ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 826/24815/15
касаційні провадження № К/9901/30809/21
№ К/9901/24314/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фім-Транс"
на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2020 року (головуючий суддя - Аверкова В.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ганечко О.М.; судді - Кобаль М.І., Василенко Я.М.)
у справі № 826/24815/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фім-Транс"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фім-Транс" (далі - ТОВ "Фім-Транс"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2015 року № 70226552206 та від 30 жовтня 2015 року № 70126552206.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 червня 2019 року адміністративний позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - відмову в задоволенні позову.
Верховний Суд постановою від 04 червня 2020 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року скасував, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2019 року залишив у силі.
Позивач неодноразово звертався до суду першої інстанції із заявами про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.
Так, ТОВ "Фім-Транс" зверталося із заявою від 19 червня 2019 року № ФТ/537 про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45000,00 грн.
Також у матеріалах справи наявна заява позивача, в якій він просить стягнути судовий збір у розмірі 74472,50 грн, сплачений за подання апеляційної скарги за платіжним дорученням від 11 січня 2016 року № 2569, та судовий збір у розмірі 135403,60 грн, сплачений за подання касаційної скарги за платіжним дорученням від 22 лютого 2018 року № 1274.
Крім того, 21 липня 2020 року платник звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь суму сплаченого судового збору в розмірі 212308,17 грн.
До вказаної суми входить:
- судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року в розмірі 74472,50 грн - платіжне доручення від 11 січня 2016 року № 2569;
- судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року в розмірі 135403,60 грн - платіжне доручення від 22 лютого 2018 року № 1247;
- судовий збір за видачу дубліката виконавчого листа в розмірі 52,86 грн - платіжне доручення від 19 березня 2018 року № 1331;
- судовий збір за видачу дубліката виконавчого листа в розмірі 57,63 грн - платіжне доручення від 25 червня 2019 року № 1931;
- судовий збір за перегляд ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року за нововиявленими обставинами в розмірі 79,29 грн - платіжне доручення від 18 грудня 2018 року № 148;
- судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року в розмірі 1762,29 грн - платіжне доручення від 20 липня 2018 року № 1626;
- судовий збір за подання клопотання про призначення експертизи в розмірі 480,00 грн - платіжне доручення від 08 серпня 2017 року № 449.
Окружний адміністративний суд м. Києва додатковим рішенням від 26 серпня 2020 року заяву позивача задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ "Фім-Транс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45000,00 грн. В задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 травня 2021 року додаткове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року в частині задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та залишити подану заяву без розгляду.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права. При цьому звертає увагу на неотримання ним від платника заяви від 19 червня 2019 року № ФТ/537 з додатками.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Фім-Транс" також звернулося до Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року в частині відмови в задоволенні заяви та прийняти нове додаткове рішення, яким стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу суму сплаченого судового збору в розмірі 212308,17 грн.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач наголошує на тому, що саме Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду справи по суті мало вирішуватися питання про стягнення всіх витрат, які понесено ТОВ "Фім-Транс", у тому числі витрат на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 74472,50 грн та 135403,60 грн відповідно.
Верховний Суд ухвалами від 28 грудня 2021 року та від 03 вересня 2021 року відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами відповідача та платника відповідно.
Відзивів на касаційні скарги не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.