Постанова
Іменем України
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 344/10498/16-ц
провадження № 61-489св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузик Іван Іванович,
стягувач: ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Польської М. В., від 14 липня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Фединяка В. Д., Максюти І. О., від 22 листопада 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - головного державного виконавця) Кузика І. І.
Скарга мотивована тим, що на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі № 344/10498/16-ц був виданий виконавчий лист від 14 травня 2018 року, за яким Івано-Франківським міським відділом ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкриті виконавчі провадження.
Вважає, що вказане судове рішення було прийнято з врахуванням підроблених ОСОБА_2 доказів.
У серпні 2020 року вона подала скаргу на дії головного державного виконавця Кузика І. І., зокрема щодо оскарження постанови від 13 липня 2020 року у ВП № НОМЕР_1 про поновлення вчинення виконавчих дій.
Зазначену скаргу ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2020 року було залишено без розгляду та повернуто у зв`язку з пропуском строків для її подання, проте у подальшому постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.
Водночас, на підставі скасованої ухвали головним державним виконавцем Кузиком І. І. було прийнято сім постанов, а саме:
- постанову від 22 жовтня 2022 року у ВП № НОМЕР_5 про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 в сумі 4 844,66 грн;
- постанову від 23 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 про стягнення штрафу в сумі 1 700 грн;
- постанову від 23 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 про стягнення штрафу в сумі 3 400 грн;
- постанову від 03 грудня 2020 року у ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору в сумі 10 000 грн;
- постанову від 03 грудня 2020 року у ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження;
- постанову від 04 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 про стягнення виконавчого збору в сумі 10 000 грн;
- постанову від 04 грудня 2020 року у ВП № НОМЕР_4 про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 в сумі 10 000 грн.
Вважає, що оскільки вказані постанови прийняті на підставі ухвали суду, яка у подальшому була скасована, то постанови повинні бути теж скасованими, а дії головного державного виконавця Кузика І. І. визнані неправомірними та такими, що вчинені за межами наданих йому повноважень.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд скасувати вказані постанови, а дії головного державного виконавця Кузика І. І. визнати неправомірними та такими, що вийшли за межі наданих йому повноважень.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 14 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови головного державного виконавця Кузика І. І. від 03 грудня 2020 року у ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження та визнання дій головного державного виконавця Кузика І. І. неправомірними та такими, що вийшли за межі його повноважень.
Провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині скасування постанови головного державного виконавця Кузика І. І. від 22 жовтня 2020 року у ВП
№ НОМЕР_5 про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 - закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки набрала законної сили ухвала суду, яка постановлена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині скасування постанов головного державного виконавця Кузика І. І. від 23 жовтня 2020 року про відкриття ВП № НОМЕР_2 про стягнення штрафу; від 23 жовтня 2020 року про відкриття ВП № НОМЕР_3 про стягнення штрафу; від 03 грудня 2020 року у
ВП № НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору; від 04 грудня 2020 року про відкриття ВП № НОМЕР_4 про стягнення виконавчого збору; від 04 грудня 2020 року у ВП № НОМЕР_4 про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 - закрито, оскільки скарга в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а розгляд даних вимог скарги віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови головного державного виконавця Кузика І. І. від 03 грудня
2020 року у ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження, визнання дій головного державного виконавця Кузика І. І. неправомірними, та такими, що вийшли за межі його повноважень, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий документ виконано в повному обсязі, при цьому питання щодо стягнення виконавчого збору було виділено в окреме провадження (ВП № НОМЕР_4), головним державним виконавцем дотримано вимоги Закону України "Про виконавче провадження", а доводи скарги в цій частині є недоведеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 січня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 14 липня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 344/10498/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 08 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.
У березні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Наголошує, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, оскільки рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 березня 2018 року у справі № 344/10498/16-ц, на підставі якого було видано виконавчий лист, прийняте з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
07 грудня 2020 року вона звернулась до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Вважає, що виданий виконавчий лист не підлягає виконанню.
Зауважує, що судами не було враховано того, що ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2020 року скасовано постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року,
а справу направлено для продовження розгляду.
Судом першої інстанції зазначено неправдивий список учасників справи та надано перевагу лише одному учаснику справи - головному державному виконавцю Кузику І. І., пояснення якого стали основою закриття провадження в частині вимог скарги. При цьому, суд не виконав вимоги
частини дев`ятої статті дев`ятої статті 187 ЦПК України та не скерував справу за підсудністю.
Зазначає, що судом не задоволено її клопотання про визначення правового статусу Челій-Пушкар О. І., як представника заінтересованої особи
ОСОБА_2, оскільки наявний у матеріалах справи договір про надання правової допомоги, укладений 15 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та адвокатом Челій-Пушкар О. І., не містить номера цивільної справи, у якій адвокат повинна надавати правову допомогу, а також даним договором не обумовлено право підпису документів та право отримувати документи від імені ОСОБА_2 .
Апеляційним судом не задоволено клопотання від 22 листопада 2022 року про витребування доказу щодо відеоконференції та реєстрації Службою охорони суду у книзі реєстрації прибулих до суду на судове засідання
14 липня 2022 року в суді першої інстанції та проігноровано клопотання
від 22 листопада 2022 року про відсторонення сторонньої особи Челій-Пушкар О. І. від участі у судових засіданнях; про відсутність у ОСОБА_1 правової допомоги; про забезпечення аудіо-відео-фіксації судового засідання.
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення
ОСОБА_1, які не можуть бути врахованим судом касаційної інстанції, оскільки вони за своїм змістом фактично є доповненнями до касаційної скарги, та подані за межами строку, визначеного частиною першою статті 398 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки всупереч вимог частини четвертої статті 395 ЦПК України до відзиву не додані докази надсилання його копії головному державному виконавцю Кузик І. І.
Оскільки колегією суддів не враховується відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, тому немає підстав й для врахування доводів поданого ОСОБА_1 відзиву на відзив ОСОБА_2 .
Також колегією суддів не вирішується клопотання ОСОБА_1 про відсторонення особи, яке надійшло до Верховного Суду у квітні 2023 року, оскільки всупереч вимог частини другої статті 183 ЦПК України до клопотання не додані докази надсилання його копії головному державному виконавцю Кузик І. І.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 березня 2018 року у цивільній справі № 344/10498/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року, зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931, для ведення садівництва у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" на території Івано-Франківської міської ради, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,0035 га, та приведення вказаної земельної ділянки в придатний для використання стан; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3,46 грн завданої матеріальної шкоди, 1 000 грн моральної шкоди, 551,20 грн витрат по оплаті судового збору, 1 290 грн витрат по оплаті за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та 2 000 грн витрат за надання правової допомоги.
04 червня 2018 року старшим державним виконавцем Керніцьким А. В. винесено постанову у ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931, для ведення садівництва у садівничому товаристві "Бистриця-Надвірнянська" на території Івано-Франківської міської ради, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,0035 га, та приведення вказаної земельної ділянки в придатний для використання стан.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року зупинено виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 березня 2018 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року, до завершення розгляду касаційної скарги.
27 липня 2018 року старшим державним виконавцем Керніцьким А. В. винесено постанову у ВП № НОМЕР_1 про зупинення вчинення виконавчих дій.
Постановою Верховного Суду від 21 травня 2020 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня
2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області
від 24 квітня 2018 року залишено без змін.
13 липня 2020 року головним державним виконавцем Кузиком І. І. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22 жовтня 2020 року скаргу
ОСОБА_1 про скасування постанови від 13 липня 2020 року про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1 залишено без розгляду та повернуто скаржнику у зв`язку з пропуском строку на подання скарги.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 січня 2021 року ухвалу Івано-Франківського міського суду від 22 жовтня 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду в суд першої інстанції.
На даний час скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Кузика І. І. щодо винесення постанови від 13 липня 2020 року про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1 перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді (провадження № 4-с/344/19/21).
Після поновлення 13 липня 2020 року вчинення виконавчих дій у
ВП № НОМЕР_1, зупинених 27 липня 2018 року у зв`язку з перебуванням справи № 344/10498/16-ц на розгляді Верховного Суду, було складено акти державного виконавця від 20 липня 2020 року та 07 серпня 2020 року про невиконання виконавчого документа боржником і, як наслідок, прийнято постанову про примусове виконання від 25 серпня 2020 року.
04 вересня 2020 року відбулося примусове виконання рішення суду шляхом демонтажу огорожі особами, залученими стягувачем на такі роботи, про що складено відповідні акти.
23 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Кузиком І. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 про стягнення штрафу в сумі 1 700 грн (підстава постанова № НОМЕР_1, видана 21 липня 2020 року).
23 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Кузиком І. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 про стягнення штрафу в сумі 3 400 грн (підстава постанова № НОМЕР_1, видана 10 серпня 2020 року).
03 грудня 2020 року головним державним виконавцем Кузиком І. І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № НОМЕР_1 у розмірі
10 000 грн.
У зв`язку із виконанням виконавчого документу в повному обсязі, головним державним виконавцем Кузиком І. І. 03 грудня 2020 року у ВП № НОМЕР_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Питання стягнення виконавчого збору в розмірі 10 000 грн виділено в окреме провадження.
04 грудня 2020 року головним державним виконавцем Кузиком І. І. винесено постанову про відкриття ВП № НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відділу ДВС 10 000 грн виконавчого збору та постанову у
ВП № НОМЕР_6 про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 на суму
10 000 грн.
Крім цього, 22 жовтня 2020 року головним державним виконавцем
Кузиком І. І. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників (сума боргу визначена у розмірі 4 844,66 грн) у ВП № НОМЕР_5, яке відкрите в частині виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3,46 грн завданої матеріальної шкоди, 1 000 грн моральної шкоди, 551,20 грн витрат по оплаті судового збору, 1 290 грн витрат по оплаті за виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та 2 000 грн витрат за надання правової допомоги.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування постанови від 22 жовтня
2020 року у ВП № НОМЕР_5 про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржувала ухвалу Івано-Франківського міського суду
від 08 червня 2021 року в апеляційному порядку, однак ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 08 червня
2021 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови головного державного виконавця Кузика І. І. від 03 грудня
2020 року у ВП № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження та визнання дій головного державного виконавця Кузика І. І. неправомірними, та такими, що вийшли за межі його повноважень.