1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 296/7004/18

провадження № 61-7775св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач (за первісним позовом)- ОСОБА_1, відповідачі (за первісним позовом):Приватне акціонерне товариство "Правекс Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Правекс Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Поліські Зорі", ОСОБА_2 ,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (за первісним позовом): Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФМ Акцент",позивач (за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Поліські Зорі",відповідачі (за зустрічним позовом): Приватне акціонерне товариство "Правекс Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Правекс Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова взаємодопомога", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (за зустрічним позовом): ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал"розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року

у складі судді Коренюк А. М. та постанову Київського апеляційного суду

від 29 червня 2022 рокуу складі колегії суддів Невідомої Т. О.,

Вербової І. М., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Правекс Банк" (далі - ПрАТ "Правекс Банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Правекс Банк" (далі - АТ "Правекс Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Поліські Зорі" (далі - ТОВ "Фірма Поліські Зорі"), ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал"), Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФМ Акцент" (далі - ТОВ "ПФМ Акцент"), про визнання недійсними договору про відкриття кредитної лінії, договорів іпотеки, договору поруки та кредитного договору й витребування майна.

Позовна заява мотивована тим, що 24 жовтня 2008 року між

АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії (з наступними змінами), відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 650 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,99 % річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 24 жовтня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

24 жовтня 2008 року між ТОВ "Фірма Поліські Зорі" та АТ "Правекс Банк" укладений договір іпотеки (з наступними змінами), відповідно до умов якого ТОВ "Фірма Поліські Зорі" передало в іпотеку АТ "Правекс Банк" належне ТОВ "Фірма Поліські Зорі" нерухоме майно - нежиле приміщення (магазин) (Літ. А), загальною площею 650,70 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ "Фірма Поліські Зорі" прийняло зобов`язання нести солідарну відповідальність перед АТ "Правекс Банк" за виконання ОСОБА_1 перед АТ "Правекс Банк" зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 24 жовтня 2008 року.

Також, 24 жовтня 2008 року між АТ "Правекс Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (з наступними змінами), відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 350 000 доларів США для споживчих цілей, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,99 % річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів

до 24 жовтня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

24 жовтня 2008 року, між АТ "Правекс Банк" та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки (з наступними змінами), відповідно до умов якого остання передала в іпотеку АТ "Правекс Банк" належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (група нежилих приміщень 1-2 кафе піцерія (в літ. А): приміщення № 1 площею 3,2 кв. м; приміщення № 2 - 57,3 кв. м; приміщення № 3 - 5,8 кв. м; приміщення

№ 4 - 2,3 кв. м; приміщення № 5 - 1,8 кв. м; приміщення № 6 - 1,1 кв. м; приміщення № 7 - 6,6 кв. м; приміщення № 8 - 4,1 кв. м; приміщення

№ 9 - 2,8 кв. м; приміщення № 10 - 2,9 кв. м; приміщення № 11 - 1,7 кв. м; приміщення № 12 - 21,6 кв. м; приміщення № 13 - 1,3 кв. м; загальною площею 112,50 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачка також вказала, що на підставі договору іпотеки від 24 жовтня

2008 року та договорів про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами 26 травня 2017 року за ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал" зареєстровано право власності на групу нежилих приміщень

№ 1-2 кафе піцерія (в літ. А), загальною площею 112,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

26 липня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу за ТОВ "ПФМ Акцент" зареєстровано право власності на групу нежилих приміщень № 1-2 кафе піцерія.

01 серпня 2018 року ТОВ "ПФМ Акцент" відчужило групу вказаних нежилих приміщень у власність ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

На думку позивачки, договір про відкриття кредитної лінії від 24 жовтня 2008 року, договори іпотеки від 24 жовтня 2008 року, договір поруки

від 24 жовтня 2008 року, кредитний договір від 24 жовтня 2008 року, є такими, що порушують її законні права та інтереси, та підлягають визнанню недійсними з тієї підстави, що видача кредиту повинна була здійснюватись шляхом видачі готівки з каси банку. Однак, у порушення умов договорів кредиту АТ "Правекс Банк" не виконано зобов`язань перед нею щодо видачі їй коштів із каси банку. Жодного первинного документу про отримання нею коштів в рахунок кредитів за оспорюваними кредитними договорами, жодних заяв на видачу готівки не існує. Оскільки основні зобов`язання за кредитними договорами із зазначених підстав підлягають визнанню недійсними, договори, які укладені між сторонами, як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, також мають бути визнані недійсними.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1, з урахуванням заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, просила суд визнати недійсними договори про відкриття кредитної лінії, іпотеки, поруки та кредитного договору, а також витребувати у ОСОБА_2 нерухоме майно - групу нежилих приміщень № 1-2 кафе піцерія (Літ. А), загальною площею 112,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

У серпні 2018 року ТОВ "Фірма Поліські Зорі" звернулося до суду із зустрічним позовом до ПрАТ "Правекс Банк", правонаступником якого

є АТ "Правекс Банк", ТОВ "Фінансова взаємодопомога", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1,

ТОВ "Фінансова компанія "Фінтайм Капітал", про визнання договору іпотеки та договору поруки недійсними й витребування майна.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 08 лютого 2010 року

та 26 січня 2011 року між ТОВ "Фірма Поліські Зорі" та АТ "Правекс-Банк" укладені договори про внесення змін та доповнень до договору іпотеки

від 24 жовтня 2008 року та договору поруки від 24 жовтня 2008 року.

ТОВ "Фірма Поліські Зорі" вважало, що з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень, договір іпотеки від 24 жовтня 2008 року та договір поруки від 24 жовтня 2008 року укладені з порушенням вимог закону та підлягають визнанню недійсними з тієї підстави, що іпотека, застава, порука носять похідний характер від зобов`язання, на забезпечення виконання яких вона застосовується.

Оскільки банк не виконав своїх зобов`язань перед позичальником ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії від 24 жовтня 2008 року, грошові кошти позичальнику з каси банку не надав, такий договір є недійсним, а, отже, підлягає визнанню недійсними договір іпотеки та договір поруки, що забезпечують виконання зобов`язання за договором кредиту від 24 жовтня 2008 року.

Разом з тим, нежитлове приміщення (магазин) (Літ. А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, наразі належить на праві власності ТОВ "Фінансова взаємодопомога" на підставі договору купівлі-продажу від 26 лиипня2018 року, що свідчить про те, що останнє вибуло від ТОВ "Фірма Поліські Зорі" поза волею товариства.

Посилаючись на вищевказане, ТОВ "Фірма Польські Зорі" просило суд визнати недійсними договори іпотеки та поруки від 24 жовтня 2008 року, а також витребувати з незаконного володіння ТОВ "Фінансова взаємодопомога" на користь ТОВ "Фірма Поліські Зорі" нежитлове приміщення (магазин) (Літ. А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 02 листопада 2021 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ "Фірма Поліські Зорі" відмовив.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд постановою від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року залишив без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що кредитні договори, на недійсність яких посилається позивачка, підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договорів, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позичальниця тривалий час виконувала умови кредитних договорів, вносила до них зміни. Зазначене у своїй сукупності свідчить про безпідставність позовних вимог щодо визнання недійсними відповідних кредитних договорів та договорів іпотеки, які були укладені в забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань. Отже, відсутні підстави для задоволення первісного позову.

Зустрічний позов ТОВ "Фірма Поліські Зорі" має похідний характер від позовних вимог ОСОБА_1, а тому вимоги зустрічного позову також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення первісних позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення зустрічних позовних вимог до Верховного Суду не оскаржуються, тому перегляду в касаційному порядку не підлягають.

Підставою касаційного оскарження судових рішення заявниця зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 753/9564/14-ц (провадження № 61-16575св18), від 31 березня 2021 року у справі № 750/2369/17 (провадження № 4315св19), постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Касаційна скарга мотивована тим, що умовами кредитних договорів чітко визначений порядок надання та отримання кредитних коштів, який передбачає видачу коштів у рахунок кредиту виключно готівкою із каси банку. Банк не виконав зобов`язань щодо видачі в рахунок кредиту коштів із каси банку.

Доводи інших учасників справи

У травні 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 24 жовтня 2008 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії (з наступними змінами), відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 650 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,99 % річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 24 жовтня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

24 жовтня 2008 року між ТОВ "Фірма Поліські Зорі" та АТ "Правекс Банк" укладений договір іпотеки (з наступними змінами), відповідно до умов якого ТОВ "Фірма Поліські Зорі" передало в іпотеку АТ "Правекс Банк" належне ТОВ "Фірма Поліські Зорі" нерухоме майно - нежиле приміщення (магазин) (Літ. А), загальною площею 650,70 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ "Фірма Поліські Зорі" прийняло зобов`язання нести солідарну відповідальність перед АТ "Правекс Банк" за виконання ОСОБА_1 перед АТ "Правекс Банк" зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 24 жовтня 2008 року.

Також, 24 жовтня 2008 року між АТ "Правекс Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (з наступними змінами), відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 350 000 доларів США для споживчих цілей, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,99 % річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів

до 24 жовтня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

24 жовтня 2008 року, між АТ "Правекс Банк" та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки (з наступними змінами), відповідно до умов якого остання передала в іпотеку АТ "Правекс Банк" належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (група нежилих приміщень 1-2 кафе піцерія (в літ. А): приміщення № 1 площею 3,2 кв. м; приміщення № 2 - 57,3 кв. м; приміщення № 3 - 5,8 кв. м; приміщення

№ 4 - 2,3 кв. м; приміщення № 5 - 1,8 кв. м; приміщення № 6 - 1,1 кв. м; приміщення № 7 - 6,6 кв. м; приміщення № 8 - 4,1 кв. м; приміщення

№ 9 - 2,8 кв. м; приміщення № 10 - 2,9 кв. м; приміщення № 11 - 1,7 кв. м; приміщення № 12 - 21,6 кв. м; приміщення № 13 - 1,3 кв. м; загальною площею 112,50 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

24 жовтня 2008 року ОСОБА_1 оформила та підписала заяву про видачу готівки за кредитним договором від 24 жовтня 2008 рок.

25 травня 2009 року ОСОБА_1 подала до АТ "Правекс Банк" заяву про відстрочку платежу за тілом кредиту та договором про відкриття кредитної лінії від 24 жовтня 2008 року.

Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору

від 03 вересня 2009 року сторони домовились щодо реструктуризації заборгованості шляхом встановлення нового графіку погашення кредиту за кредитним договором від 24 жовтня 2008 року.

Відповідно до висновку Київського експертно-дослідного центру

від 20 вересня 2018 року № 14691 видача готівкової іноземної валюти (кредиту) з банківського рахунку для обліку довгострокових кредитів

в розмірі 350 000 доларів США за кредитним договором від 24 жовтня

2008 року до каси шляхом оформлення видаткового касового документа - заяви про видачу готівки (кредиту) в сумі розмірі 350 000 доларів США на користь ОСОБА_1 документально підтверджується в бухгалтерському обліку ПАТ "КБ "Правекс Банк".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.


................
Перейти до повного тексту