ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 803/919/16
адміністративне провадження № К/990/2243/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу №803/919/16
за позовом Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 (суддя Валюх В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 (головуючий суддя Запотічний І.І., судді: Глушко І.В., Довга О.І.),
В С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року Державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (далі також - позивач, Підприємство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000011700/915 від 01.02.2016, №0000022200/914, №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913 від 02.02.2016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на помилковій оцінці операцій з контрагентом позивача - Компанією "Zortex Business LLP" (Великобританія), оскільки у Підприємства не було жодних підстав вважати, що контрагент з 15 липня 2014 року ліквідований, враховуючи, що оплата за поставлену продукцію проведена, від банківських установ не надходило інформації про ліквідацію контрагента, а на митниці жодних зауважень при митному оформленні товару не отримувалось, відтак прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню; крім того, податок на доходи фізичних осіб перераховувався Підприємством одночасно із виплатою заробітної плати, а тому має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачена статтею 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України), санкція ж встановлена статтею 127 ПК України застосовується лише в разі ненарахування, неутримання та/або несплати податків до або під час виплати доходу, у тому числі податковим агентом, проте позивачем таких порушень допущено не було.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, адміністративний позов було задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 18.11.2021 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Володимир-Волинської ОДПІ від 02.02.2016 №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції на новий розгляд; в решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 залишено без змін.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 02.02.2016 №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913.
В ході розгляду справи судами встановлено, що посадовими особами відповідача в період з 15.12.2015 по 05.01.2016 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань дотримання порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та дотримання вимог податкового законодавства, в тому числі по взаємовідносинах з Компанією "Zortex Business LLP" за період з 01.01.2014 по 01.04.2015, результати якої відображено в акті від 14.01.2016.
Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення Підприємством вимог законодавства, зокрема:
- пунктів 5, 7, 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290; підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 135.5.4, 135.5.15 пункту 135.5, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 ПК України, у зв`язку із чим занижено доходи за 2014 рік на суму інших доходів (сум безповоротної фінансової допомоги) в загальній сумі 1 696 680,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього в сумі 305 402,00 грн. - за 2014 рік;
- пунктів 1, 2, 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138, Закону України "Про управління об`єктами державної власності", пункту 153.3 статті 153 ПК України, внаслідок чого занижено відрахування частини чистого прибутку на загальну суму 255 126,00 грн., у томі числі за 2014 рік - в сумі 254 002,00 грн. та за І квартал 2015 року - в сумі 1 124,00 грн.;
- підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 ПК України в частині несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб у І кварталі 2015 року в сумі 346 500,00 грн., у зв`язку із чим нараховано пеню у розмірі 51 504,25 грн. та штрафні санкції в сумі 259 875,00 грн.;
- статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185) із врахуванням вимог Постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року №270;
- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і контролю" (із змінами і доповненнями) та пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01 жовтня 2014 року, 01 жовтня 2015 року та 01 квітня 2015 року.
На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 01 лютого 2016 року №0000011700/915, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в розмірі 259 875,00 грн, з яких за штрафними санкціями - 259 875,00 грн;
- від 02 лютого 2016 року №0000022200/914 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)" в розмірі 382 689,00 грн., з яких: 255 126,00 грн - за основним платежем та 127 563,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- від 02 лютого 2016 року №0000012200/912/22, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 649 386,04 грн;
- від 02 лютого 2016 року №0000022200/911/22, яким до Підприємства застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 020,00 грн;
- від 02 лютого 2016 року №0000012200/913 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 458 103,00 грн, з яких: 305 402,00 грн - за основним платежем та 152 701,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Підприємство звернулось до суду з цим позовом.
Як уже було зазначено вище, постановою Верховного Суду від 18.11.2021 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011700/915 від 01.02.2016 було залишено без змін, а відтак суди першої та апеляційної інстанцій здійснювали новий розгляд справи в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №0000012200/912/22, №0000022200/911/22, №0000012200/913 від 02.02.2016.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, зазначив, що твердження контролюючого органу про ліквідацію Компанії "Zortex Business LLP" не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі, а самим відповідачем жодних порушень щодо оформлення первинних фінансово-господарських документів за взаємовідносинами позивача з вказаним вище контрагентом не виявлено; факт реального постачання товару відповідно до укладеного контракту підтверджується первинними документами встановленої форми; після 15.07.2014 Компанію "Zortex Business LLP" обслуговували іноземні банки, а митні органи України з урахуванням виконання усіх належних митних процедур здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України, отже отримані від Компанії "Zortex Business LLP" кошти відповідачем безпідставно кваліфіковано як безповоротну фінансову допомогу, а тому доводи контролюючого органу про заниження позивачем доходів за 2014 рік на вказану в акті перевірки суму є необґрунтованими, як і висновки щодо заниження частини чистого прибутку (доходу) та порушення останнім термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і порядку декларування валютних цінностей.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до інформації, отриманої від компетентного органу Великобританії, Компанія "Zortex Business LLP" ліквідована 15.07.2014, що, відповідно, ставить під сумнів вчинення між нею та Підприємством правочинів і експортних операцій після цієї дати; Компанія "Zortex Business LLP" (Шотландія) не є правонаступником Компанії "Zortex Business LLP" (м.Лондон, Великобританія), це два різні партнерства з обмеженою відповідальністю, які не пов`язані між собою та мають різні реєстраційні дані; крім того в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015000000000072 від 08.04.2015 за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами ТОВ "С.Т.К. "Полісся" за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема, встановлено, що Компанія "Zortex Business LLP" здійснювала свою діяльність без мети настання реальних наслідків господарських операцій, а відтак всі первинні документи, видані та підписані від імені цієї компанії, не створюють юридичних наслідків.
Правовою підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі контролюючим органом зазначено пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України.
Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
За змістом підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).
Пунктом же 135.2 статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.