ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 808/4156/13-а
адміністративне провадження № К/9901/41258/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС (процесуальний правонаступник Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2016 (суддя Семененко М. О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 (головуючий суддя Бишевська Н. А., судді: Добродняк І. Ю., Семененко Я. В.),
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство ʼʼМотор Січʼʼ (позивач, товариство, ПАТ ʼʼМотор Січʼʼ) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 №0001170025 та №0001160025, прийняті на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 07.12.2012 №545/25-2/14307794, якими Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС (відповідач, СДПІ) зменшила йому від`ємне значення суми податку на додану вартість (ПДВ) за вересень 2012 року на 26ʼ 830ʼ008 грн та бюджетне відшкодування з ПДВ за цей же період на 2ʼ 396ʼ 400 грн із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1ʼ 198ʼ 200 грн.
Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та від`ємного значення відповідач вважав порушення товариством пункту 192.1 статті 192, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, підпунктів "а", "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 4.6.7, підпункту 4.1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 №1492 (Порядок №1492).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на помилковість висновків контролюючого органу в акті перевірки та доводив, що він правомірно, з дотриманням вимог податкового законодавства, у період, охоплений перевіркою, сформував податковий кредит за наслідками операцій із ввезення товарів на митну територію України, від`ємне значення ПДВ та заявив відповідну суму до бюджетного відшкодування.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 01.08.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, адміністративний позов ПАТ ʼʼМотор Січʼʼ задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ від 20.12.2012 №0001170025 та №0001160025.
СДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на судові рішення першої та апеляційної інстанцій, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову з підстав неправильного і неповного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
На обґрунтування вимог касаційної скарги та правомірності податкових повідомлень-рішень від 20.12.2012 №0001170025 та №0001160025 відповідач, зокрема, наводить встановлені та зафіксовані в акті перевірки обставини та норми матеріального права, які, на його думку, неправильно застосували суди попередніх інстанцій.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.05.2017 (суддя Веденяпін О. А.) відкрив касаційне провадження №К/800/16781/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як законні і обґрунтовані.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача на скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій, суть зауважень контролюючого органу в акті перевірки про неправильне формування товариством даних свого податкового обліку за наслідками господарських операцій у вересні 2012 року та у зв`язку з цим завищення заявленої до відшкодування суми ПДВ за вказаний період (2ʼ 396ʼ 400 грн) зводилася до того, що товариство не мало права формувати податковий кредит за вересень 2012 року в сумі 871ʼ 583 грн за наслідками операцій з гарантійної заміни попередньо ввезених на митну територію України товарів (частини до турбованих авіадвигунів), оскільки ПДВ в ціні таких товарів вже було віднесено до податкового кредиту минулих податкових періодів і ввезений замість іншого (аналогічного) товар не придатний для подальшого використання за призначенням, є металобрухтом. Такий висновок контролюючого орану вмотивовано тим, що відповідно до норми пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу (ПК) України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Водночас згідно з наданими до перевірки документами контрагенти товариства не виготовляли імпортований товар, угоди купівлі-продажу отриманого товару відсутні, розрахунки по цим операціям не здійснювались. Крім того, під час перевірки не встановлено оприбуткування на складі товариства ввезеного згідно з ВМД у вересні 2012 року товару, який до того ж ввозився у неробочому стані, про що зазначено в розділі ʼʼназва товаруʼʼ ВМД (пункт 3.7 акта перевірки).
Також у ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що товариство занизило податкові зобов`язання з ПДВ за вересень 2012 року на 1ʼ 524ʼ 817 грн, оскільки безпідставно провело коригування податкових зобов`язань з ПДВ у бік зменшення на вказану суму у зв`язку з поверненням у вересні 2012 року товариством покупцю нерухомого майна (ТОВ ʼʼГранум Елітʼʼ) коштів (попередньої оплати в сумі 9ʼ 148ʼ 900 грн), сплачених за попереднім договором купівлі-продажу від 24.04.2012. При цьому відповідач виходив із того, що повернення товариством суми попередньої оплати було здійснено без ПДВ, і до перевірки не надано документів, які б свідчили про зміну суми компенсації вартості товарів/послуг (пункт 3.16 акта перевірки).
Висновок контролюючого орану про завищення товариством залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації за вересень 2012 року) в сумі 26ʼ 830ʼ 008 грн, обґрунтований тим, що платник податків не відобразив у податковій звітності за вересень 2012 року результати попередніх перевірок (пункт 3.18 акта).
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав безпідставними доводи контролюючого органу про завищення товариством податкового кредиту за вересень 2012 року на 871ʼ 583 грн за наслідками операцій з гарантійної заміни попередньо ввезених на митну територію України товарів.
Зазначені висновки судів попередніх інстанцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права і узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду при вирішенні спорів цієї категорії.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.2 цієї статті ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку {пункт 201.12 статті 201 ПК України}.
У постанові від 14.06.2022 у справі № 808/5413/13-а Верховний Суд, аналізуючи наведені норми у подібних правовідносинах, вже зробив висновок, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов`язання зі сплати ПДВ. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм ПК України відповідає характеру і змісту правового регулювання ПДВ та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми ПДВ до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.