ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 0440/6464/18
адміністративне провадження № К/9901/12851/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Сафронової С.В. (головуючий), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
- скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН857/264/АВ/ТД-ФЄ/475 від 2 серпня 2018 року про накладення штрафу на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у розмірі 558450,00 грн за допуск до роботи без оформлення трудового договору фізичних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12 грудня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
2.1 Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що договори, укладені позивачем з фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 мають ознаки трудового характеру.
Тому відповідач, за результатами інспекційного відвідування, правомірно прийняв постанову №ДН857/264/АВ/ТД-ФС/475 від 02.08.2018 року про накладення штрафу на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України у розмірі 558450,00 грн за допуск до роботи без оформлення трудового договору зазначених фізичних осіб
3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23 травня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем по справі не доведено суду належними доказами про те, що між ФОП ОСОБА_7 та вищеозначеними фізичними особами фактично існують трудові відносини, а укладені з ними цивільно-правові договори не відповідають положеннями статей 626, 873, 903 ЦК України.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 01.08.2016 року №22270000000063135.
4.2 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з надання послуг харчування у їдальні розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .
4.3 На підставі направлення на перевірку від 9 липня 2018 року № 237/4.2-7 та відповідно до наказу від 6 липня 2018 року №549-І Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області згідно статті 259 КЗпП України, частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 у період з 12 год. 00 хв. 9 липня 2018 року по 17 год. 00 хв. 10 липня 2018 року, проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем ведення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .
4.4 За результатами перевірки складено акт від 10 липня 2018 року №ДН857/264/АВ.
У акті перевірки зазначено, що при проведенні інспекційного відвідування виявлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 виконують певні трудові функції, залучені до процесу праці, який полягає в повному обслуговуванні клієнтів їдальні від приготування страв для відвідувачів до миття посуду, все це відбувається в робочий час їдальні. Крім того, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 виконують певні трудові функції які відповідають видам економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 .. Таким чином ФОП ОСОБА_1 від вищезазначених осіб необхідний процес праці, а не її кінцевий результат.
Таким чином, перевіряючою особою зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 в порушення частини першої статті 21 КЗпП України не укладено трудовий договір з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та в порушення частини третьої статті 24 КЗпП України зазначені особи допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення Держаної фіскальної служби про прийняття на роботу.
На підставі акта перевірки Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову від 2 серпня 2018 року №ДН857/264/АВ/ТД-ФС/475 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України у розмірі 558450,00 грн за допуск до роботи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без оформлення трудового договору.
4.5 Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Держпраці у Дніпропетровській області, звернулося із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, зокрема, що робота, яку виконували працівники, носила системний, постійний характер та виконувалась в інтересах позивача на забезпечення здійснення ним своєї господарської діяльності, характер роботи відповідає такій, що здійснюють штатні працівники підприємства. Тому позивач повинен був укласти з ними трудовий, а не цивільно-правовий договір. Тобто має місце заміна трудових відносин іншими відносинами, що є порушенням вимог статті 24 КЗпП України.
6. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
9. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
10. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.