Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 243/12679/21
провадження № 61-9306св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
третя особа - приватний нотаріус Маріупольського районного нотаріального округу Геращенко Марина Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 жовтня 2022 року у складі судді
Мірошниченко Л. Є. тапостанову Дніпровського апеляційного суду
від 24 травня 2023 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Агєєва О. В., Кішкіної І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання права власності на спадкове майно та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
Позовну заяву мотивовано тим, що він є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що його батько отримував пенсію, виплату якої було припинено з 2018 року, у зв`язку з чим за ним залишилась недоотримана та невиплачена за життя пенсія.
Зазначає, що він вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, на підставі якої 26 липня 2021 року приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу
Геращенко М. В. відкрито спадкову справу № 68036836.
У відповідь на запит нотаріуса ГУ ПФУ в Донецькій області листами
від 19 серпня 2021 року та від 26 серпня 2021 року повідомило, що
ОСОБА_2 на обліку в органах Пенсійного фонду не перебуває, у зв`язку з чим надати інформацію про розмір недоотриманої пенсії не має можливості.
На звернення позивача до керівника ГУ ПФУ в Донецькій області
від 23 вересня 2021 року надано відповідь від 21 жовтня 2021 року, згідно з якою ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та мав статус внутрішньо переміщеної особи згідно з довідкою від 14 квітня 2014 року.
З відповіді ГУ ПФУ в Донецькій області вбачається, що з 01 квітня 2018 року виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено на підставі протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконкомі Добропільської міської ради
від 09 лютого 2018 року.
У листі відповідача від 21 жовтня 2021 року зазначено, що на дату смерті ОСОБА_2 залишились суми недоотриманої пенсії, але означені суми не включаються до складу згідно зі статтею 61 Закону № 2262-ХІІ. Відомості про розмір недоотриманої пенсії ГУ ПФУ в Донецькій області не надало, що перешкодило нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину.
Позивач зазначає, що дії відповідача перешкоджають реалізації його права як спадкоємця на отримання в порядку спадкування пенсії, недоодержаної за життя його померлим батьком.
У зв`язку з викладеним, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію, яка була призначена та належала його батькові ОСОБА_2, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1, але не була отримана ним за життя за період з квітня 2018 року до березня 2021 року в сумі 108 975,32 грн та стягнути з ГУ ПФУ в Донецькій області на його користь зазначену суму пенсії, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 21 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спеціальним законом, який підлягає до застосуванню до спірних правовідносин, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нормами якого встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні, зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини на загальних підставах. Оскільки ОСОБА_2 за життя не здійснено пенсійних нарахувань починаючи з 01 квітня 2018 року до 07 березня
2021 року, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не набув право на отримання ненарахованої пенсії ОСОБА_2 за період з 01 квітня
2018 року до 07 березня 2021 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 травня 2023 року рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 жовтня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. За викладених обставин, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції помилково вважав, що до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають зважаючи на те, що за інформацією ГУ ПФУ в Донецькій області з 01 квітня 2018 року пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась, отже кошти, які не були нараховані померлому, не вважаються недоотриманою пенсією.
Суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки спадкодавець не мав на момент смерті недоотриманої пенсії, відсутні підстави вважати, що до складу спадщини увійшла пенсія ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року справа № 243/3505/16-ц, від 14 лютого 2022 року справа № 243/13575/19.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач згідно норм чинного національного законодавства має право на отримання в порядку спадкування за законом призначеної, але не виплаченої пенсії його батька.
У період з 01 квітня 2018 року по 07 березня 2021 року (дату смерті) його батьку ОСОБА_2 пенсія не виплачувалася з підстав, не передбачених законом, отже вважає, що вказана пенсія є такою, що належала йому на праві власності, але не була отримана ним за життя. Висновки судів про те, що
ОСОБА_2 після смерті не залишились суми недоотриманої пенсії, не відповідають на вимогам діючого законодавства, ні матеріалам справи. Враховуючи, що розмір встановленої ОСОБА_2 щомісячної пенсії складав 3 027,12 грн, протягом всього періоду з моменту призупинення виплати пенсії до його смерті від мав право отримувати щомісячну пенсію в розмірі не менше наведеного. Посилається, що період, протягом якого пенсія його батьку не виплачувалася, складає 36 місяців, відтак, сума пенсії за вказаний період становить 108 976,32 грн (3 027,12 х 36).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 05 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року від ГУ ПФУ в Донецькій області надійшов відзив, в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Зазначає, що з 01 квітня 2018 року спадкодавцю було призупинено виплату пенсії, із заявою про поновлення виплати пенсії останній за життя не звертався, а тому за спірний період пенсія не нараховувалася та не виплачувалася, отже у позивача відсутнє право на спадкування на нарахування пенсії померлого ОСОБА_2 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єнакієве Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 694.
ОСОБА_1, який є сином ОСОБА_2, у передбачений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
З листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 21 жовтня 2021 року слідує, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та мав статус внутрішньо переміщеної особи згідно з довідкою
від 14 листопада 2014 року. З 01 квітня 2018 року виплату пенсії
ОСОБА_2 було призупинено на підставі протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконкомі Добропільської міської ради від 09 лютого 2018 року № 6. Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а заява про нарахування та виплату його недоотриманої пенсії до ГУ ПФУ не надходила, підстави для виплати недоотриманої пенсії відсутні у зв`язку зі спливом
6-місячного терміну звернення.
Також з листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 21 жовтня 2021 року, адресованого приватному нотаріусу Маріупольського районного нотаріального округу Геращенко М. слідує, що на дату смерті у
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишились суми недоотриманої пенсії, але означені суми не включаються до складу спадщини відповідно до статті 61 Закону України № 2262.
У цьому листі зазначено, що з 01 квітня 2018 року виплату пенсії
ОСОБА_2 було призупинено на підставі протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при виконкомі Добропільської міської ради від 09 лютого 2018 року № 6.
З протоколу ГУ ПФУ в Донецькій області за пенсійною справою - 0503009933 (МВС) від 15 червня 2016 року ОСОБА_2 призначено пенсію згідно Закону України № 2262-ХІІ, загальний розмір якої за справою щомісячно
з 30 вересня 2011 року в сумі 3027,12 грн довічно.
З довідки про доходи пенсіонера ОСОБА_2, який перебував на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області вбачається, що сума нарахованої та виплаченої пенсії за період з 01 березня 2018 року до 31 березня 2021 року складає:
3 027,12 грн, зокрема, за березень 2018 року нараховано та виплачено
3 027,12 грн.
Відповідно до довідки від 14 листопада 2014 року про взяття на облік особи, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, слідує, що ОСОБА_2 проживав у м. Єнакієве та перемістився з тимчасово окупованої території в
м. Добропілля.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах
2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.