Постанова
Іменем України
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 127/13061/20
провадження № 61-3717св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником Кашпрук Ольгою Василівною на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Матківської М. В., Стадника І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви та рішення суду першої інстанції
У червні 2020 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2021 року позов задоволено. У рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014/035-43/30553 від 06 вересня 2005 року, укладеним між АТ "Райффайзен Банк" та ОСОБА_1, у сумі 76 013,36 дол. США, що складається з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 481,72 дол. США, заборгованості за відсотками у розмірі 36 531,51 дол. США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк" судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кашпрук О. В. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 липня 2021 року відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .Посилання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Кашпрук О. В. на те що відповідачка з 2015 року по 2022 рік проживала за адресою: АДРЕСА_3 не береться судом до уваги, оскільки відповідно до розділу 5 п. 5.4 умов кредитного договору № 014/035-43/30553 від 06 вересня 2005 року - позичальник зобов`язується письмово повідомляти кредитора про - зміни складу сім`ї, фактичної адреси, номера контактного телефону не пізніше 5 днів з часу настання таких змін, але такі зміни не були повідомлені відповідачкою банку.
В матеріалах справи міститься оригінал ордеру серії КВ № 436671 від 13 травня 2019 року, виданий для представництва інтересів ОСОБА_1 на підставі договору б/н від 13 травня 2019 року, адвокат Бабошин А. С. значиться як представник відповідачки ОСОБА_1 . Згідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Відповідно до матеріалів справи представник відповідача знав про справу, надавав докази та заяви про розгляд справи у його відсутність.
В апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Кашпрук О. В. зазначила, що ОСОБА_1 дізналась про наявність оскаржуваного рішення на початку січня 2023 року. Уклавши угоду з адвокатам Кашпрук О. В., яка ознайомилась з матеріалами справи виявилось, що у справі інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Бабошин А. С., з яким ОСОБА_1 ніколи не укладала договір про надання правової допомоги, особисто не знайома, не зустрічалась та не передавала йому жодних документів. 23 січня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості у кримінальному проваджені № 12023020010000107 за частиною другою статті 190 КК України щодо адвоката Бабошина А. С., який незаконно представляв інтереси ОСОБА_1 у Вінницькому міському суді Вінницької області по справах № 127/13061/20, 127/15673/21 без укладання договору про надання правової допомоги та ввівши в оману суд відчужив її майно, чим завдав значної шкоди. Проте сам по собі факт внесення таких відомостей до вказаного реєстру не спростовує правомірності договору б/н від 13 травня 2019 року про надання правничої допомоги укладеного між адвокатом Бабошиним А. С. та ОСОБА_1.
Апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Кашпрук О. В. подала 13 лютого 2023 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною другою статті 358 ЦПК України. Обставин щодо існування непереборної сили, що призвела до пропуску строку на апеляційне оскарження, представником відповідача в апеляційній скарзі не наведено. Тому наведені обставини апеляційний суд визнає такими, що дають підставу для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року представник ОСОБА_1 - Кашпрук О. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що договору б/н від 13 травня 2019 року ОСОБА_1 з адвоктом Бабошиним А. С. не укладала. У суду апеляційної інстанції відсутні підстави стверджувати зворотнє і відкидати факт внесення відомостей до ЄРДР за заявою потерпілої ОСОБА_1, яка відповідно до норм КПК України була попереджена про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показів. А тому інформацію про наявність/відсутність укладеного між Бабошиним А. С. та ОСОБА_1 договору про надання правової допомоги від 13 травня 2019 року та відповідні докази можуть отримати лише правоохоронні органи в межах кримінального провадження.
У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутня інформація про адвоката Бабошина А. С., якому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видано Радою адвокатів міста Києва 23 листопада 2017 року за підписом І. В. Рафальської, як голови Ради адвокатів міста Києва, але яка на той час не мала повноважень голови Ради адвокатів міста Києва. Ця інформація є відкритою у доступі для будь-якої особи, в тому числі суду.
Отже через не отримання судових повісток ОСОБА_1 не знала про розгляд справи № 127/13061/20, а участь у справі особи, яка не є адвокатом та не укладала з відповідачкою жодного договору на представництво інтересів у справі, як представника ОСОБА_1, унеможливило розгляд судом справи в заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Отже, формальна участь представника, який не є адвокатом, з яким не укладено договір про надання правової допомоги, який не надав у справі відзив на позов, стала підставою для проведення розгляду справи не в заочному порядку. А отже попри те, що відповідач не знала про розгляд справи та отримала рішення суду лише 17 січня 2023 року, для перегляду рішення суду має подолати обмеження, встановлені частиною другою статті 358 ЦПК України.
Тому перегляд рішення суду у цій справі зі спливом одного року з дня складення повного тексту рішення не буде порушувати принцип правової визначеності. Оскарження рішення суду та приведення судового рішення у цій справі до вимог законодавства України захистить не лише право відповідачки/боржниці, а забезпечить у майбутньому реалізацію об`єкта іпотеки з дотриманням законодавства, а отже і захист прав всіх учасників виконавчого провадження та електронних торгів.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції у цій справі порушила принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права. Відповідач не виявляла ознак незацікавленості у розгляді справи або зволікання та байдужості щодо реалізації процесуальних прав та обов`язків; одразу після отримання 17 січня 2023 року представником відповідача рішення суду від 13 липня 2021 року воно було оскаржене до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на його оскарження.
У квітні 2023 року АТ "Райффайзен Банк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що заборгованість за кредитним договором від 06 вересня 2005 року залишається не погашеною, підстави для скасування рішення відсутні. Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, висновків апеляційного суду не спростовують.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Європейський суд з прав людини зауважував, що:
"відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року)";
"одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами" (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)";