1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 560/12352/21

касаційне провадження № К/990/11806/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року (головуючий суддя - Матущак В.В.),

додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (головуючий суддя - Матущак В.В.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді - Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О.)

у справі № 560/12352/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські екопродукти"

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські екопродукти" (далі - ТОВ "Європейські екопродукти"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2021 року № 7296/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7297/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7298/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7299/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7300/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7301/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7305/2201-0705, від 08 липня 2021 року № 7304/2201-0707.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 07 червня 2022 року позов задовольнив.

Додатковим рішенням від 05 липня 2022 року Хмельницький окружний адміністративний суд стягнув на користь ТОВ "Європейські екопродукти" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33000,00 грн, витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду, в розмірі 3218,91 грн, витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 73000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 07 грудня 2022 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року та додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року залишив без змін.

ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити або направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на об`єктивності висновків, викладених в акті перевірки. Також звертає увагу на незазначення в судових рішеннях, які саме послуги надано адвокатським бюро на суму 33000,00 грн та чому саме ця сума, на думку суду, є співмірною з розглядом даної справи і підлягає стягненню, а також якими доказами вона підтверджується.

Верховний Суд ухвалою від 24 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області.

22 червня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Європейські екопродукти" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року, валютного законодавства за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року та іншого законодавства за період з 05 січня 2017 року по 30 вересня 2020 року, за результатами якої складено акт від 02 червня 2021 року № 2981/22-01-07-01/41069755.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2, 44,3 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140, підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141, підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.2 статті 171, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201, підпункту 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), пунктів 5, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 5, 6, 7, 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 5 пункту 4 розділу II "Податковий кредит" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 11, 12, 13 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у результаті чого прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2021 року № 7296/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7297/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7298/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7299/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7300/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7301/2201-0701, від 08 липня 2021 року № 7305/2201-0705, від 08 липня 2021 року № 7304/2201-0707.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС у Хмельницькій області посилалося на те, що позивач здійснював фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі у мережі магазинів " ІНФОРМАЦІЯ_1" із залученням та від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців-суборендарів торгових площ з метою мінімізації сплати податків, яка полягала в здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником якої було ТОВ "Європейські екопродукти", кінцевим споживачам з використанням торгової марки "ІНФОРМАЦІЯ_1" без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, тобто операції проводилися без застосування реєстратора розрахункових операцій, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася безпосередньо позивачем.

Одночасно господарську діяльність здійснювали двадцять п`ять суб`єктів господарської діяльності-фізичні особи, орендуючи частину торговельної площі у платника: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 .

Вказані фізичні особи-підприємці належать до другої групи платників єдиного податку, основним видом діяльності яких є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Документи, що підтверджують походження товару відсутні. Назва торговельної марки "ІНФОРМАЦІЯ_1" зазначена на квитанціях платіжного терміналу при розрахунках платіжними картками за товар, придбаний у фізичних осіб-підприємців, що здійснювали торгівельну діяльність на територіях магазинів ТОВ "Європейські екопродукти", інформація щодо використання будь-якими іншими особами торгової марки (право на використання якої надано позивачу) відсутня. Названі фізичні особи-підприємці не зверталися та не подавали в управління торгівлі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства на об`єкти торгівлі - магазини " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресами їх розташування. Зазначені особи не постійно здійснювали господарську діяльність в одному магазині, мотивуючи це тим, що такі фізичні особи-підприємці досягали граничного обсягу доходу платника єдиного податку другої групи і продовжувати господарську діяльність не могли у зв`язку із необхідністю переходу на загальну систему оподаткування.

У період з 01 лютого 2017 року по 30 вересня 2020 року деякі фізичні особи-підприємці, від імені яких здійснювалася реалізація товарів у зазначених у магазинах " ІНФОРМАЦІЯ_1", були працівниками ТОВ "Європейські екопродукти" в різні періоди часу, а також деякі фізичні особи-підприємці не мали найманих працівників.

Відповідач також звертав увагу на те, що звітність вищевказаних фізичних осіб-підприємців подана, в переважній більшості, з однієї IP-адреси, а саме: НОМЕР_1, з якої також подавалася звітність платником.

Крім того, контролюючим органом подано рапорти оперативних працівників податкової міліції ГУ ДПС у Хмельницькій області, в яких зазначено, що за результатами виїздів за адресами магазинів під торговельною маркою "ІНФОРМАЦІЯ_1" встановлено, що під час придбання різних найменувань товарів при розрахунку банківською карткою застосовувався один банківський термінал, який приєднаний до одного комп`ютера, один із чеків був у формі фіскального документа із реквізитами ТОВ "Європейські екопродукти", інший документ у формі товарного чека із реквізитами фізичної особи-підприємця.

Надаючи оцінку наведеним доводам контролюючого органу, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок), акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За правилами пункту 5 розділу ІІ Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2 пункту 4 розділу ІІІ Порядку передбачено, що в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.


................
Перейти до повного тексту