Постанова
Іменем України
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 702/499/22
провадження № 61-10005св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_2, селянське фермерське господарство "Перспектива",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (за зустрічним позовом), -приватне підприємство "Аран-2008",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу селянського фермерського господарства "Перспектива" на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області у складі судді Жежер Ю. М. від 14 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду у складі колегії суддів: Новікова О. М.,
Фетісової Т. Л., Сіренка Ю. В., від 30 травня 2023 року.
Зміст позовної заяви, зустрічної позовної заяви та їх обґрунтування
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, СФГ "Перспектива" про стягнення заборгованості за договором позики.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 10 квітня 2020 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 1, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у сумі 2 321 500,00 грн, з умовою повернення грошових коштів у строк до 01 червня 2020 року.
3. Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору позики сторони дійшли згоди про те, що відповідач зобов`язаний повернути надані у позику кошти у сумі, що є еквівалентною 85 192,66 дол. США, сума яких обраховується у відповідності до курсу НБУ станом на дату укладання договору (27,25 грн за 1 долар США).
4. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, 10 квітня 2020 року між ним та СФГ "Перспектива", директором та засновником якого є ОСОБА_2, було укладено договір поруки № 1/04/2020, за умовами якого вказане фермерське господарство зобов`язалося нести солідарну з ОСОБА_2 відповідальність за своєчасне виконання ним грошового зобов`язання.
5. Посилався на те, що зобов`язання за договором позики № 1 не були виконані у встановлений строк.
6. 30 серпня 2021 року сторони за договором позики підписали додаткову угоду № 1, у якій зафіксували стан розрахунків. Було визначено, що ОСОБА_2 30 червня 2021 року сплатив позивачу 1 000 000,00 грн, а залишок заборгованості складав 30 000,00 дол. США.
7. ОСОБА_1 зазначав, що з метою врегулювання порядку сплати боргу
ОСОБА_2 надав йому письмове зобов`язання провести повне погашення боргу в такий строк: до 10 жовтня 2021 року сплатити
10 000,00 дол. США; до 10 листопада 2021 року сплатити 13 000,00 дол. США; до 15 грудня 2021 року сплатити 10 000,00 дол. США у гривні у сумі 268 867,00 грн.
8. Зазначені зобов`язання ОСОБА_2 виконав лише частково, залишок боргу складає 10 000,00 дол. США, що на час звернення до суду становило 367 120,00 грн.
9. Сума процентів за користування грошовими коштами, розрахована згідно з пунктом 3.1 договору у розмірі 0,1 % за кожен день у період прострочення повернення боргу, з урахуванням суми зменшення суми боргу, склала 784 791,32 грн.
10. Посилаючись на сплату позичальником 24 листопада 2021 року суми у розмірі 9 852,34 дол. США, ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог.
11. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_2 та СФГ "Перспектива" 1 336 906,70 грн, з яких: 480 678,45 грн - основного боргу за договором позики, 856 228,25 грн - процентів за користування грошовими коштами.
12. У жовтні 2022 року ОСОБА_2 та СФГ "Перспектива" звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому просили суд визнати договір позики № 1
від 10 квітня 2020 року та договір поруки № 1/04/2020 від 10 квітня 2020 року удаваними правочинами.
13. На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначали, що договір позики № 1 від 10 квітня 2020 року та договір поруки № 1/04/2020
від 10 квітня 2020 року були укладені з метою приховати собою інший правочин - договір купівлі-продажу нежитлових будівель № 750 від 10 квітня 2020 року. Грошові кошти за договором позики не передавалися.
14. Посилалися на те, що 10 квітня 2020 року між СФГ "Перспектива" та
ПП "Аран-2008" було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, а саме майнового комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
15. На вимогу продавця ПП "Аран-2008", в особі ОСОБА_3, до договору купівлі-продажу нежитлових будівель була внесена оціночна вартість майна, яка склала 1 100 000,00 грн, яку покупець СФГ "Перспектива" мав сплатити у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця до 01 червня 2020 року включно.
16. Позивачі за зустрічним позовом зазначали, що за період з 10 квітня 2020 року по 10 грудня 2020 року СФГ "Перспектива" перерахувало частинами на рахунок ПП "Аран-2008" грошові кошти в сумі 1 100 000,00 грн.
17. В той же час реальна вартість, за яку продавець ПП "Аран-2008", в особі ОСОБА_3, мав намір продати нежитлові приміщення, складала 3 421 500,00 грн.
18. Різницю між реальною сумою угоди та сумою, зазначеною в договорі, яка склала 2 321 500,00 грн, покупець СФГ "Перспектива" або його керівник ОСОБА_2 за вимогою продавця ПП "Аран-2008", в особі ОСОБА_3, повинні були сплатити останньому готівкою.
19. Підставою для укладення договору позики стало побоювання
ОСОБА_3, що покупець (СФГ "Перспектива" або ОСОБА_2 ) після переходу права власності на об`єкт не виплатить решту грошових коштів готівкою, а тому продавець ПП "Аран-2008", в особі ОСОБА_3, наполіг на укладенні між своїм компаньйоном ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 договору позики № 1 від 10 квітня 2020 року, за яким ОСОБА_2 нібито отримує у борг 2 321 500,00 грн, які зобов`язується повернути до 01 червня 2020 року. Також за наполяганням продавця
ПП "Аран-2008", в особі ОСОБА_3, між ОСОБА_1 та
СФГ "Перспектива" був укладений договір поруки № 1/04/2020 від 10 квітня 2020 року, за яким СФГ "Перспектива" поручається за виконання зобов`язань за указаним договором позики.
20. Зазначали, що станом на 30 серпня 2021 року більша частина з
2 321 500,00 грн була виплачена, залишок становив 268 680,00 грн. Сторони договору купівлі-продажу нежитлових будівель № 750 від 10 квітня 2020 року домовилися про те, що в момент остаточного розрахунку ПП "Аран-2008" передасть електромережі та трансформаторну підстанцію на баланс
СФГ "Перспектива" та підготовить заяву на розірвання договору на електропостачання, а також розірве договір оренди земельної ділянки кадастровий № 7123455500:03:001:1701.
21. Однак, в день останнього розрахунку продавець ПП "Аран-2008", в особі ОСОБА_3, почав вимагати від ОСОБА_2 додатково сплатити ще
200 000,00 грн (ця сума нібито сплачена продавцем, як податок на додану вартість), на що той не погодився. Через конфлікт, що виник між сторонами, сума останнього розрахунку залишилась не сплаченою, а електромережі та трансформаторна підстанція не були передана на баланс СФГ "Перспектива".
22. СФГ "Перспектива" окремо звернулось до підприємства районних ліній електромереж щодо підключення до енергопостачання, за що сплатило 300 000,00 грн, у зв`язку із чим з вини ПП "Аран-2008" товариство понесло додаткові збитки, якраз на суму останнього платежу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
23. Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від
14 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
24. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, СФГ "Перспектива" на користь
ОСОБА_1 за договором позики № 1 від 10 квітня 2020 року грошові кошти у розмірі 480 678, 45 грн.
25. У задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 856 228, 25 грн відмовлено.
26. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2, СФГ "Перспектива" відмовлено повністю.
27. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
28. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачами (позивачами за зустрічним позовом) не доведено, що між сторонами виникли інші правовідносини, ніж передбачені договором позики та договором поруки, та що воля обох сторін була спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені укладеним між ними правочинами, не доведено, що сторони договору позики та договору поруки мали на меті досягнення наслідків та встановлення між ними прав і обов`язків, характерних саме для договору купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема отримання продавцем коштів за відчужуване майно.
29. В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що відповідач своїх зобов`язань за договором позики не виконав належним чином, оригінали боргових розписок знаходилися у позикодавця, а тому на його користь підлягає стягненню неповернута сума позики. Вимоги про стягнення процентів за договором позики суд вважав необґрунтованими, посилаючись на неможливість нарахування процентів за користування грошовими коштамипоза межами строку договору позики (з 01 червня 2020 року по 01 листопада 2022 року). Сума заборгованості за договором позики стягнута солідарно з позичальника та поручителя, ураховуючи чинність поруки та пред`явлення позичальником вимоги до поручителя протягом трьох років з моменту настання строку погашення боргу за основним зобов`язанням.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
30. Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу СФГ "Перспектива" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
31. Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області
від 14 березня 2023 року скасовано в частині відмови у стягненні процентів за користування чужими грошовими коштами та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2,
СФГ "Перспектива" на користь ОСОБА_1 проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 653 660, 03 грн.
32. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
33. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
34. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що змістом спірних договорів доводить спрямованість волі сторін на виникнення саме тих правовідносин, які ними обумовлені. Також суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми боргу за договором позики. В частині ж стягнення процентів за договором позики апеляційний суд зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем проценти відповідно до положень пункту 3.1 договору позики є платою за користування чужими грошовими коштами. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначені зазначеним пунктом договору позики проценти є процентами (36,5 % річних) за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України, а тому їх нарахування поза межами строку дії договору є правомірним.
Узагальнені доводи касаційної скарги
35. 05 липня 2023 року СФГ "Перспектива" через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 30 травня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.
36. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України
від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026цс16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
37. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваних правочинів удаваними, не урахувавши, що на підставі статті 235 ЦК України суд, встановивши, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.
38. Заявник вважає, що суди неправильно визначити строк поруки, не урахувавши, що він встановлений у пунктах 4.1.1 та 5.4.1 договору і становить один рік з дати невиконання боржником своїх зобов`язань за договором позики.
39. Додатково зауважує, що суд апеляційної інстанції у порушення частини шостої статті 367 ЦПК України розглянув вимогу апеляційної скарги
ОСОБА_1, яка не була заявлена у суді першої інстанції (зменшення суми позовних вимог). Вважає, що передбачені договором позики проценти підлягають нарахуванню лише у межах строку кредитування, після закінчення якого інтереси кредитодавця забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
40. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року касаційну скаргу
СФГ "Перспектива" залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
41. Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року поновлено
СФГ "Перспектива" строк на касаційне оскарження рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 березня
2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 30 травня
2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 702/499/22, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання СФГ "Перспектива" про зупинення виконання оскаржених судових рішень.
42. 24 серпня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
43. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року відмовлено
СФГ "Перспектива" у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 березня
2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 травня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
44. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
45. 10 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 1, за умовами якого позикодавець в день підписання цього договору до його підписання передав в позику позичальнику на умовах зворотності та забезпеченості, а позичальник одержав у позику грошові валютні кошти в сумі 2 321 500,00 грн, що еквівалентно на день позики 85 192,66 дол. США за курсом НБУ: 1 долар США 27,25 грн, та зобов`язується повернути отриману суму грошей на умовах, в порядку та строки, що обумовлені цим договором.
46. Згідно з пунктом 1.2 договору позики у зв`язку з одержання грошових коштів у сумі відповідно до п. 1.1 цього договору до його підписання сторонами з урахування реального характеру цього правочину, факт одержання грошових коштів у позику підтверджується фактом підписання цього договору позичальником.
47. Відповідно до пунктів 2.1 - 2.5 договору позики в день повернення позики, в тому числі його частині, позичальник зобов`язаний сплатити отримані у позику кошти готівкою у сумі, що еквівалента курсу долару США за курсом НБУ на день розрахунку незалежно від того позитивна чи від`ємна різниця виникне на таку дату. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю і грошові кошти до 01 червня 2020 року включно. Позичальник має право у будь-який час достроково повернути усі чи частину отриманих у позику грошових коштів незалежно від дати розрахунку, що визначена сторонами у цьому договорі. Факт отримання розрахунку за цим договором в повному обсязі чи частково сторони підтверджують підписом у графіку фактичного розрахунку з вказівкою дати і суми відповідно до додатку № 1 до цього договору. Сторони дійшли згоди, що час та місце проведення розрахунку за цим договором узгоджуються сторонами по телефону за ініціативою позичальника.
48. Згідно з пунктами 3.1, 3.3 договору позики № 1 від 10 квітня 2020 року за час прострочення позикодавець зобов`язаний сплатити позичальнику проценти за користування грошовими коштами у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день користування несвоєчасно сплаченою сумою грошових коштів. Суми неустойки грошовими коштами сплачуються у гривнях, сума яких обраховується на дату розрахунку за курсом НБУ долара до гривні.
49. Згідно з додатком № 1 до договору позики № 1 від 10 квітня 2020 року в рахунок погашення заборгованості за договором позики позичальник сплатив ОСОБА_1 наступні грошові кошти: 22 вересня 2020 року - 155 000 грн, що становило 5 535,00 дол. США; приблизно 12 червня того ж року - 206 000,00 грн, що становило 7 686 + 1 000,00 дол. США, а всього: 8 686 дол. США; 22 червня - 30 000,00 грн (карта), що становило 1 111,00 дол. США; 28 вересня - 40 000,00 грн; 30 вересня - 265 313,00 грн, в графі сума сплати у доларах зазначено (28.23); 15 жовтня - 50 000,00 грн; 09 жовтня - 100 000,00 грн; 10 червня 2021 року - 841 650 грн, що становило 31 000,00 дол. США; 30 серпня 2021 року - 15 000,00 дол. США, в графі дата сплати міститься надпис "повернуть"; 30 серпня 2021 року - 100 000,00 грн; 14 жовтня 2021 року - 265 000 грн, що становило 10 000,00 дол. США.
50. Згідно з додатковою угодою № 1 від 30 серпня 2021 року до договору позики № 1 від 10 квітня 2020 року сторони за договором позики № 1
від 10 квітня 2020 року: позичальник ОСОБА_2 та позикодавець ОСОБА_1, від імені якого за довіреністю виступав ОСОБА_4, зафіксували стан розрахунків між сторонами за договором станом на 30 серпня 2021 року. Заборгованість позичальника ОСОБА_2 складала 23 000,00 дол. США та 368 687,00 грн. 30 червня 2021 року позичальник ОСОБА_2 додатково сплатив 100 000,00 грн, що підтверджується підписанням цієї додаткової угоди. Після сплати заборгованість позичальника ОСОБА_2 складала: 23 000,00 дол. США та 268 687,00 грн.
51. Відповідно до письмового зобов`язання від 30 серпня 2021 року ОСОБА_2 зобов`язався погасити заборгованість по договору позики від 10 квітня 2020 року: до 10 жовтня 2021 року - 10 000,00 дол. США, до 10 листопада 2021 року - 13 000,00 дол. США, до 15 грудня 2021 року - 268 687,00 грн.
52. За розрахунком позивача ОСОБА_1 залишок боргу станом на дату звернення до суду складав 480 678,45 грн, що еквівалентно на час звернення до суду з позовом 13 147,66 дол. США.
53. 10 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та СФГ "Перспектива", в особі директора ОСОБА_2, було укладено договір поруки № 1/04/2020, за умовами якого поручитель зобов`язується солідарно з позичальником відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов`язань, що виникли з договору позики № 1 від 10 квітня 2020 року, у відповідності до положень якого позичальником є ОСОБА_2, сума позики складає:
2 321 500,00,00 грн, що еквівалентно на день позики 85 192,66 дол. США. Строк виконання зобов`язання за основним договором встановлено до 01 червня 2020 року.
54. Згідно з пунктами 4.1.1 - 4.2.1 договору поруки № 1/04/2020
від 10 квітня 2020 року до обов`язків поручителя входить: при порушенні боржником зобов`язання перед кредитором за основним договором, поручитель зобов`язаний виконати за боржника зобов`язання у десятиденний строк з дня отримання вимоги від кредитора. У разі одержання вимоги кредитора повідомити про це боржника.
55. Пункт 5.4. договору поруки визначає права кредитора, а саме: у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за основним договором, протягом року звернутися до поручителя з вимогою про виконання грошових зобов`язань.
56. За порушення строків, зазначених в пункті 4.1.1, поручитель сплачує кредитору неустойку у розмірі 0,1 % від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 6.3 договору поруки).
57. Згідно з пунктом 7.1 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту належного виконання та припинення дії основного договору, окрім випадків визначених статтею 559 ЦК України.
58. 10 квітня 2020 року між ПП "Аран-2008", в особі директора Ярмака Г. М., та СФГ "Перспектива", в особі голови Належитого А. Г., було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами якого продавець продав і зобов`язується передати у власність покупця нежитлові будівлі, а саме майновий комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а покупець купив і зобов`язується прийняти майно у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі. Об`єктом купівлі-продажу згідно договору, є комплекс нежитлових будівель та споруд: літера "А-1" - склад - загальна площа - 1 649,2 кв. м (складова частина, будівлі літера "А-4"); літера "Е-2" - прохідна - загальна площа - 100,0 кв. м; літера "Ж-1" гуртожиток - загальна площа - 383,4 кв. м; літера "З-3" - адмінбудинок - загальна площа - 1 404,3 кв. м; літера "Х-1" - гараж - загальна площа - 390,7 кв. м; літера "Ц-1" - прохідна -загальна площа - 64,2 кв. м; літера "Ю-1" - склад - загальна площа - 746,1 кв. м; літера "Аʼ-1" - склад - загальна площа - 1 103,1 кв. м; літера "Бʼ-З" - ТЕЦ - загальна площа -2 775,8 кв. м; літера "Дʼ-1" - майстерня - загальна площа - 838,8 кв. м; літера "Жʼ-1" компресорна - загальна площа - 126,1 кв. м; літера "Зʼ-1" - водокачка - загальна площа - 89,6 кв. м.; літера "Єʼ-І" - механічний цех - загальна площа - 699,2 кв. м; споруда № 23 мазутосховище. Загальна площа будівель комплексу становить 10 370,50 кв. м. Об`єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 6,2075 га, кадастровий номер 7123455500:03:001:1701, яка не приватизована та перебуває в державній власності, право власності за
СФГ "Перспектива" на це майно зареєстровано 10 квітня 2020 року за
№ 36230152.
59. Згідно з абзацом 2 пункту 1.4 договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін об`єкт продано за 1 100 000,00 грн, з урахуванням ПДВ.
60. Відповідно до пункту 2.1. договору купівлі-продажу об`єкт переходить у власність покупця після нотаріального посвідчення договору та реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
61. Згідно з пунктом 4.1. договору купівлі-продажу покупець зобов`язується сплатити за об`єкт 1 100 000,00 грн в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця до 01 червня 2020 року включно.
62. СФГ "Перспектива" сплатило ПП "Аран-2008" на виконання умов договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 10 квітня 2020 року грошові кошти в сумі: 120 000,00 грн, 100 000,00 грн, 50 000,00 грн, 90 000,00 грн,
100 000,00 грн, 100 000,00 грн, 100 000,00 грн, 70 000,00 грн, 70 000,00 грн,
90 000,00 грн, 100 000,00 грн, 100 000,00 грн, 10 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 40 від 13 квітня 2020 року, № 44 від 13 квітня 2020 року, № 69 від 19 травня 2020 року, № 131 від 04 грудня 2020 року,
№ 142 від 19 листопада 2020 року, № 146 від 20 листопада 2020 року,
№ 152 від 27 листопада 2020 року, № 156 від 10 грудня 2020 року, № 157
від 10 грудня 2020 року, № kisil2804 від 18 листопада 2020 року, № 106
від 18 листопада 2020 року, № 117 від 26 листопада 2020 року, № 105
від 17 листопада 2020 року відповідно.
Позиція Верховного Суду
63. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
64. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.