ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 420/11327/21
адміністративне провадження № К/990/16771/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВХОЗ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року (суддя Бойко О.Я.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року (головуючий суддя Кравченко К.В., Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВХОЗ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВХОЗ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління в Одеській, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2021 року:
- №00059510705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 107232,00 грн;
- №00059520705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального у розмірі 500000,00 грн.
Позивач зазначає, що є помилковим та протиправним висновок акту перевірки про порушення позивачем законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального по операціям, оскільки він діяв як Комісіонер у відповідності до договору комісії, придбавав нафтопродукти від свого імені, однак за рахунок та на користь іншого суб`єкта господарювання ТОВ "ОРЛАН ЗТ", як Комітента якому передав придбані товари. Позивач вважає, що отримане ним пальне у межах договору комісії не вважається реалізацією товару, оскільки обов`язковою умовою для визнання факту реалізації є перехід права власності, але він не здійснював купівлю пального з метою подальшого постачання кінцевому споживачу, а тому в нього відсутній обов`язок зареєструватися платником акцизного податку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЗАВХОЗ" не зареєстрований платником акцизного податку та ним не отримувалась ліцензія на оптову торгівлю пальним або зберігання пального.
В межах спірних правовідносин встановлено такі факти: 7 травня 2020 року ТОВ "ЗАВХОЗ" (позивач, Комісіонер) уклав з ТОВ "Орлан ЗТ" (Комітент) договір комісії №0705/2020, відповідно до умов якого Комітент доручає Комісіонерові, а Комісіонер зобов`язується за комісійну винагороду від свого імені та за рахунок Комітента укласти договори на придбання нафтопродуктів, прийняти придбані нафтопродукти та передати Комітентові.
Вказані у договорі нафтопродукти є підакцизним товарам.
За умовами п.3.1.2 договору комісії: "Грошові кошти для виконання доручення за цим Договором Комітент повинен перерахувати на рахунок Комісіонера протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання від Комісіонера рахунку постачальника нафтопродуктів за укладеним правочином, наданим на підтвердження виконання зобов`язань, у розмірі, вказаному у такому рахунку постачальника".
В подальшому, між ТОВ "ЗАВХОЗ" ("Покупець") та ТОВ "МОЗИР УКРАЇНА" ("Постачальник") укладено договір постачання нафтопродуктів від 12 травня 2020 року №2957, згідно якого постачальник зобов`язався відвантажити покупцю важкі дистиляти (газойли) у кількості 7960,44 л на загальну суму 107232,00 грн. Пункт 1.1. цього договору передбачає, що постачальник зобов`язується у відповідності із замовленням передати у власність покупця нафтопродукти (бензин, дизельне пальне). У пункті 3.7 договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару.
На підставі платіжного доручення від 13 травня 2020 року №178, ТОВ "ЗАВХОЗ" здійснило оплату за зазначене пальне на рахунок ТОВ "МОЗИР УКРАЇНА" у сумі 107 232 грн.
ТОВ "МОЗИР УКРАЇНА" була складена акцизна накладна № 2994 від 18.05.2020 р., відвантаження пального здійснено до місця його зберігання за місцем знаходження ТОВ "ОРЛАН ЗТ" (Комітент) за адресою: Одеська область м.Білгород-Дністровський, смт Сергіївка вул.Чорноморська, 4.
Згідно з платіжним дорученням від 28 липня 2020 року №75, ТОВ "ОРЛАН ЗТ" (Комітент) перерахувало кошти на адресу позивача у сумі 107232,00 грн, з призначенням платежу "Паливо дизельне рах СФ-0000533 від 30 червня 2020 року, в т.ч. ПДВ 20,00% - 17872,00".
Факт виконання договору комісії підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів-дизельного палива ДП-Л-ЄВРО5 ВО у кількості 8000 л на загальну суму 107232,00 грн від 1 грудня 2020 року, звітом комісіонера від 1 грудня 2020 року, платіжним дорученням про сплату винагороди №123 від 15 грудня 2020 року.
В період з 8 лютого 2021 року по 12 лютого 2021 року контролюючим органом на підставі наказу від 29 січня 2021 року №294-п проведено фактичну перевірку ТОВ "ЗАВХОЗ", податкова адреса: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, д/м "Совіньйон", пров. Таїровський, буд.3.
За результатами перевірки відповідач склав акт про результати фактичної перевірки від 15 лютого 2021 року № 2185/15/21/РРО/35999631, в якому зафіксував наступні порушення:
-ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального"; пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України; п. 85.2 ст. 85 ПК України.
В акті перевірки відповідач суть порушення зазначив в тому, що за результатами співставлення даних Єдиного реєстру податкових накладних та Реєстру платників акцизного податку з реєстрації пального встановлено реалізацію позивачем в 1-му півріччі 2020 року дизельного палива (за кодом УКТ ЗЕД 2710194300, яке згідно з п.п. 215.3.4 п 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України належить до підакцизних товарів) об`ємом 8000 літрів на загальну суму 107232 грн. з ПДВ, що підтверджується податковою накладною від 30 червня 2020 року №73 та актом прийому-передачі придбаних нафтопродуктів № б/н від 18 травня 2020 року без наявності відповідної ліцензії на право оптової торгівлі пальним.
На підставі акту перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення:
-№ 00059510705 від 17 березня 2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 107232,00 грн за порушенняп.п.215.3.4 ст. 215 Податкового кодексу України;
-№ 00059520705 від 17 березня 2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500 000,00 грн.за порушення ст. 15 Закону України №Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" № 481 від 19.12.1995 р.
Позивач з податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та звернувся до Державної податкової служби України із скаргою №19 від 24 березня 2021 року, у порядку адміністративного оскарження, за результатами розгляду якої податковий орган скаргу залишив її без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди висновувались на тому, що проведення позивачем, як комісіонером, вказаних операцій з пальним, не звільняло його від обов`язку зареєструватися платником акцизного податку та отримати відповідну ліцензію на право оптової торгівлі пальним.
Суди виходили з того, що при здійсненні операцій з пальним передача на нього права власності не є визначальною умовою для визнання факту реалізації та встановлення обов`язку для особи зареєструватися платником акцизного податку, а реалізація пального передбачає будь-які операції з фізичної передачі пального, у тому числі і передачу пального у відповідності до договору комісії.
Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі ТОВ "ЗАВХОЗ" зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 23.11.2018 №2628-VIII у подібних правовідносинах (щодо обов`язку суб`єкта підприємницької діяльності, який придбав пальне за посередницьким договором (на виконання договору комісії) за рахунок та на користь іншого суб`єкта господарювання - комітента, фактично не отримував та не передавав таке пальне (пальне було відвантажено безпосередньо постачальником на адресу комітента), реєструватись платником акцизного податку).
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що ТОВ "ЗАВХОЗ" не є особою, що відповідно до пп.212.3.4 п.212.3 ст. 212 Податкового кодексу України, здійснює реалізацію пального та підлягає обов`язковій реєстрації як платник акцизного податку, оскільки ним не здійснювалось фактичне отримання пального і його фізичний відпуск ТОВ "Орлан ЗТ", а також інші операції з реалізації, визначених абзацом другим пп.14.1.212 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
25 серпня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з метою перевірки доводів позивача.
Правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідач не скористався, що не перешкоджає її касаційному перегляду.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В аспекті заявлених вимог, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.