ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №480/907/21
адміністративне провадження №К/990/15470/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Опімах Л.М. від 27.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Курило Л.В., Бегунца А.О., Рєзнікової С.С. від 04.04.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
У оскаржуваних судових рішеннях вирішувалось питання про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) на підставі заяви, поданої відповідачем.
Суди попередніх інстанцій вказували на відсутність передбачених законом підстав для задоволення такої заяви, у тому числі з огляду на те, що виконавче провадження з примусового виконання судового рішення, ухваленого у цій справі по суті спору, не відкривалось.
Встановлено, що внаслідок змін у законодавстві повноваження, реалізація яких вимагається для виконання ухваленого у цій справі рішення по суті спору, перейшли до іншого суб`єкта, тобто має місце публічне правонаступництво у відносинах щодо яких виник спір.
Зважаючи на це у суді касаційної інстанції належить дати відповідь на такі питання: 1) чи відбулось у спірних правовідносинах правонаступництво? 2) чи допускається заміна сторони у виконавчому провадженні, якщо виконавчий лист судом не видавався?
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
І.І Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідно, позивачка) звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі також ГУ Держгеокадастру, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в наказі від 22.01.2021 №18-812/16-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2021, яке набрало законної сили, позов задоволено, а саме:
- визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в наказі від 22.01.2021 №18-812/16-21-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області;
- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.
3. Головне управління Держгеокадастру у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просило замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме: боржника - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області на Синівську сільську раду Роменського району Сумської області (42533, Сумська обл., Роменський р-н, с. Синівка, вул. Спортивна, буд. 2, код ЄДРОУ 04388455).
4. Заява обґрунтовувалась тим, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України боржник втратив повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору в цій справі, оскільки в межах адміністративно-територіальної реформи України Колядинецька сільська рада Липоводолинського району Сумської області увійшла до Синівської сільської ради Роменського району Сумської області.
5. Заявник вважав, що оскільки землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, перейшли до земель комунальної власності, а Синівська сільська рада Роменського району Сумської області наділена повноваженнями розпоряджатися вказаними земельними ділянками, то наявні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.
І.ІІ Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2022, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023, у задоволенні заяви відмовлено.
7. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, та пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України повноважень стосовно розгляду заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, раніше поданих зацікавленими особами до органів виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, сільським, селищним, міським радам Земельним Кодексом України (із змінами, що набрали чинності з 27.05.2021) не надано.
8. Суд першої інстанції вважав, що сільським, селищним, міським радам надано лише повноваження щодо прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом.
9. Окрім цього суди попередніх інстанцій зазначали, що вищевказаними актами законодавства не передбачено порядок передачі заяв та матеріалів, що перебували на розгляді органів виконавчої влади станом на 27.05.2021, до відповідних місцевих рад.
10. Суди попередніх інстанцій також відзначали, що заявником не було надано жодних доказів правонаступництва Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Синівською сільською радою Роменського району Сумської області, а також існування обставин, які зумовлюють правонаступництво, оскільки відповідача як юридичну особу не припинено та не реорганізовано. Тому, на переконання судів, ГУ Держгеокадастру є належною стороною виконавчого провадження.
11. Згідно з викладеними у оскаржуваних судових рішеннях мотивами перехід повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою до Синівської сільської ради Роменського району Сумської області не може зумовлювати покладання на неї обов`язку виконати рішення суду, яке щодо неї не ухвалювалось, оскільки рада не була учасником спірних правовідносин та не створювала передумов для їх виникнення.
12. Також наголошено, що представником Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не надано доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в цій справі.
13. У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій подану відповідачем заяву відхилили.
І.ІІІ Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 в особі законних представників - батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_1 - звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області. До заяви були додані графічні матеріали земельної ділянки, копія свідоцтва про народження, копія паспорту та ідентифікаційного номеру батьків, а також нотаріально засвідчена заява землекористувача - СВК "Колядинець" - про надання згоди на передачу у власність частини земельної ділянки площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
16. Наказом від 14.04.2020 №18-15676/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки землі, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди в іншої особи. Зазначений наказ був оскаржений до суду й за наслідками судового розгляду його визнано протиправним та скасовано, та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
17. Наказом від 22.01.2021 №18-812/16-21-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зазначив, що відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. При цьому зі згоди ТОВ "БЕЄВЕ" від 22.10.2019 неможливо визначити, на яку саме частину земельної ділянки надана згода на вилучення та чи сформована вона як об`єкт цивільних прав в порядку, встановленому законодавством.
18. Таку відмову ОСОБА_1 у інтересах ОСОБА_2 оскаржила до суду й просила зобов`язати ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою на вищевказану земельну ділянку.
19. За результатом розгляду справи рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2021, яке набрало законної сили, позов задоволено.
20. У подальшому відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою, у якій просив замінити його у виконавчому провадженні як сторону - боржника на Синівську сільську раду Роменського району Сумської області, оскільки у зв`язку зі змінами у законодавстві повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору в цій справі, перейшли до Синівської сільської ради Роменського району Сумської області.
ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
21. У касаційній скарзі наголошується, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, про що вказано у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №6-1355/10 й узгоджується з висновком Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладеним у постановах від 09.10.2019 №711/10368/2012 та від 20.11.2013 №6-122цс.
22. Відповідач вважає, що сама лише відсутність виконавчого листа не є та не могла бути перешкодою у правонаступництві, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеною в постанові від 16.06.2021 №0417/7776/2012.
23. ГУ Держгеокадастру звертає увагу на й на те, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання (постанови Верховного Суду від 14.06.2021 у справі №2-а-1411/11 та від 29.01.2020 у справі №815/1303/17).
24. Окрім цього, у касаційній скарзі відповідача акцентується увага на висновках щодо застосування норм права, зазначених у постанові Верховного Суду від 14.06.2021 у справі №2-а-1411/11, у пунктах 14, 15, 16 якої відзначено, що за приписами частини п`ятої статті 15 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження, незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
25. Також зазначається, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17 та від 29.08.2022 у справі №160/10978/20.
26. Крім того, скаржник вважає, що виникнення підстав для заміни сторони боржника у виконавчому провадженні у цьому випадку пов`язані саме з фактом публічного правонаступництва у зв`язку з переходом повноважень від одного органу до іншого внаслідок відповідних змін у законодавстві, з огляду на що відповідач наголошує на безпідставності наведених у оскаржуваних судових рішеннях тверджень про відсутність підстав для задоволення поданої ним заяви через неподання доказів припинення або реорганізації ГУ Держгеокадастру як юридичної особи.
27. Посилаючись на вищевикладене, відповідач переконаний, що ухвалені у цій справі судові рішення з питання заміни сторони боржника у виконавчому провадженні не відповідають закону та правозастосовчій практиці Верховного Суду, Верховного Суду України у подібних правовідносинах.
28. Відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали Верховного Суду від 24.05.2023 про відкриття касаційного провадження у справі вручена позивачці особисто 30.05.2023, однак відзиву на касаційну скаргу не надходило.
29. Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
30. Так, відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
31. Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
32. Частиною четвертою статті 372, частиною першою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
33. Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
34. Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником
35. За наведеним у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначенням, поняття виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
36. За правилами частини п`ятої статті 15 цього ж Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
37. Частинами першою, п`ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
V.І. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
38. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
39. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
40. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку висловленим у касаційній скарзі аргументам, Верховний Суд виходить з такого.