Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 522/14006/18
провадження № 61-4740св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савіна Катерина Павлівна,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_4,
відповідач (за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Синько Олени Анатоліївни на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Склярської І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла
ОСОБА_6, яка за життя 07 грудня 2017 року склала заповіт на ім`я ОСОБА_2
ОСОБА_1 , яка є сестрою спадкодавця, вважає, що заповіт, складений 07 грудня 2017 року, не відповідає чинному законодавству, не був підписаний ОСОБА_6 та не відповідає її волі, станом на момент складання заповіту через важку хворобу вона не могла своїми власними діями використати, реалізувати свої права та обов`язки та не розуміла значення своїх дій, а тому має бути визнаний недійсним.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2022 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_2, - ОСОБА_3 .
У вересні 2022 року ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у вказаній справі, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява ОСОБА_4 мотивована тим, що він був чоловіком ОСОБА_6, а отже є її спадкоємцем.
Вважає, що ОСОБА_6 не складала заповіт, оскільки станом на 07 грудня 2017 року вона перебувала у вкрай важкому стані і фізично не могла скласти і підписати заповіт, оскільки через тяжку хворобу не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними.
Просив прийняти до розгляду його позовну заяву, постановити ухвалу про прийняття позовної заяви і вступ третьої особи у справу; визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савіною К. П. 07 грудня 2017 року за реєстровим №5539.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2022 року у складі судді Чернявської Л. М. клопотання ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та прийняття самостійного позову до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у цій справі предметом позову є визнання заповіту ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, недійсним, і на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Разом з тим, ОСОБА_4 звертається до суду з позовом до ОСОБА_3, який є ідентичним предмету позову, який був заявлений
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_2 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу
Савіної К. П., про визнання заповіту недійсним.
ОСОБА_4 має можливість реалізувати гарантоване Конституцією України право шляхом звернення до суду із позовною заявою у загальному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2022 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір між сторонами за первісним позовом (предмет спору) виник у зв`язку з визнанням недійсним заповіту, вчиненого ОСОБА_6 07 грудня 2017 року і нотаріально посвідченого.
Предметом позову ОСОБА_4 є той же заповіт ОСОБА_6
від 07 грудня 2017 року з підстав його недійсності як такий, що вчинений без волевиявлення спадкодавця, пред`явлений до відповідача у даній справі, - ОСОБА_3 .
Порівняльним аналізом первісного позову і позову ОСОБА_4 апеляційний суд дійшов висновку, що вищезазначеним критеріям до позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, позов ОСОБА_4 відповідає.
Питання про те, чи є ОСОБА_4 спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, чи порушені його права, чи правильно обрано спосіб захисту, мають вирішуватися не на стадії відкриття провадження у справі (прийняття позову третьої особи), а на стадії судового розгляду справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката
Синько О. А. на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого
2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Синько О. А., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі
№ 916/542/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. При цьому, як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Апеляційний суд не прийняв до уваги, що позов ОСОБА_4 не може бути заявлений спільно з первісним позовом: вимога первісного позивача і вимога третьої особи направлені на один і той же об`єкт спору, але вони виключають одна одну; ці особи, як претенденти на один і той же об`єкт спору, знаходяться в спорі між собою. Предметом позову ОСОБА_1 є визнання заповіту ОСОБА_6 недійсним, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 співпадають з вимогами у позові ОСОБА_1, що свідчить про те, що вони не є самостійними в розумінні цивільно-процесуального закону.
Крім того, ОСОБА_4 не одержав право на спадкування після смерті ОСОБА_6, так як не належить до жодної з черг спадкоємців, а тому рішення у цій справі про визнання заповіту ОСОБА_6 недійсним не може вплинути на його права, законні інтереси або обов`язки, що виключає можливість його залучення до участі у цій справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, складеного від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Савіною К. П. 07 грудня 2017 року за реєстровим №5539.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2022 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
У вересні 2022 року ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у вказаній справі, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, складеного від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савіною К. П. 07 грудня 2017 року за реєстровим №5539.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.