ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/19745/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Картере В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022
(Євсіков О. О. - головуючий, Корсак В. А., Попікова О. В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 (суддя Спичак О. М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 7 769,63 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - позивач, ТОВ "Маркс.Капітал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач, МТСБУ) про стягнення коштів у розмірі 7 769,63 грн (з них: 1091,90 грн - 3% річних за користування чужими коштами, 6 677,73 грн - інфляційні втрати).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на відповідача відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон №1961-IV) покладено обов`язок з відшкодування шкоди за рахунок фонду захисту потерпілих у зв`язку із недостатністю коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, якого ліквідовано, а саме Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна").
1.3. Відповідач позов не визнав, зазначаючи про те, що: МТСБУ зобов`язано відшкодувати за ліквідованого страховика виключно шкоду, до якої законом не віднесено сплату 3% річних та інфляційних втрат. Водночас, відповідач не є правонаступником ліквідованого боржника, а також первісний кредитор не передавав позивачу прав на зазначені вимоги за договором відступлення права вимоги. Також відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 14.02.2015 о 15-40 ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Mitsubishi" державний номер НОМЕР_1 по вул. Шевченка, 36А в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, під час об`їзду перешкоди не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_2, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
2.2. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2015 у справі №761/5091/15-п ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2.3. Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ "СК "Україна" на підставі полісу №АІ/0700838.
2.4. Відповідно до Висновку №59/3-15 про визначення вартості матеріального збитку від 10.03.2015 було визначено матеріальний збиток власника транспортного засобу "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_2 .
2.5. 23.03.2015 ОСОБА_2 подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
2.6. 20.08.2015 між ОСОБА_2 (цедент) та ФОП Шиян Д.С. (цесіонарій) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування, за умовами якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов`язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку з фактом настання ДТП за участю автомобіля "Mitrubishi", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0700838 в страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".
2.7. Відповідно до п.1.2 Договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 20.08.2015 внаслідок укладення цього договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі права одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від Моторного (транспортного) страхового бюро України, в передбачених законом випадках.
2.8. Згідно з п.1.3 Договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 20.08.2015 характеристика права вимоги, що передається цесіонарію цедентом за цим договором: загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається цедентом, складає 13 500,75 грн.
2.9. 31.08.2015 між ФОП Шиян Денис Сергійович (клієнт) та ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №5/31-08/2015.
2.10. Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку №1 до цього Договору. В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
2.11. Згідно з п.п.1.3, 1.4 договору характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 763 266,62 грн. Зобов`язаною особою (боржником) є особи відповідно до додатку №1 до цього договору; страхова компанія ПрАТ "СК "Україна"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
2.12. В порушення умов договору страхування (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних №АІ/0700838, ПрАТ "СК "Україна" не здійснило виплату грошового зобов`язання.
2.13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
2.14. ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" за договорами факторингу на суму 14268524,30 грн, в тому числі і за договором №5/31-08/2015 від 31.08.2015, з яких: 13500,75 грн - страхове відшкодування, 1091,90 грн - 3% річних, 6677,73 грн - інфляційні втрати, 3375,19 грн - пеня, загальний період прострочення з 22.06.2015 по 02.03.2018, що ґрунтуються на невиконаних ПрАТ "СК "Україна" зобов`язаннях з виплати страхового відшкодування потерпілим за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просило визнати грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" та включити грошові вимоги у вказаному розмірі до реєстру вимог кредиторів.
2.15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором №5/30-06/2015 від 30.06.2015.
2.16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
2.17. У зв`язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна" 28.08.2019 позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування.
2.18. 16.09.2019 відповідачем здійснено виплату позивачу 13 500,75 грн як відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка мала місце 14.02.2015 за участю транспортного засобу "Mitzubishi", державний номер НОМЕР_1 .
2.19. Зважаючи на невиконання МТСБУ зобов`язань перед ТОВ "Маркс.Капітал" на суму 7769,63 грн, з яких: 1091,90 грн - 3% річних, 6677,73 грн - інфляційні втрати, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вищевказаних нарахувань.
3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, позов задоволено, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1091,90 грн 3% річних, 6677,73 грн інфляційних втрат та розподілено судові витрати.
3.2. Судові рішення мотивовані тим, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування. У цих висновках суди врахували правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №910/14293/19 (від яких не вбачав підстав відступати Верховний Суд у постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19).
3.3. Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про застосування позовної давності, суди дійшли висновку, що позивач звернувся з позовом у цій справі у межах позовної давності.
4. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
4.1. 02.09.2022 МТСБУ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022, ухвалити нове рішення про відмову у позові у справі.
4.2. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник зазначає пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та стверджує про необхідність відступлення шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19, щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3% річних, інфляційних втрат і пені у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який у подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності. В обґрунтування необхідності відступу від висновку Верховного Суду у наведеній постанові скаржник зазначає про невідповідність цього висновку доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону №1961-IV.
4.3. Скаржник вважає, що, оскільки Закон №1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання МТСБУ обов`язку зі сплати пені, 3% річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону №1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися на загальних підставах положення Кодексу України з процедур банкрутства або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного на час ліквідації ПрАТ "СК "Україна", згідно з якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
4.4. Скаржник стверджує, що він не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
4.5. У питанні прийнятності касаційної скарги МТСБУ вказує про наявність виняткового значення цієї справи для скаржника та зазначає, що покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом, порушує принцип індивідуального характеру відповідальності. Також вважає, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб (потерпілих осіб внаслідок ДТП) та фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі щодо касаційної скарги
5.1. ТОВ "Маркс.Капітал" у відзиві на касаційну скаргу заперечувало проти аргументів касаційної скарги, просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення, зазначаючи серед іншого про те, що позиція відповідача полягає у намаганні звузити гарантійну функцію МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-ІV. Натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого (стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-ІV). Крім того, Закон № 1961-ІV не містить норм, які обмежують права потерпілого, передбачені статтею 625 ЦК України у зобов`язанні за договором страхування.
6. Касаційне провадження
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 касаційну скаргу МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі №910/19745/21 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення, докази сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 4 540 грн та належні докази надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги листом з описом вкладення на адреси їх місцезнаходження.
6.2. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20.09.2022 від скаржника надійшла заява з долученою квитанцією про сплату судового збору, доказами надіслання копії касаційної скарги ТОВ "Маркс.Капітал" та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
6.3. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2022 визнано неповажними наведені МТСБУ підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/19745/21, касаційну скаргу МТСБУ залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку.
6.4. 09.11.2022 МТСБУ направило до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
6.5. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2022 поновлено МТСБУ пропущений строк на касаційне оскарження Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/19745/21, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МТСБУ в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/16820/21.
6.6. Ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.12.2022 справу №910/16820/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
6.7. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/20 оприлюднено 25.07.2023.
6.8. 07.08.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання МТСБУ про поновлення провадження у справі № 910/19745/21 та врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №910/16820/20.
6.9. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2023 вказане клопотання задоволено та поновлено касаційне провадження у справі №910/19745/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
7.1. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для покладання на МТСБУ обов`язку сплати 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
7.2. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
7.3. В статті 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
7.4. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
7.5. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
7.6. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
7.7. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
7.8. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
7.9. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
7.10. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
7.11. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
7.12. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон №1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
7.13. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
7.14. Відповідно до статті 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.
7.15. Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
7.16. При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
7.17. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
7.18. Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок ДТП та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом № 1961-IV.
7.19. Як визначає стаття 39 Закону № 1961-IV, Бюро є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування відповідальності. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.
7.20. Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону № 1961-IV одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
7.21. Для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, зокрема фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом (підпункт 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону № 1961-IV).
7.22. Порядок виконання зобов`язань страховика, що ліквідується, визначає стаття 20 Закону №1961-IV, відповідно до пункту 20.1 якої у разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.