ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 202/6030/19
провадження № 51-3752 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
а також в режимі відеоконференції:
цивільного позивача ОСОБА_6,
представника
цивільного позивача - адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040030001506, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 10 лютого 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Також указаним вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ТДВ "Міжнародна страхова компанія" на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 99 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 14 901,41 грн та 4500 грн судових витрат.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ТДВ "Міжнародна страхова компанія" та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ТДВ "Міжнародна страхова компанія" на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 80 163,53 грн та моральну шкоду в сумі 4008,17 грн.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 145 991,82 грн.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.
Дніпровський апеляційний суд 06 червня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 скасував в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року вирок суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 скасовано, із призначенням у цій частині нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 14 червня 2019 року приблизно о 13 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем "VOLVO-FM 12 380", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом "FORMAT", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать ОСОБА_6, рухався
по вул. Полтавське шосе з боку вул. Передової в напрямку вул. Мохова в м. Дніпрі, де грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожніх обставин та їх зміни, не обрав безпечну швидкість руху, при якій він мав би змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати, враховуючи дорожню обстановку, стан транспортного засобу, внаслідок чого в районі будинку № 326 по вул. Полтавське шосе у м. Дніпрі втратив контроль над керуванням автомобілем "VOLVO-FM 12 380", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем "Шевролет Авео", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_10 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_10 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_8 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, просить вирок апеляційного суду щодо нього змінити і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки, на підставі статей 75, 76 КК звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки та покладенням на нього відповідних обов`язків. На думку засудженого, при призначенні йому покарання апеляційним судом не було враховано, що він скоїв кримінальне правопорушення з необережності та без умислу, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає з дружиною та малолітнім сином, матір`ю-пенсіонеркою та сестрою, яка є інвалідом другої групи, які також перебувають на його утриманні. Крім того, вказує, що він офіційно працевлаштований, під час дії воєнного стану активно займався волонтерською діяльністю. Також зазначає, що вину визнає частково, оскільки не було встановлено реального технічного стану вантажного автомобіля, зокрема, відсутність нормального гальмування та неможливість рухатися зі швидкістю, яку визначили експерти, але готовий виплатити заподіяну шкоду, визначену судом. При цьому вказує, що призначення йому реального покарання з відбуванням в місцях позбавлення волі унеможливить виконання рішення суду в частині виплати грошових коштів потерпілому та цивільним позивачам. Крім того, просить врахувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених порушень вимог ПДР, його ставлення до цих порушень та його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він допомагав потерпілому безпосередньо після ДТП, а також інші обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання та характеризують його особу.
Цивільний позивач ОСОБА_6 подав заперечення, в яких просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_8, а вирок Дніпровського апеляційного суду від 06 червня 2023 року - без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Цивільний позивач ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_7 вважали касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просили залишити її без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5, цивільного позивача ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_7, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оспорюються та не заперечуються.
Доводи касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного йому апеляційним судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі є безпідставними.
Вказані доводи за своїм змістом стосуються питання призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі "Довженко проти України") зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.