ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 207/124/13-к
провадження № 51-2548км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
законного представника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
законного представника ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції),
законного представника
потерпілої ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілої ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції),
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_14 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 6 жовтня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040160000100 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_6, ОСОБА_9, кожний, обвинувачувалися в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК (зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, з загрозою його застосування, вчинене повторно, у відношенні малолітньої).
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 6 жовтня 2022 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою цього ж суду від 5 вересня 2023 року, ОСОБА_6, ОСОБА_9, кожного, звільнено від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ч. 4 ст. 152 КК на підставі ч. 1 ст. 49, ст. 106 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у рівних частках, з кожного по 529, 20 грн, в загальній сумі 1 058,40 грн. Крім цього, оскільки цивільний позов по справі заявлено не було, суд роз`яснив потерпілій стороні їх право пред`явити позов у порядку цивільного судочинства.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу представника потерпілої. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 6 жовтня 2022 року про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6, ОСОБА_9 змінив. Постановив віднести процесуальні витрати за проведення судових експертиз у цьому провадженні в загальній сумі 1058,40 гривень на рахунок держави. В іншій частині ухвалу суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Вказує на те, що місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження та звільняючи обвинувачених від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 152 КК, не надав належної оцінки тому, що ними було вчинено злочин щодо неповнолітньої потерпілої, а згідно з вимогами ч. 6 ст. 49 КК обчислення строків, визначених частинами 1, 2 цієї статті, розпочинається з дня, коли потерпіла особа досягла повноліття (в даному випадку з 27 січня 2019 року). Тобто на час розгляду судом провадження строки давності не сплинули, а тому суд не мав права закривати кримінальне провадження з цих підстав. Зазначає, що застосування ст. 5 КК є безпідставним, оскільки ч. 6 ст. 49 КК не є нормою, яка погіршує або поліпшує становище обвинувачених, а лише стосується принципу невідворотності покарання. Вказує, що вищезазначені доводи залишились поза увагою апеляційного суду.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілої, потерпіла та її законний представник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор, обвинувачені, їх захисники та законні представники заперечували проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи представника потерпілої про безпідставне звільнення ОСОБА_6, ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на думку Суду, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом особа звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення підстав, передбачених у ст. 49 КК, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалися ОСОБА_6 та ОСОБА_9, відноситься до особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК), за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі.