ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4235/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Громадської організації "Гармонійна столиця"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 (колегія суддів у складі: Кравчук Г. А. - головуючий, Коробенко Г. П., Козир Т. П.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 (суддя Сташків Р. Б.)
за позовом Громадської організації "Гармонійна столиця"
до 1. Київської міської ради
2. Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору
за участю:
позивача: Іваницька О.В. (адвокат)
відповідача-1: Пилипчук І.І. (самопредставництво)
відповідача-2: Ракітін С.П. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Громадська організація "Гармонійна столиця" (далі - позивач) звернулася з позовом до суду до Київської міської ради (далі - відповідач-1), Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" (далі - відповідач-2), у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-1 від 31.08.2021 № 2249/2290 "Про поновлення приватному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" договору оренди земельних ділянок від 21.03.2006 № 66-6-00328 (зі змінами)" (далі - Рішення);
- визнати недійсним договір про укладення договору оренди земельних ділянок на новий строк, серія та номер: 875, виданий 19.11.2021 приватним нотаріусом Дем`яненко Т.М., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення та оспорюваний договір є незаконними, оскільки вони вчинені на порушення вимог законодавства, тому позов підлягає задоволенню.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023, закрито провадження у справі.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що позивач звернувся не за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а за захистом публічних інтересів громадян міста Києва. При цьому суди вказали на те, що на даний спір не поширюється юрисдикція господарських судів та роз`яснено позивачу, що заявлені ним позовні вимоги мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі, з урахуванням її уточнення, заявник просить скасувати вище вказані судові рішення суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги, з урахуванням її уточнення, заявник послався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 761/33504/14-а, від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, від 10.09.2019 у справі № 910/4896/18, від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16, від 20.11.2018 у справі № 911/44/17, від 15.01.2019 у справі № 911/4007/16, в ухвалі Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 911/3563/21. При цьому скаржник посилається на те, що оспорюваний правочин порушує майнові та екологічні права членів територіальної громади Дніпровського району міста Києва, у зв`язку з укладенням оспорюваного правочину, тому спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
3.3. Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив закрити касаційне провадження.
3.4. Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що позовна заява мотивована тим, що на підставі пункту 22 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829 земельні ділянки площею 2,3358 га та 19,1819 га на вул. Степана Сагайдака (зараз - Євгена Маланюка), 101 (кадастрові номери 8000000000:66:108:0002 та 8000000000:66:105:0002 відповідно) у м. Києві було надано ВАТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" в оренду на 15 років для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами (договір оренди земельних ділянок від 21.03.2006 № 66-6-00328 (далі - договір оренди).
4.2. Рішенням відповідача-1 було поновлено відповідачу-2 договір оренди (зі змінами).
4.3. Позивач зазначав, що рішенням передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, площею 2,3358 га, на якій ростуть понад 260 промаркерованих здорових домінантних видів дерев та інших зелених насаджень, яка відповідно до Генерального плану міста Києва віднесена частково до території земельних насаджень загального користування вулиць та доріг, частково потрапляє до зеленої зони, а тому оскаржуване рішення, на думку позивача, порушує екологічні права громадян, передбачені Законом України "Про охорону навколишнього середовища".
4.4. Позивач вказував, що АТ "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" спільно з забудовниками на сусідній земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:105:0002 проводять роботи з будівництва житлових комплексів. У будь-який момент останні можуть розпочати роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, що призведе до знищення довкілля, погіршення екологічного стану в мікрорайоні, зміни руху ґрунтових вод та як наслідок підтоплення і руйнування будинків, які розташовані на прилеглій території.
4.5. Обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом, заявник зазначав, що Громадська організація "Русанівські сади", Громадська організація "За себе", Українська екологічна асоціація "Зелений світ" у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" виступили ініціаторами стосовно проведення громадських консультацій щодо виключення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002 з Проекту рішення відповідача-1 "Про поновлення Приватному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" договору оренди земельних ділянок від 21 березня 2006 року №66-6-00328 (зі змінами)". Однак, відповідачем-1 не прийнято до розгляду та не враховано позицію громадськості, оспорюване рішення прийнято з численними порушеннями вимог статті 40 Конституції України, статті 20 Закону "Про звернення громадян", статей 38, 41 Регламенту Київської міської ради, частин 1, 4, 8 статті 5 Положення про постійні Комісії Київської міської ради, пунктів 9.17, 9.18 Положення про секретаріат Київської міської ради, що стало підставою для звернення вищезазначених громадських організацій до позивача з метою захисту порушених прав громади щодо користування природними ресурсами.
4.6. У позові Громадська організація "Гармонійна столиця" вказувала, що звертаючись з даним позовом, вона виступає в інтересах об`єднання, її членів, інших об`єднань та їх членів, територіальної громади Дніпровського району та інших мешканців столиці з метою здійснення їх законних прав та інтересів, збереження території, зокрема, зелених насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, що відповідає головній меті її діяльності, визначеній в пункті 3.1 статуту Громадської організації.
4.7. Позивач вважає, що оспорюване рішення відповідача-1 не відповідає вимогам Конституції України, є протиправним, тому і укладений на його підставі оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним. Крім того, позивач стверджував, що при укладенні договору було порушено передбачену статтею 33 Закону України "Про оренду землі" процедуру поновлення договору та не здійснено державної реєстрації права оренди в установлений строк, що також, на думку позивача, слугує підставою для визнання правочину недійсним.
4.8. Суди встановили, що позивач є громадською організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про громадські об`єднання", а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
4.9. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.10. Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
4.11. Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.