ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023року
м. Київ
справа № 194/531/17
провадження № 51-2334 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8,
в режимі відеоконференції
захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
потерпілого ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2022 року щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040400000114, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Орджонікідзе (м. Покров) Дніпропетровської області, раніше судимого, востаннє за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року за ч. 1 ст. 186, ст. 395, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 4 місяці, звільненого 16 лютого 2016 року за відбуттям строку покарання, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2,уродженця
с. Первомайське Ясинуватського району Донецької області, раніше судимого за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської областівід
24 листопада 2015 рокуза ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2021 року засуджено до покарання:
ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк
8 років з конфіскацією всього належного йому майна; за пунктами3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк
8 років з конфіскацією всього належного йому майна; за пунктами 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2015 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 16 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 01 березня 2017 року.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зараховано ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 01 березня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишено до вступу вироку у законну силу.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування спричиненої шкоди: матеріальної -
3 326 грн, моральної шкоди - 1 000 000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Цим же вироком було засуджено і обвинуваченого ОСОБА_15, судове провадження щодо якого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2022 року зупинено.
Крім того, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_15 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано винуватими у тому, що вони 19 лютого 2017 року, приблизно в 00 год 53 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля автостанції, розташованої по вул. Курська, 1-а в м. Тернівка Дніпропетровської області, діючи з корисливих мотивів, вступили в злочинну змову між собою, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_16 .
Після чого ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, з метою доведення спільної злочинної змови до кінця, скориставшись тим, що ОСОБА_16 знаходиться в стані сильного алкогольного сп`яніння, при цьому усвідомлюючи, що зважаючи на свій стан він не в змозі чинити активний опір, підійшли до автомобіля таксі "DACIA-LOGAN 90L", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_15 , судове провадження щодо якого зупинено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2022 року, де
ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_16 і, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров`я особи, яка зазнала нападу, завдав удар кулаком руки в живіт останньому, таким чином придушив його волю до опору, та приховуючи від оточуючих свою справжню злочинну мету, бажаючи уникнення можливого припинення злочину від сторонніх осіб, притримуючи рукою провів і посадив потерпілого на заднє сидіння салону вказаного автомобіля.
Продовжуючи реалізовувати свою злочинну змову, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, керуючись спільним умислом, діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи вищевказаний автомобіль таксі під керуванням ОСОБА_15, відвезли ОСОБА_16 у безлюдне місце, а саме до ділянки місцевості розташованої біля проїжджої частини, на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка Дніпропетровської області, у напрямку с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області.
Після чого, того ж дня, приблизно в період часу з 01 год09 хв. до 01 год 20 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зупинили даний автомобіль таксі, і залишивши в ньому ОСОБА_15, вивели з салону автомобіля ОСОБА_16 на вказану ділянку місцевості, де з метою доведення своїх злочинних дій до кінця, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, нанесли кожен не менш ніж по п`ять ударів ногами, кулаками та ліктями в життєво важливі частини тіла, по обличчю та голові ОСОБА_16, при цьому свої злочинні дії супроводжували незаконними вимогами передати їм наявні у потерпілого грошові кошти та цінне майно.
В результаті насильницьких дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб повалили ОСОБА_16 на землю та заволоділи його майном, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму
715 гривень.
Крім цього, в цей же день, приблизно о 01 год 50 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на автостанції по
вул. Курська, 1-а в м. Тернівка Дніпропетровської області, усвідомлюючи, що ними напередодні скоєно особливо тяжкий злочин - розбійний напад на ОСОБА_16, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вступили в попередню злочинну змову між собою спрямовану на приховування даного злочину, та вдруге за грошову винагороду залучили автомобіль таксі "DACIA-LOGAN 90L", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_15, з метою поїздки за межі м. Тернівка Дніпропетровської області до ділянки місцевості, розташованої біля проїжджої частини на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка Дніпропетровської області у напрямку с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, для того щоб попередити можливість звернення ОСОБА_16 до поліції про вчинений щодо нього злочин.
Так, приблизно о 02 год, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, рухаючись на вказаному автомобілі таксі під керуванням ОСОБА_15 у напрямку вказаної ділянки місцевості, побачили, що по проїжджій частині біля транспортного контрольно-пропускного пункту промислової площадки шахти "Тернівська" у зустрічному напрямку в бік м. Тернівка іде пішки ОСОБА_16 . Зупинившись біля вказаного пропускного пункту шахти, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля таксі та підійшли до ОСОБА_16, який не впізнавши їх, попросив допомогу і викликати поліцію.
Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, остаточно впевнившись, що ОСОБА_16 у будь-якому разі звернеться до поліції про вчинений ними відносно нього злочин, і переконати потерпілого погрозами або застосуванням насильства приховати злочин не вдасться, реалізуючи свою попередню змову, діючи групою осіб, припускаючи протиправне спричинення смерті людині з метою приховування вчиненого ними злочину, застосовуючи фізичну силу проти волі потерпілого помістили його до багажного відділення вказаного автомобіля таксі під керуванням ОСОБА_15, тобто викрали ОСОБА_16, і таким чином обмежили його волю, та цієї ж доби, приблизно о 02 год 20 хв., привезли потерпілого на ділянку місцевості розташовану поблизу міського пляжу річки Тернівка, неподалік від будинків № 43 та № 47 по вул. Набережна в м. Тернівка.
Знаходячись на вказаній ділянці місцевості, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, свідомо припускаючи протиправне спричинення смерті, застосовуючи фізичну силу, витягли ОСОБА_16 з багажного відділення автомобіля таксі, та з метою доведення своєї злочинної змови до кінця, в період часу з 02 год 22 хв. по 02 год 47 хв., умисно кожен нанесли не менш ніж по 10 ударів кулаками та ногами в життєво важливі частини тіла, а саме по обличчю та голові ОСОБА_16, внаслідок чого останньому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, які утворились прижиттєво від дії тупих твердих предметів.
Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_16 впав на землю біля берегу річки без ознак перебування у свідомості та перестав ворушитись. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_6, продовжуючи реалізувати свою злочину змову на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_16, знаходячись в місці звуження річки, діючи спільно, умисно зіштовхнули потерпілого з берегу річки Тернівка обличчям вниз у воду, при цьому фізично утримуючи його в такому положенні, розуміючи та свідомо припускаючи, що ОСОБА_16 через свій непритомний стан, знаходячись обличчям у воді, не має змоги дихати та захлинеться рідиною внаслідок чого настане його смерть.
Смерть ОСОБА_16 настала від механічної асфіксії, яка розвинулась при закритті дихальних шляхів рідиною внаслідок утоплення у воді.
ОСОБА_7 та ОСОБА_6, розуміючи протиправність своїх дій, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_16, з метою приховати сліди злочину, діючи спільно, відволокли його труп до зарослі очерету у відвідному каналі річки Тернівка, який розташований приблизно на відстані 50 метрів від місця вчинення злочину, де залишили його та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник вказує на те, що у даному кримінальному провадженні відсутні процесуальні документи, які підтверджують повноваження прокурора та слідчих, тому досудове розслідування у цьому провадженні здійснено неналежними суб`єктами,що з огляду на приписи статей 86 та 87 КПК України обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особами та під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), які не мали на те законних повноважень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 3, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, в ході судового розгляду не доведена належними і допустимими доказами. При кваліфікації його дій суд не розмежував наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_16 під час вчинення розбійного нападу та умисного вбивства. Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 показала, що неможливо в різних місцях та в різний час спричинити ідентичні тілесні ушкодження.
Стверджує, що до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, в матеріалах кримінального провадження є відомості про наявні у нього тілесні ушкодження, тому працівники поліції перевищили та зловживали своїм службовим становищем.
Посилається, що 16.10.2020 судове засідання проводилося неповним складом суду, за відсутності засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . В судовому засіданні
27 серпні 2021 року ним було заявлено відвід захиснику ОСОБА_19, але судом це було проігноровано. Допитана 04 грудня 2019 року ОСОБА_20, на вимогу сторони захисту, не надала документів, що посвідчують її особу, разом з цим зазначає, що свідкам ОСОБА_20 та ОСОБА_21 не було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України. Також допущено порушення його права на захист, оскільки при різних позиціях захисту його та ОСОБА_7, їм був наданий один адвокат.
Вважає, що в основу вироку покладені протоколи оглядів місця події, згідно яких ОСОБА_7 та ОСОБА_6, будучі затриманими, без захисника відтворювали події. Крім того зазначає, що прокурор не надав постанову на підставі якої було проведено експертизу № 197-д, що вказує на недопустимість висновку експерта.
Від потерпілого ОСОБА_11 на касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_10 надійшли заперечення, в яких, наводячи відповідні аргументи, потерпілий стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити їх без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисники ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили задовольнити касаційні скарги сторони захисту.
Прокурор та потерпілий ОСОБА_11 вважали оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.