ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 580/1061/23
адміністративне провадження № К/990/31457/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року, постановлену у складі судді Гаращенка В.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Мельничука В.П. (доповідач), Кузьменка В.В., Оксененка О.М.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області при розгляді звернення позивача від 22 серпня 2022 року;
1.2. зобов`язати Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області надати позивачу відповідь про результати розгляду його звернення від 22 серпня 2022 року;
1.3. стягнути з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області суму в розмірі 2684 грн, моральної шкоди на користь позивача, завдану суб`єктом владних повноважень в наслідок вчиненої протиправної бездіяльності при розгляді звернення позивача від 22 серпня 2022 року.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з того, що оскільки у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду є справа № 580/584/23 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, наявні підстави для залишення без розгляду позовної заяви у цій справі.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права.
5. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що аналогічні підстави та предмет позову заявлені ним до цього самого відповідача в адміністративній справі №580/584/23. Так, ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №580/584/23 відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України. Зазначає, що згідно відомостей, які містяться в автоматизованій системі документообігу Черкаського окружного адміністративного суду 21 лютого 2023 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано його апеляційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №580/584/23, яка подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №580/584/23. Станом на 13.07.2023 докази розгляду апеляційної скарги у справі №580/584/23 відсутні. Тобто, на момент прийняття оскаржуваної ухвали 13 липня 2023 року ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 580/584/23 не набрала законної сили відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України .
6.1. Позивач зазначає, що у наведеній судом справі №580/584/23 відсутня ухвала про прийняття до розгляду даної справи судом, як наслідок за відсутності ухвали про відкриття провадження у справі №580/584/23 зарано вести мову про існування спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, на які послався місцевий суд в оскаржуваній ухвалі від 13 липня 2023 року.
6.2. Скаржник звертає увагу, що у справі №580/584/23 міститься ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, а не постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрали законної сили на час прийняття оскаржуваної ухвали. Все вищенаведене вказує на те, що не дозволяє застосовувати, а ні приписи п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, а ні положення п. 3 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи 580/1061/23.
7. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
IV. Джерела права й акти їх застосування
8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
9. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
10. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
11. Також, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
12. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", п. 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України").