ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 320/7566/23
адміністративне провадження № К/990/22994/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2023 року (суддя Брагіна О.Є.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року (судді: Ключкович В.Ю., Беспалов О.О., Грибан І.О.)
у справі за заявою Головного управління ДПС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ"
про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
22 березня 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві у м. Києві (далі також - Позивач, ГУДПС у м. Києві) звернулось до суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Київ" (далі також - Відповідач, ТОВ "МП Київ") та просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків -ТОВ "МП Київ" згідно з рішенням № 18943 від 22 березня 2023 року.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою від 23 березня 2023 року Київський окружний адміністративний суд заяву залишив без руху, зокрема, з підстав її невідповідності вимогам пунктів 4, 6 частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), з посиланням на те, що:
- Позивач не надав інформацію, яку отримав, щодо порушень з боку ТОВ "МП Київ"; коли, кому та в якій спосіб цю інформацію було надано та прийнято; не надано доказів отримання контролюючим органом такої інформації або звернення, зареєстрованого у визначеному законом порядку;
- роздруківка витягу з ЄДР, надана на підтвердження повноважень Твердохлєб М. діяти від імені заявника, не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання заяви;
- копія виписки з ЄДРПОУ, надана на підтвердження повноважень Твердохлєб М. діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві, не містить належних відміток про засвідчення копій, передбачених пунктом 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме підпису учасника справи та дати засвідчення копії.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 вересня 2023 року позовну заяву повернув, з посиланням на те, що Позивач недоліки заяви не усунув, а саме:
- не надав суду належних доказів, які б підтверджували, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала достовірна інформація про порушення Товариством вимог законодавства;
- не подав документів, які підтверджують право Твердохлєб М. діяти в суді від імені суб`єкта владних повноважень без додаткового уповноваження, зокрема, право на підписання заяви від імені ГУ ДПС у м. Києві.
Постановою від 7 червня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишив без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2023 року - без змін.
Ухвалюючи цю постанову, апеляційний суд вказав, що до заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту на підтвердження повноважень Твердохлєб М. (в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві) було надано Виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, як вбачається з такої, право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи така має на підставі довіреності. Як підтверджено матеріалами справи та не заперечено представником Позивача в суді апеляційної інстанції, довіреність на імʼя Твердохлєб М. до суду першої інстанції не подавалась.
Апеляційний суд вказав, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені частиною другою статті 123 КАС України.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалені у справі судові рішення й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
В обґрунтування допущених судами процесуальних порушень, Позивач вказує, що недолік щодо законності перевірки взагалі не має вирішуватися до відкриття провадження, це питання повинно розглядатися виключно при розгляді по суті. Водночас судом першої інстанції також перевірялося питання щодо наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "МП Київ".
Незважаючи на це, як стверджує Позивач, до суду першої інстанції разом з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "МП Київ" та з заявою про усунення недоліків надані наступні копії документів: рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків та вимоги тимчасового зупинення відчуження майна з доказами направлення; направлення та наказ на перевірку; акт про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та підпису у направленнях на перевірку; акта про відмову допуску до фактичної перевірки; лист ДПС України від 24 жовтня 2022 року № 12800/7/99-00-09-02-01-07; доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 27 лютого 2023 року № 570/26-15-09-01-09. З поданих документів вбачається, що інформацію щодо наявних порушень з боку ТОВ "МП КИЇВ" отримана згідно зі здійсненним аналізом та співставленням інформації щодо відображення у фіскальних чеках інформації стосовно зазначення номерів та серій марок акцизного податку. Згадана інформація була надана листом ДПС України та доповідною запискою була доведена до в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві Микиті НІКОНОВУ й наказом наданий дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ "МП КИЇВ" за адресою: м. Київ, вул. Марини Цвєтаєвої, 18/78.
Наведене, на думку Позивача, підтверджує законність підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "МП Київ" та помилковість відповідних висновків судів.
Головне управління ДПС ум. Києві не погоджується також і з позицією щодо відсутності повноважень представника, оскільки при поданні заяви надано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якій зазначено, що ТВЕРДОХЛЄБ Марина Юріївна - є керівником Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та наділена повноваженнями вчиняти дії, у тому числі підписувати договори тощо, з правом посвідчення копій документів щодо повноважень. На виконання вимог суду першої інстанції Позивач подав копію виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо повноважень щодо повноважень Твердохлєб Марини Юріївни, копію наказу про покладення виконання обовʼязків на Твердохлєб М.Ю., втім вказані документи не були враховані судом першої інстанції.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Стаття 283 КАС України визначає особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.
Відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частиною другою статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу звʼязку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу звʼязку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи субʼєкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
За правилами частини третьої цієї статті у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Так, передбачена пунктом 4 частини другої статті 283 КАС України вимога до заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків обумовлює обовʼязок зазначення підстав звернення із заявою, обставин, що підтверджуються доказами, та вимог заявника.
При цьому, положення наведеної норми, та й інших норм КАС України, не конкретизують вимоги щодо змісту заяви, який викладається в довільній формі. Головним є те, щоб заява щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків містила виклад обставин, якими податковий орган обґрунтовує свої вимоги, достатність яких надалі має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті на підставі відповідних доказів.
Так, роблячи висновки про невідповідність заяви вимогам КАС України, суд першої інстанції вказав, що всі представлені заявником документи не містять належних посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) було встановлено факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) було встановлено податковим органом
В обґрунтування цього суд зазначив, що:
- надані на підтвердження наявності законних підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "МП Київ" копії доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами та листа ДПС України не конкретизують суть порушення ТОВ "МП Київ" вимог податкового законодавства.
- підставою проведення фактичної перевірки, визначеної пп. 80.2.5 ст. 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.