ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 444/2774/16-ц
провадження № 61-5049св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Дублянська міська рада Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року, ухвалене у складі судді Зеліска Р. Й., та постанову Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, прийняту колегією у складі суддів:Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне
підприємство (далі - ДП) "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", про визнання права на приватизацію земельної ділянки, визнання недійсним рішення та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову зазначив, що він є спадкоємцем майна ОСОБА_3, яка не оформила право власності на земельну ділянку площею 0,1900 га, що перебувала в її користуванні.
У березні 2014 року він звернувся до Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області із заявою про передачу йому безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельну ділянку площею 0,1900 га, розташовану на АДРЕСА_1 .
Рішенням Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області від 10 квітня 2014 року № 24 йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою.
У січні 2016 року Державне підприємство "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовив технічну документацію із землеустрою присадибної ділянки площею 0,1900 га.
На початку лютого 2016 року він подав до Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області заяву про затвердження технічної документації.
5 квітня 2016 року Державне підприємство "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" склало акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки та акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, які відмовився підписувати ОСОБА_2 .
Комісія Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області ухвалила рішення не рекомендувати до затвердження розроблену Державним підприємством "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" технічну документацію.
Рішенням Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області
від 24 листопада 2016 року № 39 відмовлено у затвердженні технічної документації у зв`язку з її невідповідністю фактичним межовим знакам "огорожі" та відсутністю підписів власників (користувачів) суміжної земельної ділянки.
З вказаним рішенням ОСОБА_1 не погодився.
Крім того, позивач вказав, що у 1987 році батьками ОСОБА_2 самовільно збудовано гараж розміром 3,20 х 2,86 кв.м, частина якого знаходиться на його земельній ділянці.
Тому просив:
- визнати за ним право на приватизацію земельної ділянки площею 0,1900 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним рішення Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області від 24 листопада 2016 року № 39 "Про розгляд постанови Жовківського районного суду від 3 серпня 2016 року за його адміністративним позовом та технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 площею 0,1900 га у власність ОСОБА_1", протокол № 2 про засідання комісії з розгляду земельних спорів, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
- зобов`язати Дублянську міську раду Жовківського району Львівської області розглянути на пленарному засіданні сесії подану ним 4 березня 2016 року заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,1900 га в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1, що розташована на АДРЕСА_1, без підпису суміжного землекористувача та передачу даної земельної ділянки у безоплатну власність у місячний термін, прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України;
- зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати самочинно збудований гараж розміром 3,20 х 2,86 кв.м, що розташований на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив про недоведеність позовних вимог.
Вказував, що оскаржуване позивачем рішення Дублянської міської ради
від 24 листопада 2016 року № 39 ухвалено з додержанням вимог законодавства. Вирішуючи питання щодо встановлення меж земельної ділянки, комісія із земельних спорів дійшла висновку про те, що надана ОСОБА_1 документація не відповідає дійсним обставинам та фактичним межовим знакам "огорожі". Заявнику рекомендовано повторно звернутися до Дублянської міської ради щодо затвердження технічної документації після усунення всіх недоліків та зауважень.
Відтак, суд дійшов висновку про встановлення факту існування невідповідності технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд фактичним межовим знакам.
Також суд першої інстанції враховував відсутність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Вимогу заявника щодо зобов`язання Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області розглянути на пленарному засіданні сесії подану ним 4 березня 2016 року заяву суд першої інстанції також вважав безпідставною, оскільки таку заяву рада розглянула із наданням відповіді в установленому законом порядку.
З урахуванням відмови у задоволенні вказаних позовних вимог, суд вважав, що вимога щодо визнання за ОСОБА_1 права на приватизацію земельної ділянки площею 0,1900 га також не підлягає задоволенню.
Залишаючи без задоволення вимогу позивача про зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати самочинно збудований гараж розміром 3,20 х 2,86 кв.м, суд першої інстанції виходив із того, що вказане майно розташоване на земельній ділянці відповідача.
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 травня 2019 року - без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
11 березня 2020року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, послаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області
від 28 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 20 лютого 2020 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 5 травня 2020 року у справі № 404/3048/18 (провадження № 61-19228св19), про те, що "стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) та від 12 лютого 2020 року
у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19)".
Заявник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 4 травня 2020 року у справі № 813/2061/17 (адміністративне провадження №К/9901/48918/18), від 30 квітня 2020 року
у справі № 812/1313/18 (адміністративне провадження № К/9901/68206/18),
від 6 грудня 2019 року у справі № 813/4498/16 (адміністративне
провадження № К/9901/18504/18), від 17 квітня 2018 року
у справі № 812/1557/17 (адміністративне провадження № К/9901/33241/18),
від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17 (адміністративне
провадження № К/9901/3734/17), про те, що підстави для відмови у процесі приватизації земельної ділянки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
На думку заявника, суди попередніх інстанцій не врахували висновок,
викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 листопада
2019 року у справі № 509/1350/17 (провадження № 11-551апп19), згідно з яким суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд".
Також заявник зазначає про неврахування судами висновків, викладених у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 813/1922/14 (касаційне провадження № К/9901/14050/18), про те, що "частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним […] Аналіз цієї норми свідчить, що земельним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України". Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 лютого 2019 року у справі № 813/1631/14 (адміністративне провадження № К/9901/4809/18) та від 11 вересня 2019 року
у справі № 819/570/18 (адміністративне провадження № К/9901/63008/18).
Разом з тим, заявник вказує, що суди не врахували висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, про те, що рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 рокувідкрито касаційне провадження і витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року
у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) т, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), від 6 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 (провадження № 11-551апп19), у постановах
Верховного Суду від 5 травня 2020 року у справі № 404/3048/18
(провадження № 61-19228св19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 813/1922/14 (касаційне провадження № К/9901/14050/18), від 11 вересня 2019 року
у справі № 819/570/18 (адміністративне провадження № К/9901/63008/18),
від 4 травня 2020 року у справі № 813/2061/17 (адміністративне
провадження № К/9901/63008/18), від 30 квітня 2020 року
у справі № 812/1313/18 (адміністративне провадження № К/9901/68206/18),
від 6 грудня 2019 року у справі № 813/4498/16 (адміністративне
провадження № К/9901/18504/18), від 17 квітня 2018 року
у справі № 812/1557/17 (адміністративне провадження № К/9901/33241/18),
від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17 (адміністративне
провадження №К/9901/3734/17), у постанові Верховного Суду України
від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після ОСОБА_3 і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 серпня 2012 року за № 2286.
До складу спадщини після ОСОБА_3 входить житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 .
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями на
АДРЕСА_1, ОСОБА_2 - житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 .
Зі змісту довідки Дуплянської міської ради № 367 від 1 липня 2013 року суди встановили, що:
- житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_1 згідно з фактичним планом території земельної ділянки розташований на земельних ділянках площею 0,1691 га та 0,2108 га (разом 0,3799 га), а відповідно до записів у погосподарській книзі - 0,31 га.
- житловий будинок з господарськими будівлями на АДРЕСА_2 згідно з фактичним планом території земельних ділянок розташований на земельній ділянці 0,2689 га та 0,2899 га (разом 0,5586 га), а відповідно до записів у погосподарській книзі площа земельної ділянки складає 0,55 га.
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дублянської міської ради із заявою про передачу йому безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельної ділянки площею 1900 кв.м, яка розташована на АДРЕСА_1 .
Рішенням Дублянської міської ради від 10 квітня 2014 року № 24 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,19 га за вказаною адресою.
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", яке виготовило технічну документацію із землеустрою присадибної ділянки площею 0,19 га.
На початку лютого 2016 року ОСОБА_1 подав до Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області заяву про затвердження зазначеної технічної документації.
5 квітня 2016 року представник ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 склав акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки і акт прийому передачі межових знаків на зберігання, які ОСОБА_2 підписувати відмовився.
9 листопада 2016 року комісія з розгляду земельних спорів Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області з виїздом на місце розглянула надані ОСОБА_5 матеріали технічної документації і встановила, що межа між земельною ділянкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходить по існуючих металевих стовпах колишньої огорожі.
Комісія з розгляду земельних спорів рекомендувала сесії Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області не затверджувати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виготовлену ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", оскільки вказана документація не відповідає дійсності та фактичним межовим знакам "огорожі".
Рішенням Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області