Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 161/927/22
провадження № 61-11645св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року у складі судді Рудської С. М.
та постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року
у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
04 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька картонно-паперова фабрика" (далі - ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика") про скасування наказу про звільнення, зміну дати і підстави звільнення з роботи, стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
(справа № 161/69/22)
Стверджував, що під тиском роботодавця, 29 листопада 2021 року написав заяву про звільнення з роботи за угодою сторін.
01 грудня 2021 року наказом керівника підприємства, на підставі поданої заяви, його було звільнено за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін. З наказом ознайомлено 08 грудня 2021 року та видано трудову книжку.
Вказував, що заяву про звільнення за угодою сторін написав поза своєю волею, наміру звільнятись не мав, а на час звільнення перебував на лікарняному.
Посилаючись на викладене, просив суд скасувати наказ ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика"від 01 грудня 2021 року № 113/01к про припинення трудового договору (контракту); змінити дату його звільнення
з роботи на час вимушеного прогулу із відповідним виправленням запису
в трудовій книжці; стягнути з відповідача кошти за час вимушеного прогулу; змінити підставу його звільнення; стягнути з відповідача 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
20 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.(справа № 161/927/22)
Позов обґрунтований тим, що із 24 липня 2018 року до 01 грудня 2021 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика", а з 21 травня 2020 року працював на посаді слюсаря
з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА) допоміжних дільниць (черговим) 6 розряду. Наказом від 13 вересня 2021 року № 5-С до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з підстав невиконання своїх безпосередніх обов`язків та розпорядження керівника на виконання термінових робіт в котельній дільниці, що є порушенням трудової дисципліни. 27 жовтня 2021 року на нього повторно було накладено дисциплінарне стягнення - догана за невиконання своїх безпосередніх обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації.
Вважає дії адміністрації роботодавця ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконними та такими, що завдали йому душевних страждань.
Посилаючись на вказане, просив судскасувати накази про дисциплінарне стягнення від 13 вересня 2021 року № 5-С та від 27 жовтня 2021 року № 8-С
і стягнути з відповідача 90 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2022 року позови ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження
з присвоєнням справі єдиного номера 161/927/22.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за допущені порушення трудової дисципліни було проведено роботодавцем з додержанням вимог трудового законодавства і відповідало тим проступкам, які допустив позивач.
Крім того, ОСОБА_1 був звільнений з роботи за угодою сторін
з дотриманням вимог закону та гарантій, передбачених в такому випадку для працівника, який звільняється.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 03 жовтня
2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади слюсаря з КВПіА допоміжних дільниць 6 розряду ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика"відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України із 01 грудня 2021 року на
08 грудня 2021 року.
Апеляційний суд виходив з того, щосуд першої інстанції, встановивши факти порушення позивачем трудової дисципліни і надавши цим обставинам належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування наказів відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, та відповідно, відшкодування моральної шкоди.
Також апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у поновленні на роботі, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зміні підстав звільнення, оскільки, позивач з власної волі подав письмову заяву про звільнення за угодою і ця заява була погоджена роботодавцем, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Змінивши дату звільнення позивача на 08 грудня 2021 року, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 був звільнений у період тимчасової непрацездатності, який тривав із 01 до 07 грудня 2021 року, тому датою припинення трудових відносин є перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення
скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року та постанову Волинського апеляційного суду від 03 жовтня
2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18,
від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, Верховного Суду
від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17, від 24 липня
2019 року у справі № 359/4316/17, від 30 березня 2020 року у справі № 489/7807/18, від 27 січня 2020 року у справі № 451/784/17, від 22 вересня 2021 року у справі № 554/5732/20, від 20 січня 2022 року у справі № 462/2690/20, від 20 травня 2020 року у справі № 754/4355/17, від 06 липня 2022 року у справі № 552/5178/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що в суді першої інстанції справа була розглянута неповноважним складом суду.
Зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилили клопотання про дослідження доказів та встановили обставини, які мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суд першої інстанції з власної ініціативи, без урахування заперечень позивача об`єднав два позови в одне провадження, що ускладнило процедуру захисту.
Апеляційний суд не надав належної оцінки доводам позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині вирішення справи неповноважним складом суду, а саме не суддею, яка перша відкрила провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивача щодо незаконності притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, та незаконного звільнення з роботи.
Мотивувальна частина постанови апеляційного суду викладена
з порушенням статті 382 ЦПК України.
Суд першої інстанції не встановив складових елементів у кожному випадку нібито наявності дисциплінарного проступку, а саме не встановлено події чи самого факту порушення трудової дисципліни, вини щодо скоєного, причинно-наслідкового зв`язку між діями та бездіяльністю і самим фактом нібито порушення трудової і технологічної дисципліни.
Суди не дослідили аудіо доказ від 04 серпня 2021 року, який підтверджує незаконні вислови керівника.
Апеляційний суд не взяв до уваги той факт, що позивача побили на робочому місці та не направив документи до правоохоронних органів.
Записи судових засідань в суді першої інстанції пошкоджені
з невстановлених причин.
Адвокат відповідача в суді апеляційної інстанції зазначив недостовірну інформацію щодо позивача, проте апеляційний суд вказане проігнорував, як проігнорував і клопотання позивача про допит свідків.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Вважає, що доводи касаційної скарги безпідставні, оскільки права позивача не порушені.
Роботодавцем було проведено службове розслідування щодо невиконання трудових обов`язків позивачем 25 серпня та 18 жовтня 2021 року, відібрано від нього письмові пояснення та з дотриманням трудового законодавства видано накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про звільнення за угодою сторін. На підставі цієї заяви його і було звільнено з роботи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 із 24 липня 2018 року працював на різних посадах
у ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика", а з 21 жовтня 2020 року
був переведений на посаду слюсаря КВПіА допоміжних дільниць (черговим) 6 розряду, на якій працював до звільнення.
13 вересня 2021 року ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" видало наказ № 5-С про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани за порушення трудової дисципліни, невиконання безпосередніх обов`язків та розпорядження керівника, що відбулося
25 серпня 2021 року.
27 жовтня 2021 року ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" видало наказ № 8-С про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, невиконання своїх обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації на обладнанні котельної дільниці 18 жовтня 2021 року, за що останньому оголошено догану.
Факт виникнення аварійної ситуації за заявою позивача був предметом додаткової перевірки, що проводилась адміністрацією роботодавця, яка підтвердила наявність його вини у збої в роботі обладнання котельної дільниці, що могло призвести до зупинки виробництва.
29 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив звільнити його з роботи за угодою сторін з 01 грудня 2021 року.
Наказом керівника підприємства від 01 грудня 2021 року № 133/01к про припинення трудового договору слюсаря КВПіА допоміжних дільниць (чергового) 6 розряду ОСОБА_1, згідно з поданою ним заявою, звільнено з роботи з 01 грудня 2021 року за пунктом 1 частини першої
статті 36 КЗпП України за угодою сторін. З наказом позивач ознайомлений 08 грудня 2021 року та отримав трудову книжку.
Відповідно до виписки із медичної карти хворого 29-р-03, виданої 24 січня 2022 року, ОСОБА_1 із 01 до 07 грудня 2021 року перебував на амбулаторному лікуванні.
Згідно з актом позапланового заходу державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 21 січня 2022 року № ВЛ64/0106/АВ за заявою ОСОБА_1 проведено перевірку додержання відповідачем вимог законодавства у сфері праці щодо притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та його звільнення з роботи, під час якої порушень роботодавцем вимог законодавства про працю встановлено не було.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до службових записок
від 21 жовтня 2021 року начальника служби КВПА ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика"Козака С. О. та заступника генерального директора
з економічної безпеки ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика"
Цвєткова І. М. проведене службове розслідування щодо невиконання трудових обов`язків слюсарем з КВПА допоміжних дільниць (черговим) 6 розряду ОСОБА_1, яке відбулося 18 жовтня 2021 року. З приводу подій 18 жовтня 2021 року було складено службові записки працівниками ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" Козаком С. О., Куприсюк О. І., Цвєтковим І. М., пояснювальну записку інженером-електроніком
Буняк А. М., а також надано письмові пояснення ОСОБА_1
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до генерального директора товариства із заявою про скасування наказу від 27 жовтня
2021 року № 8-С "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", посилаючись зокрема на те, що збій в роботі обладнання 18 жовтня
2021 року було вчасно локалізовано і аварійна ситуація ним не провокувалась.
11 листопада 2021 року за № 600/02 генеральним директором надано ОСОБА_1 відповідь на заяву від 01 листопада 2021 року, якою позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування наказу, оскільки під час проведеного службового розслідування було документально підтверджено факт виникнення з вини ОСОБА_1 аварійної ситуації в роботі обладнання котельної, яка могла призвести до зупинки виробництва.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо оскарження наказу від 13 вересня 2021 року № 5-С про дисциплінарне стягнення
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (тут і надалі за текстом в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк