Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 755/13294/20
провадження № 61-5160св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Пророка В. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аккорд-Тур",
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція туризму "Поїхали з нами", фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд-Тур" на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року в складі судді Чех Н. А., ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В., та касаційну скаргу адвоката Гарницького Павла Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Махлай Л. Д., Немировської О. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд-Тур" (далі - ТОВ "Аккорд-Тур"), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція туризму "Поїхали з нами" (далі - ТОВ "АТ "Поїхали з нами"), фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), ОСОБА_3, про розірвання договору, стягнення боргу та штрафних санкцій.
Позовна заява мотивована тим, що 17 лютого 2020 року між ТОВ "Аккорд-Тур" (туроператором), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ "Мережа туристичних фірм "Поїхали з нами", надалі "турагент", від імені, за рахунок та за дорученням якого, на підставі субагентського договору, діє ФОП ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4, яка діє за довіреністю, надалі "турсубагент", з одного боку та ОСОБА_1, надалі "замовник", уклали договір № К 299/200217-3 на туристичне обслуговування.
Предметом вказаного договору є надання туристичних послуг. До вказаного договору укладені (підписані сторонами) та додані: додаток № 1, яким визначені назва туру - "Серце півночі - фіорди, 3 фіорди, 5 столиць, Льодовик Нігардсбрін, Язик Троля і Берген", дата поїздки з 29 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року, виліт зі Львова 29 липня 2020 року, виліт із Вроцлава 07 серпня 2020 року, кількість туристів два: ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту 6.1.1 договору вартість туристичних послуг складає 30 200 грн.
Позивач виконав умови договору, сплативши повну вартість туристичних послуг, проте відповідач в односторонньому порядку відмовився надавати туристичні послуги в обумовлений договором період.
У липні 2020 року позивач зателефонував до турсубагента і той йому повідомив, що детальної інформації щодо подорожі немає, проте у випадку, якщо поїздка не відбудеться, позивач матиме право перенести поїздку. Такий варіант позивачу не підходив і 20 липня 2020 року він надіслав відповідачу та третім особам заяву про підтвердження намірів виконати умови договору та просив надати письмове підтвердження того, що придбаний тур відбудеться вчасно, надати квитки, ваучери та інші, передбачені умовами договору, документи. У разі відмови виконати взяті на себе зобов`язання, позивач просив письмово повідомити йому причини відмови та пропозиції щодо відшкодування завданих збитків, однак жодної відповіді не отримав.
28 липня 2020 року позивач вкотре зателефонував турсубагенту з вимогою надати квитки на літак та інші необхідні документи, однак йому повідомили, що квитків немає, тур не бронювали та у зв`язку з пандемією коронавірусу SARS-CoV-2 він не зможе скористатися поїздкою у заплановані дати. На вимогу повернути в повному обсязі сплачені грошові кошти на турпоїздку, йому повідомлено, що турсубагент не розпоряджається отриманими грошовими коштами, оскільки вони передані відповідачу, і він відмовляється їх повертати, вказуючи на те, що виникли форс-мажорні обставини, які не залежали від волі відповідача, тому поїздка відкладається на невизначений термін, однак нею можливо буде скористатися до 31 грудня 2021 року.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог Закону України "Про туризм", яким визначено відповідальність туроператора перед туристом за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування та відсутність у відповідача визначеного законодавством сертифіката Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, позивач просив розірвати договір на туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року, стягнути з відповідача заборгованість за договором на туристичне обслуговування в розмірі 30 200 грн основного боргу та пеню в розмірі 3 % за кожен день прострочення виконання зобов`язань у сумі, що на день подання позову до суду становить 38 958 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір на туристичне обслуговування за № К299/200217-3, укладений 17 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2, який діяв від імені та в інтересах ТОВ "Аккорд-Тур".
Стягнуто з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь ОСОБА_1 кошти за договором на туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року за № К299/200217-3 у розмірі 30 200 грн.
Стягнуто з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Стягнуто з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором про туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року № К299/200217-3, а відповідач, який є туроператором та виконавцем, взяті на себе зобов`язання за укладеним договором не виконав, у строк, передбачений договором, туристичні послуги не надав.
При цьому суд не погодився з аргументами відповідача щодо невиконання умов договору у зв`язку з введення карантину на території України, оскільки саме по собі віднесення законодавством карантину до форс-мажорних обставин, без отримання відповідного сертифіката від Торгово-промислової палати, не може бути враховане судом як підстава для звільнення відповідача від майнової відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за договором перед позивачем. Доказів звернення відповідача до Торгово-промислової палати та отримання відповідного сертифіката до справи не надано, як і не було повідомлено про наявність такого сертифіката.
Тобто відповідач, не маючи визначеного законодавством документа, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не виконав умови договору на туристичне обслуговування.
Наведене дає підстави для розірвання спірного договору, та вирішення питання про повернення сплачених позивачем коштів.
Відмовляючи у стягненні пені на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", суд виходив із того, що обставина, в результаті якої не відбувся оплачений позивачем тур, а саме введення карантину на території України, є такою, що не залежить ні від позивача, ні від відповідача.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 витрат на професійну правову допомогу у сумі 15 000,00 грн та 5 000,00 грн відповідно, суд виходив із доведеності та обґрунтованості понесення таких витрат.
Короткий зміст ухвали та постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Аккорд-Тур" подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Аккорд-Тур" на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник не усунув у встановлений строк недоліки апеляційної скарги.
18 травня 2022 року ТОВ "Аккорд-Тур" повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року змінено в частині розміру стягнення з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь ОСОБА_1 коштів за договором на туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року № К299/200217-3, зменшивши суму стягнення з 30 200 грн до 26 720,08 грн.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року скасовано в частині стягнення з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь третьої особи ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
В іншій частині рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року залишено без змін.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 - Гарницького П. П. про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції 2 000 грн. В іншій частині клопотання відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що встановивши, що у зв`язку з введенням карантинних обмежень в Україні, запровадженням посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у країнах Європи, відповідачем не було надано позивачу туристичних послуг згідно з укладеним договором у період із 29 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року, а запропоновано перенести дату туру на період до 31 грудня 2021 року, проте позивач відмовився від вказаної пропозиції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору про туристичне обслуговування, оскільки обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення у повному обсязі суми, що була визначена договором та сплачена позивачем турсубагенту ФОП ОСОБА_2 в розмірі 30 200 грн, суд першої інстанції не враховував той факт, що відповідач оформив на туристичний продукт меншу суму, ніж сплатив позивач. Згідно з розрахунковою квитанцією ОСОБА_1 вніс, а ФОП ОСОБА_2 отримав 30 200 грн за туристичні послуги відповідно до договору на туристичне обслуговування № К299/200217-3 від 17 лютого 2020 року. Водночас згідно з платіжним дорученням від 18 лютого 2020 року № 4504 ТОВ МТФ "Поїхали з нами" перерахувало на користь ТОВ "Аккорд Тур" оплату за турпакет у розмірі 26 720,08 грн.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині розміру стягнення з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь ОСОБА_1 та зменшення суму стягнення з 30 200 грн до 26 720,08 грн.
Крім того, відмовляючи у стягненні з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь третьої особи ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3 не довела, що такі витрати були необхідними та неминучими з огляду на те, що вона була залучена судом третьою особою на стороні позивача і представлення її інтересів у судовому засіданні охоплювалось діями адвоката з надання правової допомоги позивачу ОСОБА_1, самостійні види адвокатських послуг третій особі фактично не надавалися. З аналогічних підстав відмовлено також у стягненні відповідних витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про стягнення з ТОВ "Аккорд-Тур" на користь позивача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд виходив із того, що заявлена представником позивача сума в розмірі 10 000 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (участь в режимі відеоконференції в одному судовому засіданні суду апеляційної інстанції, тривалістю 30 хвилин).
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
07 червня 2022 року ТОВ "Аккорд-Тур"подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати вказану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 24 січня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху заявник не отримував, а про її існування дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого усунув недоліки апеляційної скарги та доплатив судовий збір.
21 листопада 2022 року адвокат Гарницький П. П., діючи в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у вказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Заявник вказує на те, що позивач не повинен нести збитки за правовідносинами, які виникли між туроператором та турсубагентом. Враховуючи, що відповідно до укладеного договору на туристичне обслуговування позивач перерахував турсубагенту 30 200 грн, то саме така грошова сума повинна була бути повернута позивачу.
Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
У зв`язку з тим, що за умовами договору відповідач повинен був організувати поїздку з 29 липня 2020 року, то розрахунок пені в розмірі трьох відсотків слід рахувати з 30 липня 2020 року. Вказані норми матеріального права були проігноровані судами.
Також апеляційний суд безпідставно позбавив позивача права на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а третю особу ОСОБА_3, яку було залучено до участі в справі на вимогу відповідача, яка також була змушена звертатися за правовою допомогою, взагалі позбавив права на відшкодування понесених нею витрат.
20 січня 2023 року ТОВ Аккорд-Тур", засобами поштового зв`язку, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо стягнення з туроператора грошових коштів на користь туриста під час дії карантину, визнаного форс-мажорною обставиною, та в результаті подій, які туроператор не міг передбачити.
Крім того, заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин щодо понесених туроператором ТОВ "Аккорд-Тур" фактичних витрат на організацію туристичної подорожі, а також щодо віднесення обставин з введеного у 2020 році карантину, закриття внутрішніх і міжнародних кордонів не лише до форс-мажорних обставин, але й до подій, які туроператор не міг передбачити.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційні скарги.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Аккорд-Тур" на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою адвоката Гарницького П. П. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3, надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Аккорд-Тур" на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження колегією у складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з агентським договором № 18868116 від 02 березня 2018 року, укладеним між ТОВ "Аккорд-Тур" (туроператор) та ТОВ "Мережа туристичних фірм "Поїхали з нами" (турагент), туроператор доручає, а турагент зобов`язується за винагороду надавати туроператорові послуги щодо реалізації третім особам (туристам, а також юридичним особам, які замовляють послуги для своїх працівників або третіх осіб) туристичного продукту шляхом укладення з ними договорів на туристичне обслуговування, а також здійснювати фактичні дії, визначені цим договором, із забезпечення надання туроператором турпродукта.
17 лютого 2020 року між ТОВ "Аккорд-Тур" (туроператором), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ "Мережа туристичних фірм "Поїхали з нами", надалі "турагент", від імені, за рахунок та за дорученням якого, на підставі субагентського договору, діє ФОП ОСОБА_2 в особі ОСОБА_4, яка діє за довіреністю, надалі "турсубагент", з одного боку та ОСОБА_1, надалі "замовник", уклали договір на туристичне обслуговування за № К 299/200217-3.
Згідно з пунктом 1.1.1 договору туроператор відповідно до заявки, поданої замовником через турсубагента та турагента, за плату зобов`язується забезпечити надання замовнику та/або туристам туристичні послуги. До вартості туристичних послуг за цим договором також входять послуги з бронювання та підбору туру і надання інформації щодо турів.
Розділом 2 договору передбачено, що туроператор зобов`язується надати замовнику через турсубагента або турагента інформацію, передбачену чинним законодавством України; забезпечити бронювання та надання туристичних послуг відповідно до заявки; оформити та передати через турсубагента (турагента) замовнику або туристам всі необхідні для подорожі документи, відповідно до заявки.
Відповідно до пункту 3.1 договору, у випадку невиконання умов даного договору з боку туроператора замовник має право вимагати повернення оплачених коштів за послуги (або їх частини), які не надані, у прямо пропорційному розмірі, за умови дотримання вимог пункту 3.6 даного договору.
Пунктом 3.6 договору, на який є посилання в пункті 3.1, визначено що у випадку невідповідності умов туру умовам цього договору, турист зобов`язаний повідомити туроператора безпосередньо або через турсубагента не пізніше 3-х днів з моменту їх виявлення.
До договору укладений (підписаний сторонами) та доданий додаток № 1, яким визначені назва туру - "Серце півночі - фіорди, 3 фіорди, 5 столиць, Льодовик Нігардсбрін, Язик Троля і Берген", дата поїздки з 29 липня 2020 року по 07 серпня 2020 року, виліт зі Львова 29 липня 2020 року, виліт із Вроцлава 07 серпня 2020 року, кількість туристів два: ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
За розрахунковою квитанцією ОСОБА_1 вніс, а ФОП ОСОБА_2 отримав 30 200 грн за туристичні послуги відповідно до договору на туристичне обслуговування № К299/200217-3 від 17 лютого 2020 року.
20 липня 2020 року позивач направляв туроператору, турагенту, турсубагенту заяви про підтвердження намірів виконати умови договору на туристичне обслуговування від 17 лютого 2020 року.
23 липня 2020 року ТОВ "Аккорд-Тур" направило на адресу ТОВ "Мережа туристичних агентств "Поїхали з нами" відповідь на звернення ОСОБА_1, в якій повідомило, що з 12 березня по 31 серпня 2020 року на території України запроваджений карантин, факт введення карантину віднесено до форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим, на підставі пункту 6.1 договору на туристичне обслуговування сторони звільняються від відповідальності, і у такому разі сторони відкладають виконання умов договору до моменту усунення форс-мажорних обставин.
За всіма турами, що припадають на час обмежень, пропонується перенести дати туру (визначитися з датою туру можна до 31 грудня 2021 року, згідно із сайтом), зафіксувати оплату за комерційним курсом туроператора на день оплати (використати кошти можна до 31 грудня 2021 року).
Згідно з рахунком на оплату від 17 лютого 2020 року та платіжного доручення від 18 лютого 2020 року № 4504, ТОВ "Аккорд-Тур", в якості оплати вартості туристичного продукту для 2-х туристів ( ОСОБА_8, ОСОБА_3 ), отримало суму коштів у розмірі 26 720,08 грн.
З 12 березня 2020 року з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинений короновірусом SARS-CoV-2 на території України було запроваджено карантин (дія адаптивного карантину була продовжена до 31 березня 2022 року).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.