ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №640/34009/21
адміністративне провадження № К/990/33467/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В. М.,
суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 (у складі колегії суддів: Сорочка Є.О. (суддя-доповідач), Коротких А.Ю., Федотова І.В.) у справі №640/34009/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування окремих положень містобудівних умов,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати окремі положення Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі під житловий комплекс з вбудованими та прибудованими громадськими приміщеннями та паркінгом" по вул. Багговутівська, 16 (літ. А, Б) у Шевченківському районі міста Києва від 25.04.2018 № 5468/0/7-1-18, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури від 10.05.2018 № 386, а саме:
- положення абзацу першого пункту 1 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "за висновками історико-містобудівного обґрунтування, розробленого, погодженого згідно чинного законодавства";
- положення абзацу першого пункту 2 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "вимог розділу 11 "Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури" ДБН 360-92**.";
- абзацу першого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Ділянка проектування знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови III категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979.";
- положення абзацу четвертого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "Закону України "Про охорону культурної спадщини", рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 № 817, постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (із змінами та доповненнями).";
- абзацу п`ятого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318";
- абзацу шостого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України "Про охорону культурної спадщини").";
- абзацу сьомого пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження", а саме: "Дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства в разі необхідності (Закон України "Про охорону культурної спадщини").";
- положення абзацу двадцять третього пункту 5 Розділу "Містобудівні умови та обмеження" в частині, де зазначено: "Про охорону культурної спадщини"; "ДБН Б.2.2-2-2008 "Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, заявивши одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, залишено скаргу без руху та встановлено апелянту строк для зазначення інших підстав для поновлення строку, а також надання документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали суду апелянтом 03.10.2022 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 у справі № 640/34009/21.
Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що у період воєнного стану процесуальні строки підлягають поновленню, оскільки причини їх пропуску є поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку із воєнним станом. Окрім того, скаржник зазначає, що простій Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасовано лише 01 червня 2022 року, а тому відповідач має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги до розгляду є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування. При вирішенні питання про поновлення строку суд, в межах кожної конкретної справи, надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду.
Частина 2 статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022, відповідач зазначив лише, що оскаржуване рішення отримано ним 22.07.2022, проте у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та оголошенням простою у роботі працівників скаржника ним пропущений строк на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції визнав зазначені підстави такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, та залишив апеляційну скаргу відповідача без руху. Суд звернув увагу на те, що простій у роботі працівників скаржника був припинений ще 01.06.2022, а оскаржуване судове рішення отримано відповідачем 22.07.2022. Окрім того зазначив, що апеляційна скарга не містить інших об`єктивних відомостей та доказів того, що запроваджений воєнний стан унеможливив подання апеляційної скарги у встановлені процесуальним законом строки.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано заяву, в якій на обґрунтування поважності підстав пропуску строків подання апеляційної скарги зазначив ті ж самі причини, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Надавши оцінку зазначеним у заяві обставинам, які, на думку відповідача, підтверджують об`єктивну неможливість подання у визначені процесуальним законодавством строки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав їх необґрунтованими. На переконання апеляційного суду наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки будь-яких об`єктивних відомостей та доказів того, що запроваджений воєнний стан унеможливив подання апеляційної скарги у встановлені строки, скаржник не навів. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що простій у роботі працівників скаржника був припинений ще 01.06.2022. Також вважав, що обставина того, що скаржник припинив простій лише декількох працівників юридичного управління, не виправдовує пропуск строку апеляційного оскарження. Скаржник не навів жодних пояснень та доказів неможливості виведення із простою інших працівників, неможливості подання апеляційної скарги працівниками, яких виведено із простою. Інших поважних та об`єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження скаржником не наведено. У зв`язку із наведеним судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою відповідача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022.