ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 340/306/20
адміністративне провадження № К/9901/17192/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А.,Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року у складі судді Пасічника Ю.П. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у складі колегії суддів: Дурасової Ю.В. (головуючий), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У січня 2020 року позивач вернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять другої сесії сьомого скликання Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 16 січня 2020 року №617 (далі - Рішення №617), яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1, на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту.
- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду по справі, розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, бажане місце розташування яких зазначено на графічному матеріалі доданого до клопотання.
2. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від3 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував Рішення № 617, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,000 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту.
Зобов`язав Дмитрівську сільську раду Знам`янського району Кіровоградської області повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, бажане місце розташування яких зазначено на графічному матеріалі доданого до клопотання.
2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що чинним законодавством визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Також суди врахували, що згідно інформації яка міститься в Публічній кадастровій карті, бажане місце розташування земельної ділянки на яку претендує позивач не обтяжене будь-яким речовим правом, що також свідчить про безпідставність посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на факт перебування земельної ділянки в колективній власності. При цьому суд першої інстанції наголосив, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
3. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи, що мають значення для вирішення справи:
3.1 27 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням, у якому просив надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Дмитрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту.
3.2 Дмитрівська сільська рада рішенням від 16 січня 2020 року №617 відмовила у задоволенні клопотання позивача.
Відмова в задоволенні клопотання обґрунтована тим, що право комунальної власності Дмитрівською сільською радою на земельну ділянку, зазначену на графічних матеріалах щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, доданих до клопотання гр. ОСОБА_1 не зареєстровано, оскільки земельна ділянка відноситься до земель, що залишилися в колективній власності бувшого колективного сільськогосподарського підприємства АТ "Колос" на підставі державного акта правонаступника цього підприємства, що унеможливлює розпорядження Дмитрівською сільською радою даною земельною ділянкою відповідності до норм чинного законодавства.
3.3 Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:
4. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Дмитрівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.
4.1 У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що земельні ділянки, за рахунок яких позивач має намір отримати у власність земельну ділянку площею до 2 га, відносяться до сільськогосподарських угідь - пасовищ, які підлягали паюванню, але не були розподілені між членами АТ "Колос" та не виділені в натурі (на місцевості). Отже, спірна земельна ділянка не відноситься до земель, які на підставі пункту 21 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України вважаються власністю територіальної громади.
4.2 Також скаржник зазначає, що АТ "Колос", СВК "Колос" та ТзДК "Колос" є правонаступниками, про це свідчить єдиний ідентифікаційний код - 03758772. Суди попередніх інстанцій всупереч статей 2, 9, 72, 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не зробили запит до державного реєстратора за місцем зберігання реєстраційної справи юридичної особи- СВК "Колос" з метою отримання достовірної та повної інформації щодо правонаступництва. ТзДВ "Колос" до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, судом не залучалися, хоча судове рішення такого змісту впливає на його права та обов`язки.
5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин.
8. Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
9. Згідно зі статтею 25 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання віднесені Конституцією України, чим та іншими законами до їх відання.
10. Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.
11. Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, статтями 12, 122 Земельного кодексу України.
12. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (стаття 122 Земельного кодексу України).
13. Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
14. Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.