ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 640/501/21
адміністративне провадження № К/990/18745/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 640/501/21
за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2022 року, ухвалене суддею Іщуком І.О.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури, яка є правонаступником прокуратури Донецької області щодо невиплати вихідної допомоги ОСОБА_1 та стосовно невиплати середнього заробітку за весь час затримки виплати вихідної допомоги по день фактичного розрахунку;
1.2. стягнути з Донецької обласної прокуратури вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням, у розмірі не менше середнього місячного заробітку, шо складає 96 160,81 грн;
1.3. стягнути з Донецької обласної прокуратури середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги з 05.11.2020 до дня фактичного розрахунку (дня прийняття судового рішення).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач указує, що у день фактичного звільнення із займаної посади йому належала до виплати вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку в розмірі 96160,81 грн, яка не була виплачена. Оскільки жодних правових підстав для невиплати цих сум у відповідача не було, позивач вважає, що така бездіяльність є протиправною.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 2018 року працював у органах прокуратури, в правоохоронних органах з 1996 року, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці.
4. На підставі наказу прокурора Донецької області від 26.12.2019 № 146-к позивача призначено на посаду заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області.
5. Верховною Радою України прийнято 19.09.2019 Закон України № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-1Х), яким передбачено створення у системі органів прокуратури Офісу Генерального прокурора (набув чинності 25.09.2019).
6. Позивач 04.03.2020 неуспішно пройшов другий етап атестації, не склав іспит у формі анонімного тестування на загальні знання та навички для прокурорів.
7. Прокурором Донецької області виданий наказ від 04.05.2020 № 395-к про звільнення позивача із посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Донецької області та органів прокуратури, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
7.1. Підставою для звільнення, як зазначено у наказі, було рішення № 252 кадрової комісії від 10.04.2020 № 1.
7.2. Цим же наказом зобов`язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні позивачу виплати при звільненні.
8. Відповідно до довідки про заробітну плату позивача, видану прокуратурою Донецької області від 05.05.2020 № 18-85-693, у березні 2020 року заробітна плата становила 135936,38 грн (за 21 відпрацьований робочий день), а у квітні 2020 року склала 56385,25 грн (за 21 відпрацьований робочий день). Сума середньоденної заробітної плати становить 4579,08 грн, а сума середньомісячної заробітної плати складає 96160,81 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023, позов задоволено частково:
9.1. визнано протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури, яка є правонаступником прокуратури Донецької області щодо невиплати вихідної допомоги ОСОБА_1 ;
9.2. стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням, у розмірі не менше середнього місячного заробітку, шо складає 96 160,81 грн;
9.3. в іншій частині позовних вимог відмовлено.
10. Задовольняючи позовні вимоги в означеній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, із врахуванням позиції Верховного Суду у цій категорії спорів, викладеній у постановах від 23.12.2020 у справі № 560/3971/19, від 21.01.2021 у справі № 260/1890/19, від 18.02.2021 у справі № 640/23379/19, 15.06.2022 у справі № 280/880/21, виходив із того, що частиною п`ятою статті 51 Закону № 1697-VII та частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачений виключний перелік випадків коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Проте, у такий виключний перелік не включено питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а отже не заборонено застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.
10.1. За висновками судів попередніх інстанцій, у день фактичного звільнення із займаної посади позивачу належала до виплати вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку. Незалежно від причини і підстави, відповідач повинен був під час звільнення дотримуватись вимог чинного законодавства України, провести звільнення працівника у порядку, визначеному законом, з виплатою всіх гарантованим законодавством коштів, в тому числі і вихідної допомоги.
10.2. Констатувавши про наявність у позивача права на отримання вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку, суди попередніх інстанцій зазначили, що невиплата такої допомоги свідчить про протиправність дій відповідача, що зумовлює наявність підстав для стягнення такої допомоги на користь позивача.
10.3. Керуючись при обрахунку суми вихідної допомоги, яка підлягає стягненню на користь позивача, положеннями Порядку № 100, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що вихідна допомога підлягає стягненню у сумі 96160,81 грн. Розрахунок цієї суми суди здійснювали на підставі довідки від 15.05.2020 № 18-85-693, відповідно до якої у березні 2020 року заробітна плата позивача становила 135936,38 грн (за 21 відпрацьований робочий день), а у квітні 2020 року склала 56385,25 грн (за 21 відпрацьований робочий день).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
11. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині визначеної судами суми вихідної допомоги при звільненні, стягнутої на користь позивача, Донецька обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі № 640/501/21, де відповідач просить змінити оскаржувані рішення, зазначивши цифрами суму вихідної допомоги " 29 997,03" замість " 96 160,81".
12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржувані рішення ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування Порядку № 100 у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 27.01.2021 у справі № 380/1662/20.
12.1. Так, відповідач указує, що Верховний Суд у вказаній постанові сформував висновок щодо застосування положень пункту 4 Постанови № 100, яким визначено перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.
12.2. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій здійснено невірний розрахунок середньомісячної заробітної плати позивача на підставі довідки від 15.05.2020 № 18-85-693, оскільки у цю довідку, яка видана ОСОБА_1 для подання декларації, включені кошти, які не враховуються при обчисленні середнього заробітку, зокрема, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, допомога у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, матеріальна допомога на оздоровлення, щорічна і додаткова відпустка, які відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 100 не підлягають урахуванню при обчисленні середньої заробітної плати.
12.3. Тобто, як стверджує скаржник, врахована судом довідка для декларування не дає можливості визначити розмір вихідної допомоги, оскільки вони не містять даних про структуру заробітної плати та кількість відпрацьованих днів
12.4. Крім того, як зауважує відповідач, за відсутності відомостей про кількість відпрацьованих позивачем днів, суди попередніх інстанцій констатували, що ОСОБА_1 у березні та квітні 2020 року відпрацював по 21 робочому дню.
12.5. На переконання скаржника, суди перебрали на себе дискреційні повноваження роботодавця щодо визначення розміру такої допомоги та самостійно визначили її розмір, що суперечить статті 44 КЗпП України.
13. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 № 1347/0/78-23 (у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10.08.2023 № 815/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" та згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10.08.2023 № 2512-К "Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду"), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Соколов В.М., Білак М.В.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 15.08.2023 прийнято справу до свого провадження.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26.10.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
17. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.06.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою отримано ОСОБА_1 07.06.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його "Електронний кабінет". Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Спірним питання у цьому касаційному провадженні є порушення судами попередніх інстанцій положень Порядку № 100 при обрахунку виплати вихідної допомоги (передбаченої нормами статті 44 КЗпП України) при звільненні прокурорів.
20. Оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині стягнення на користь позивача вихідну допомогу у зв`язку зі звільненням, у розмірі не менше середнього місячного заробітку, шо складає 96 160,81 грн, тому Верховний Суд зазначає, що ці рішення підлягають касаційному перегляду виключно в означеній частині.