Постанова
Іменем України
24 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 346/3792/18
провадження № 61-7604св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 напостанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними, визнання нерухомого майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17 серпня 1989 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 у відділі ЗАГС Коломийського міськвиконкому, актовий запис № 444.
В період шлюбу за спільні кошти ними будувалось нерухоме майно: літня кухня з прилеглим до неї гаражем, в котрій вони проживали, а також двоповерховий житловий будинок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
У 2000 році вона виїхала на роботу в Республіку Італія, звідки вперше приїхала в 2004 році, згодом в 2006 році, а в подальшому протягом 11 років поспіль не мала можливості приїхати в Україну.
Зароблені за час перебування за кордоном кошти передавала своєму чоловікові ОСОБА_3 в Україну, оскільки ними як подружжям здійснювалось будівництво житлового будинку за вказаною вище адресою.
Повернувшись в Україну у 2017 році, вона дізналася, що заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2009 року у справі № 2-852/2009 позов ОСОБА_3 задоволено, шлюб між ними розірвано.
У зв`язку з цим, вона запропонувала відповідачу здійснити поділ нерухомого майна у добровільному порядку за взаємною згодою, проте жодних відповідей від колишнього чоловіка не отримала.
Наголошувала, що спірний об`єкт незавершеного будівництва збудований в період шлюбу за спільні кошти та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, будівництво його закінчено та фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, проте не приймається в експлуатацію і право власності на нього не оформляється з вини саме відповідача. Вона позбавлена можливості вільно користуватись і розпоряджатись цим майном, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу зазначеного майна.
При цьому посилалась на те, що 11 квітня 2017 року ОСОБА_3 подарував нерухоме майно (спірний об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку) своїй дружині ОСОБА_4 . Однак, укладаючи без її відома та згоди, як колишньої дружини, договори дарування нерухомого майна, відповідач порушив вимоги закону щодо обов`язкової письмової нотаріально посвідченої згоди другого з подружжя на укладення такого договору, що є підставою для визнання їх недійсними.
З урахуванням викладених обставин позивачка просила суд:
1) визнати незавершене будівництво житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку площею 0,0600 га (кадастровий № 2610600000:21:005:0069, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІФ-17-2-000453 від 27 січня 1994 року), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя;
2) визнати за нею право власності на частку житлового будинку та господарських споруд та на частку земельної ділянки площею 0,0600 га (кадастровий № 2610600000:21:005:0069, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІФ-17-2-000453 від 27 січня 1994 року), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;
3) у випадку неможливості проведення поділу спірного нерухомого майна в натурі стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості частини зазначеного незавершеного житлового будинку та господарських споруд та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ;
4) визнати недійсним договір дарування незавершеного будівництва від 11 квітня 2017 року НМО 132754 та договір дарування земельної ділянки від 11 квітня 2017 року НМО 132756;
5) визнати недійсною державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 квітня 2017 року № 20029949 на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 квітня 2017 року № 20030040 на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 2610600000:21:005:0069 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та будівель за цією ж адресою;
6) у разі якщо суд вважатиме, що обрані способи захисту прав та законних інтересів ОСОБА_1 є неефективними, то на підставі положень частини 2 статті 5 і пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України визначити та застосувати інший спосіб захисту, який не суперечитиме закону.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2020 року позов задоволено частково.
Визнано незавершене будівництво житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий № 2610600000:21:005:0069, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІФ-17-2-000453 від 27 січня 1994 року, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
У випадку неможливості проведення поділу спірного нерухомого майна в натурі ухвалено стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини зазначеного незавершеного будівництвом житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 станом на 20 травня 2009 року в сумі 626 075,37 грн.
Визнано недійсним договір дарування незавершеного будівництва від 11 квітня 2017 року НМО 132754 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсною державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 квітня 2017 року № 20029949 на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1, та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2610600000:21:005:0069 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та будівель за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявні правові підстави для визнання за позивачкою права на частину спірного об`єкта незавершеного будівництва, яке існувало станом на час прийняття рішення про розірвання шлюбу від 20 травня 2009 року та визнання недійсним договору дарування незавершеного будівництва і скасування його державної реєстрації.
Разом з тим, суд зазначив, що отримана земельна ділянка є особистою приватною власністю відповідача і не підлягає поділу. У зв`язку з цим, відсутні підстави для визнання договору дарування земельної ділянки і скасування державної реєстрації щодо неї.
При цьому, суд першої інстанції послався на те, що позивачкою не було пропущено строк позовної давності, оскільки остання дізналася про порушення свого права тільки у 2017 році.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року залучено до участі у справі № 346/3792/18 ОСОБА_2, як правонаступника померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2020 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договорів дарування недійсними, визнання нерухомого майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ, задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності по частині будівельних матеріалів і виконаних робіт, вкладених у будівництво житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 364 781,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частини будівельних матеріалів і виконаних робіт в розмірі 182 390,50 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки об`єкт незавершеного будівництва не є нерухомим майном, виділити частку, належну позивачці, неможливо, у позивачки виникло право на сукупність будівельних матеріалів і робіт, використаних у будівництві на час припинення шлюбу.
Разом з тим, земельна ділянка отримана відповідачем в результаті приватизації, тобто була його особистою власністю, тому поділу не підлягає. У зв`язку з цим, підстави для визнання договору дарування земельної ділянки і скасування державної реєстрації відсутні.
При цьому, апеляційний суд послався на те, що договір дарування незавершеного будівництвом будинку не слід визнавати недійсним і скасовувати державну реєстрацію, оскільки значна частина у цьому об`єкті належить відповідачці ОСОБА_4 .
Також апеляційний суд зазначив про те, що перебіг позовної давності у даному спорі слід обчислювати з часу, коли майно вибуло із власності відповідача ОСОБА_3, тобто з 11 квітня 2017 року, а не з часу розірвання шлюбу з позивачкою 24 липня 2009 року. Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом 06 серпня 2018, тому строк позовної давності нею не пропущено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19 травня 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасуватипостанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
12 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області від 09 грудня 1987 року ОСОБА_3 надано у безстрокове користування земельну ділянку площею 600 кв.м по АДРЕСА_2 (за рахунок земель міськземфонду) та залишків земельної ділянки АДРЕСА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку житловою площею 71,54 кв.м, загальною площею 111,1 кв.м та господарських спору.
ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку у відповідності до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія та номер ІФ-17-2-000453, виданого 27 січня 1994 року Коломийською міською радою народних депутатів.
В матеріалах справи також міститься будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_3 в АДРЕСА_4, складений головним архітектором міста виконавчого комітету Коломийської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області від 1994 року.
17 серпня 1989 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб у відділі ЗАГС Коломийського міськвиконкому, актовий запис № 444.
Також встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у 1990-х роках розпочали будівництво спірного будинку, перебуваючи в шлюбі. Зовнішні стіни будинку з дахом без опоряджувальних робіт були готові у 2006 році. Був побудований гараж із цегли, встановлена огорожа.
У 2000 році ОСОБА_1 виїхала в Республіку Італія з метою працевлаштування.
Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2009 року у справі № 2/852/2009 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.
ОСОБА_3 з ОСОБА_4 уклали шлюб 19 жовтня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Згідно технічного паспорта об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 на 60% готовності, виготовленого 15 січня 2017 року, до складу будинковолодіння входить житловий будинок (літ А), літня кухня (літ. Б), вбиральня (літ В), криниця (№ 1), огорожа (№ 2-3).
За договором дарування земельної ділянки від 11 квітня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П. П., відповідач ОСОБА_3 подарував, відповідачка ОСОБА_4 набула у власність земельну ділянку (на яку мав право власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, серія та номер ІФ-17-2-000453 від 27 січня 1994 року, виданому Коломийською міською радою) площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 2610600000:21:005:0069 з цільовим призначенням 02.01. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на цю земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1204091626106, зареєстровано 19 квітня 2017 року за відповідачкою ОСОБА_4 .
Відповідачем ОСОБА_3 за договором дарування незавершеного будівництва від 11 квітня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П. П., зареєстрованим в реєстрі за № 1089, відчужене на користь ОСОБА_4 незавершене будівництво об`єкт житлової нерухомості, готовністю на 60%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який складається із житлового будинку (літ А), літньої кухні (літ. Б), вбиральні (літ В), криниці (№ 1), огорожі.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на це незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер об`єкта майна 1205331926000, зареєстровано 19 квітня 2017 року за відповідачкою ОСОБА_4 .
Згідно висновку експертів Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ за результатами проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 10 липня 2019 року № 436-438/481/1266/1267/19-28, приблизна вартість земельних поліпшень (житлового будинку з господарською будівлею і спорудами) домоволодіння АДРЕСА_1 становить 1 636 105,00 грн. Ринкова вартість домоволодіння становить 1 827 468,00 грн, в тому числі: становить 1 636 105,00 грн - вартість земельних поліпшень; 191 363,00 грн - вартість земельної ділянки площею 0,06 га. Поділ домоволодіння, при відхиленні від ідеальної частки можливий та описаний в дослідницькій частині висновку. Визначення ринкової вартості будівельних матеріалів, використаних для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд станом на 2009 рік не відноситься до питань, які вирішує будівельно-технічна експертиза. У зв`язку з відсутністю необхідної документації, технічної інвентаризації об`єкта, визначити відсоток готовності будинку АДРЕСА_1 станом на 2009 рік не вбачається можливим.
Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 396, складеного судовим експертом Юзвенко Р. В. 10 серпня 2020 року, відсоток готовності двоповерхового житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 станом на 2009 рік складав 70 %. Відсоток готовності цегляного гаражу прибудованого до літньої кухні літ. "Б", становить 100%. Огорожа літ. "№2-3" - бутобетон на по бетонній основі з металевими вставками, ворота і хвіртка металеві, станом на 2009 рік. була виконана в 100% готовності. Загальна кошторисна вартість будівельних матеріалів, їх кількість, витрачених на будівництво двоповерхового житлового будинку літ. "А", літньої кухні літ. "Б" з прибудованим гаражем та кам`яної огорожі літ. "№ 2, 3", станом на день проведення експертизи 07 серпня 2020 року складає 1 528 009,73 грн.