ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 640/9555/22
адміністративне провадження № К/990/10105/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (головуючий суддя - Єпель О.В., судді - Губська Л.В., Карпушова О.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 25 травня 2022 року № 62дп-22 "Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області".
1.1. Позов обґрунтовано тим, що до нього безпідставно застосовано захід дисциплінарного впливу у вигляді догани, так як в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. Так, угода, укладена за його участю з обвинуваченою особою, яка вчинила корупційне діяння затверджена вироком суду, і його дії відповідають практиці Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) з цього питання та юридичній доктрині. Крім того, відповідну перевірку проведено неповно, без урахування усіх обставин справи та з порушенням строків здійснення дисциплінарного провадження. Посилаючись на те, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора можуть бути оскаржені виключно в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України), а тому відповідач не мав правових підстав для відкриття дисциплінарного провадження за фактом застосування ним, як прокурором, приписів статті 75 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо корупційного злочину.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. У листопаді 2020 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12020120150000567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 191 КК України, у якому позивача призначено старшим групи процесуальних прокурорів.
3. В ході досудового розслідування було установлено, що у період з 19 червня по 27 жовтня 2020 року ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника відділення поштового зв`язку Маловодяне Долинського району Кіровоградської дирекції АТ "Укрпошта" здійснила розтрату товарно-матеріальних цінностей та коштів на загальну суму 33055 грн, у зв`язку з чим 28 квітня 2021 року їй оголошено підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 КК України. За результатами досудового розслідування 28 квітня 2021 року слідчим складено обвинувальний акт, що надалі затверджено прокурором ОСОБА_1, проте, ураховуючи беззаперечне визнання вини підозрюваною, а також ті обставини, що злочин відноситься до категорії нетяжких, наявність на її утриманні малолітніх дітей та те, що підозрювана раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності в цей же день між нею та позивачем, у присутності адвоката Пирогова Г.М., укладено угоду про визнання винуватості.
4. Згідно з цією угодою учасники кримінального провадження погодили призначення підозрюваній ОСОБА_2 міру покарання у вигляді 2 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади начальника відділення поштового зв`язку АТ "Укрпошта" строком на 1 рік, та із застосуванням приписів статті 75 КК України звільнити підозрювану від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
4.1. Цю угоду разом з обвинувальним актом 30 квітня 2021 року направлено на розгляд до Долинського районного суду Кіровоградської області, вироком якого від 03 червня 2021 року її затверджено та призначено ОСОБА_2 покарання, погоджене сторонами угоди. Згідно з описовою частиною цього вироку, прокурор (ОСОБА_1) у судовому засіданні наполягав на затверджені угоди і просив призначити покарання, узгоджене в угоді.
5. Надалі, 11 серпня 2021 року прокурором Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Волковською С.В. (яка входила до складу групи прокурорів у вказаному провадженні), внесено апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду, у зв`язку із забороною застосування приписів статті 75 КК України у випадках засудження за корупційні кримінальні правопорушення. Проте, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою у судовому провадженні № 11-к/4809/660/21.
6. У зв`язку з цими обставинами, 08 грудня 2021 року до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - Комісія) надійшла скарга, підписана виконувачем обов`язки керівника Кіровоградської обласної прокуратури Ковальовим Ю.Ю., про вчинення начальником Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. За цією заявою 17 грудня 2021 року відповідачем прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-771дс-198дп-21 стосовно позивача, про що його повідомлено та запропоновано надати пояснення.
7. У січні 2022 року ОСОБА_1 надав пояснення, в яких висловив незгоду з доводами скарги, з посиланням на приклади судових справ, вирішених ВАКС, в яких також укладались такі угоди на підставі статті 75 КК України. Одночасно, позивач указав свій мобільний номер та адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1
8. У ході дисциплінарного провадження Комісією було встановлено, що у період 2019 - 2021 років до обласної (регіональної) прокуратури надійшли листи з Офісу Генерального прокурора щодо забезпечення додержання вимог антикорупційного законодавства у кримінальному провадження на підставі угод. В цих листах було додатково роз`яснено, що приписи статті 75 КК України не застосовуються до осіб, засуджених за злочини, визначені у примітці до статті 45 КК України, зокрема, за статтею 191 КК України. З указаними листами позивача ознайомлено, проте при укладенні угоди у межах кримінального провадження № 12020120150000567 ним не було дотримано вимог частини першої статті 75, статті 45 КК України, через що ОСОБА_2 (обвинуваченій) не призначено реальної міри покарання. А отже ОСОБА_1 неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
8.1. За таких обставин, 03 травня 2022 року Комісією складено висновок №07/3/2-771дс-198дп-21 яким запропоновано притягнути прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани, який з матеріалами перевірки передано на розгляд Комісії, що відбувся 25 травня 2022 року.
8.2. Рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 25 травня 2022 року №62дп-22 начальника Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Справу розглянуто без участі позивача, відповідно до його заяви, надісланої 23 травня 2022 року.
9. Не погоджуючись із рішенням відповідача та підставами за яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушеного права.
10. Предметом спору у цій справі є правомірність рішення про застосування до прокурора заходу дисциплінарного впливу у вигляді догани.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Рішенням Окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Відповідального органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 25 травня 2022 року №62дп-22 "Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області". Вирішено питання розподілу судових витрат.
12. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вчинені позивачем процесуальні дії щодо укладання за його участю угоди про визнання винуватості у кримінальній справі про корупційне правопорушення, пов`язані із процесуальною самостійністю прокурора і не виходили за межі наданих йому законом повноважень. Тому, ураховуючи те, що вчинення такої процесуальної дії, само по собі, не може вважатися невиконанням завдань кримінального провадження, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено допущення ОСОБА_1 протиправних дій або бездіяльності, які можна було б розцінювати як порушення ним вимог Закону України "Про прокуратуру" та/або інших нормативно-правових актів, а отже підстави для застосування до нього заходів дисциплінарного впливу відповідно до статті 43 Закону України "Про прокуратуру" відсутні.
13. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції, а в позові відмовлено.
14. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оцінка дисциплінарною комісією обставин щодо належного виконання/невиконання прокурором службових обов`язків не залежить від того, чи скористався учасник кримінального процесу правом на оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності такого прокурора. Водночас ОСОБА_1 свідомо неправомірно застосував законодавчу норму, що не підлягала застосуванню до відповідних правовідносин, що призвело до невиконання завдань кримінального провадження та, з огляду на склад відповідного злочину, до порушення інтересів суспільства щодо дієвої та ефективної боротьби з корупцією. Наведені факти підтверджують неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, за який, з урахуванням усіх обставин, його притягнуто до відповідальності у вигляді догани. За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
15. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
16. Заявник зазначив, що вирішуючи спір, суди неправильно застосували норми Закону України "Про прокуратуру" у взаємозв`язку з нормами КПК України в частині процесуальних повноважень прокурора щодо застосування приписів статті 75 КК України у певній категорії справ.
17. Так, за правилами частини першої статті 75 КК України (у редакції, чинній на час кримінального провадження) якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Водночас, частиною другою цієї норми передбачено, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
17.1. ОСОБА_1 указав, що редакція частини другої статті 75 КК України не передбачає обмежень у її застосуванні у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення і порівнюючи цю норму з частиною першою статті 75 КК України, позивач вважає, що передумови й підстави їхнього застосування різні. Тому, на думку позивача, ці дві норми кримінального закону наразі є самостійними нормами, а отже законодавець не забороняє застосування приписів частини другої статті 75 КК України (що має прихований бланкетний характер) у кримінальних справах щодо корупційних злочинів.
18. У касаційній скарзі заявник наголошує, що подібну практику також запроваджено ВАКС, який затвердив аналогічні угоди про визнання винуватості, укладені у подібних справах. Такі обставини, на його думку свідчать про таку процесуальну можливість і для прокурора.
19. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах щодо притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного правопорушення у спосіб укладення угоди про визнання винуватості (статті 470, 472 КПК України) за злочин, при призначенні покарання за який, не передбачено застосування статті 75 КК України.
20. У відзиві на касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (з 15 березня 2023 року змінено назву відповідача відповідно до Закону України від 14 квітня 2022 року №223-ІХ) просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Відповідач, зокрема, зазначає, що приписи частини другої статті 75 КК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є похідними від частини першої цієї норми, а тому особа, що вчинила корупційне кримінальне правопорушення, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності, навіть у разі її щирого каяття та повного відшкодування шкоди або усунення її наслідків. Крім того, позивач, як прокурор нижчого рівня був зобов`язаний підпорядковуватися вказівкам прокуратури вищого рівня, однак вимоги Офісу Генерального прокурора, викладені у листах-роз`ясненнях були ОСОБА_1 не виконані, тому його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
21. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, установлені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон України "Про прокуратуру").
23. Частиною першою статті 4 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
24. Згідно з пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону України "Про прокуратуру" діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності та неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.