ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №360/4289/19
касаційні провадження № К/990/50/22
№ К/9901/34322/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів -Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО", Головного управління ДПС у Луганській області
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Компанієць І.Д.; судді: Гайдар А.В., Ястребова Л.В.)
у справі № 360/4289/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО"
до Головного управління ДПС у Луганській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО" (далі - ТОВ "НВО "СЗХНО", позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2019 року № 00000501413, № 00000511413, № 00000521413 та від 04 вересня 2019 року № 00000041403, № 00000031403.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За наслідками останнього її розгляду постановою від 07 червня 2021 року Перший апеляційний адміністративний суд позов ТОВ "НВО "СЗХНО" задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року № 00000501413 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 2 979 145,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 744 786,25 грн.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року № 00000511413 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2 501 791,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 625 447,75 грн.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року № 00000521413 у повному обсязі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "НВО "СЗХНО" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року № 00000501413 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 585 000,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в розмірі 468 000,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 117 000,00 грн, та направити в цій частині справу на новий розгляд до апеляційного суду.
ГУ ДПС у Луганській області також звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційних скарг позивач та відповідач посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що судом не в повній мірі були досліджені докази, зібрані у справі, та встановлені обставини, що мають істотне значення щодо правомірності висновку контролюючого органу про заниження товариством податку на прибуток приватних підприємств при взаємовідносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Відповідач наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю "САНІТАПЛЮС-ДНЕПР" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНООПТТОРГ".
Верховний Суд ухвалами від 15 листопада 2021 року та від 25 січня 2022 року відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ГУ ДПС у Луганській області та позивача відповідно.
07 квітня 2022 року від ГУ ДПС у Луганській області надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому воно зазначило, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу податкового органу не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НВО "СЗХНО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 25 липня 2019 року № 501/12-32-14-13-05/35487040.
Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем встановлені порушення платником вимог, зокрема:
підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 4, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 6, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток на 3 448 177,00 грн;
пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, пунктів 4, 5 розділу V, пункту 6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 2 516 741,00 грн, а також завищено від`ємне значення за грудень 2018 року на 651 701,00 грн (рядок 21 податкової декларації з податку на додану вартість "сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду").
На підставі висновків названого акта перевірки контролюючим органом, у томи числі, прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 29 серпня 2019 року № 00000501413, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 310 221,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 448 177,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 862 044,25 грн;
від 29 серпня 2019 року № 00000511413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 3 145 926,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням 2 516 741,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 629 185,25 грн;
від 29 серпня 2019 року № 00000521413, яким товариству зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 651 701,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.