ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 759/18056/20
провадження № 61-6458св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Київська міська прокуратура, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державна казначейська служба України,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у місті Києві на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 9 червня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ НП у місті Києві), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України: 300 000 грн - на відшкодування моральної шкоди, 218 673,50 грн - майнової шкоди та 68 000 грн - витрат, понесених на правничу допомогу. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ДКСУ та Київської міської прокуратури задоволено частково, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року в частині розміру коштів, стягнених у відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди та витрат, понесених на правничу допомогу, змінено, встановлено розмір відшкодування майнової шкоди - 201 713,03 грн, а розмір витрат на правничу допомогу, понесену в суді першої інстанції, - 25 874 грн.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив покласти на відповідачів витрати, понесені ним у суді апеляційної інстанції на правничу допомогу,
у розмірі 63 000 грн. В обґрунтування заяви вказував, що загальний розмір витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції згідно з умовами договору про надання правової допомоги № 34
від 11 вересня 2020 року складають 63 000 грн. Доказом виконання робіт/надання послуг, розміру витрат, витраченого часу, переліку (обсягу) робіт є, в тому числі, акт надання послуг № 18 від 18 лютого 2022 року.
На думку заявника, заявлені витрати на правничу допомогу є співмірними складності справи, обсягу виконаної роботи (надання послуг), часу, витраченому на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціні позову та значенню справи для позивача.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його прийняття
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 9 червня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 . Стягнено з Київської міської прокуратури, Головного управління Національної поліції у місті Києві та Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 по 7 990,50 грн у відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції врахував відсутність клопотання відповідачів про зменшення розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, складність справи, обсяг послуг, наданих адвокатом під час розгляду справи, час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, а також співмірність розміру судових витрат із складністю справи і дійшов висновку про стягнення з відповідачів по 7 990,50 грн з кожного у відшкодування вказаних судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог (38,05%).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2022 року Головне управління Національної поліції у місті Києві подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 9 жовтня 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції застосував Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову
діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон № 266/94-ВР) без урахування висновку щодо застосування цього Закону, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня
2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) та
у постанові Верховного Суду від 9 червня 2021 року у справі № 726/837/20 (провадження № 61-2647св21).
Вказує про неправильне визначення судом апеляційної інстанції суб`єктного складу учасників справи без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15-ц (провадження № 14-342цс18).
На думку заявника, суди попередніх інстанцій не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 8 лютого 2022 року
у справі № 201/10234/20 (провадження № 14-77цс21), про те, що "структура національного законодавства України та його загальний зміст свідчить про те, що процесуальні питання розгляду справ у судах можуть бути врегульовані не тільки процесуальними кодексами, а й нормативними актами, які за своєю загальною суттю хоч і не є процесуальними, однак, врегульовуючи матеріально-правові відносини, містять процесуальні норми, що стосуються процедур такого врегулювання. Саме до таких нормативних актів відноситься й
Закон № 266/94-ВР. Для визначення порядку виконання цього Закону було також прийнято наказ Міністерства юстиції України від 4 березня 1996 року
№ 6/5/3/41 "Про затвердження Положення про застосування Закону
України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (далі - Положення № 6/5/3/41)"". При цьому, пунктом 26 Положення № 6/5/3/41 Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури, відповідно до статті 14 Закону № 266/94-В на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцем знаходження відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), про необхідність документального доведення стороною того, що нею понесено витрати на правничу допомогу.
Заявник вважає, що визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанові Верховного Суду від 1 грудня 2021 року у справі № 910/14598/20.
Також апеляційний суд, як вважає заявник, не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19 та від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20 про те, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання", не є тотожними за своєю суттю і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 висновку, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9
статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Жук О. Б. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та правильність висновків суду апеляційної інстанції про існування правових підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Також адвокат Жук О. Б. подав заяву, в якій зазначив про понесення позивачем судових витрат і про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2022 року березня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи пронеправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року
у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18), від 31 жовтня 2018 року
у справі № 383/596/15 (провадження № 14-342цс18), від 8 лютого 2022 року
у справі № 201/10234/20 (провадження № 14-77цс21), від 19 лютого 2020 року
у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), у постановах
Верховного Суду від 9 червня 2021 року у справі № 726/837/20
(провадження № 61-2647св21), від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), від 1 грудня 2021 року у справі № 910/14598/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19, від 11 листопада 2021 року
у справі № 910/7520/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судом апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київської міської прокуратури, ГУ НП у місті Києві, ДКСУ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ДКСУ за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України: 300 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 218 673,50 грн - майнової шкоди та 68 000 грн - витрат, понесених на правничу допомогу. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ДКСУ та Київської міської прокуратури задоволено частково, рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року в частині розміру коштів, стягнених у відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди та витрат, понесених на правничу допомогу, змінено, встановлено розмір відшкодування майнової шкоди - 201 713,03 грн, а розмір витрат на правничу допомогу, понесену в суді першої інстанції, - 25 874 грн.
4 січня 2022 року представник позивача - адвокат Жук О. Б. надіслав до апеляційного суду заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок сум понесених судових витрат та витрат, які очікується понести у цій справі. У заяві зазначив попередній розрахунок витрат, який, на його думку, співмірний з фактичними витратами на правничу допомогу, і вказав, що документи на підтвердження понесених витрат будуть надані суду апеляційної інстанції після ухвалення рішення.
В лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Жук О. Б. звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій, надавши докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, просив покласти вказані витрати у розмірі 63 000 грн на відповідачів.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення