1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Київ

Справа № 9901/57/20

Провадження № 11-143заі23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Шевцової Н. В.

суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2023 року (судді Чиркін С. М., Єзеров А. А., Коваленко Н. В., Кравчук В. М, Стародуб О. П.) в адміністративній справі № 9901/57/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення в частині і

ВСТАНОВИЛА:

1. 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і нечинним абзац третій резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 24 квітня 2019 року № 125/ко-19 (далі - Спірне рішення, рішення № 125/ко-19) про результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді в частині визначення порядку набрання чинності цим рішенням.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що оскільки висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) залишений без розгляду Комісією у зв`язку із пропуском строку його подання, то, на переконання позивачки, за таких обставин у Комісії був відсутній цей висновок, відповідно він не міг бути прийнятим до уваги, відтак Комісія у складі колегії не мала підстав виносити на розгляд ВККС у пленарному складі питання щодо підтримки ухваленого нею рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі -Закон № 1402-VIII) та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту ВККС, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент).

В уточненій позовній заяві позивачка наголосила, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 460/2290/19 визнаний протиправним та скасований висновок ГРД від 23 квітня 2019 року про невідповідність судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Рішення суду вступило в законну силу 10 січня 2020 року.

На думку позивачки, скасування висновку ГРД є свідченням того, що обставина, яка стала підставою для прийняття відповідачем рішення № 125/ко-19 про визнання судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді, в частині визначення порядку набрання чинності цим рішенням відпала.

Стверджує, що набрання чинності рішенням ВККС тільки після його підтримання не менше ніж одинадцятьма членами Комісії порушує її права і законні інтереси, є втручанням у приватне життя, оскільки, будучи суддею, вона і надалі вважається такою, що не пройшла кваліфікаційне оцінювання судді.

Також наголошує, що зазнає негативних наслідків через нездатність держави вчасно та законно провести професійне оцінювання щодо особи, яка є суддею, і визнана компетентним органом - ВККС такою, що відповідає займаній посаді.

На думку позивачки, обставини щодо прийняття рішення відносно неї є відмінними від сформованоїВеликою Палатою Верховного Суду практики, оскільки, на відміну від справи, що розглядається, негативний висновок ГРД не було скасовано в судовому порядку.

Ураховуючи викладене, просила визнати Спірне рішення таким, що набрало чинності з 10 січня 2020 року.

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 11 серпня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Рішення мотивував тим, що ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

Зазначив, що на виконання вимог підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту, рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді ухвалюється Комісією у складі колегії за результатами співбесіди.

У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІII.

Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами ВККС згідно з абзацом другим частини першої статті 88 цього ж Закону.

У підсумку суд дійшов висновку, що рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, проте за наявності негативного висновку ГРД, незалежно від того, чи був він предметом розгляду на засіданні Комісії у складі колегії, необхідно, щоб це рішення було підтримане не менше ніж одинадцятьма членами ВККС у пленарному складі.

3. ОСОБА_1 не погодилась із зазначеним рішенням і подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2023 року та прийняти нове рішення, яким визнати Спірне рішення таким, що набрало чинності з 10 січня 2020 року.

Вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, неправильно застосував норми матеріального права та не в повному обсязі з`ясував обставини справи.

З посиланням на положення підпунктів 4.10.1, 4.10.3, 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту зазначає, що залишення Комісією висновку ГРД без розгляду означає неможливість його подальшого розгляду взагалі та його врахування в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді на будь-якій стадії як такого, якого не існує, та його оцінки як такого, що не поданий.

Крім того, позивачка вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що колегія ВККС у справі ОСОБА_1 не приймала протокольного (окремого) рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІII.

На переконання позивачки, всупереч цьому та за відсутності правових підстав відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення абзацом третім неправомірно передбачив, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 Регламенту. Отже, у колегії ВККС не було підстав для ухвалення Спірного рішення в частині фактичного продовження процедури оцінювання судді ОСОБА_1 у зв`язку з передачею Комісії для розгляду в її пленарному складі питання щодо підтримки ухваленого її колегією рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя за відсутності висновку ГРД як обов`язкової передумови для ініціювання такого питання.

Також ОСОБА_1 вважає, що врахування правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 1 липня 2020 року у справах № 9901/381/19 та № 9901/489/19, на які покликався суд першої інстанції, не є релевантними до цієї справи з огляду на те, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 10 січня 2020 року, скасовано висновок ГРД.

Позивачка додатково наголошує, що реалізувала своє право на судове оскарження висновку ГРД задовго до правової позиції Верховного Суду про те, що такий висновок не може бути предметом судового оскарження, яка викладена в постановах від 30 березня 2021 року у справі № 160/9844/1, від 13 травня 2021 року у справі № 826/17156/18, від 12 жовтня 2021 року у справі № 640/25314/19 та інших.

На думку позивачки, вказівка суду першої інстанції на те, що висновок ГРД відносно ОСОБА_1 не може бути предметом судового оскарження, по суті означає легітимізацію дозволу не виконувати та не застосовувати рішення Волинського окружного адміністративного суду, прийняте 19 грудня 2019 року, що суперечить статті 129-1 Конституції України.

Також позивачка зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, виснував, що позивачка продовжує здійснювати правосуддя, відповідно отримує належну суддівську винагороду, отже, не позбавлена статусу судді та гарантій, визначених законом. Тобто суд першої інстанції виходив виключно з майнового інтересу позивачки, однак, захисту в суді підлягають не лише майнові права та інтереси, а й немайнові. ОСОБА_1 вказує, що процедура кваліфікаційного оцінювання щодо неї не є завершеною, а навпаки, у зв`язку з ухваленням Спірного рішення є продовженою. Отже, у неї виникає додатковий обов`язок з`явитися на засідання ВККС щодо того ж самого питання та надавати пояснення щодо тих же самих питань, наведених у висновку ГРД, який уже був залишений Комісією без розгляду.

4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 вересня 2023 року відкрила апеляційне провадження в цій справі та призначила справу до розгляду.

5. ВККС у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2023 року - без змін.

Проведення пленарного засідання Комісії передбачено саме для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності негативного висновку ГРД. Скасування в судовому порядку такого висновку не може свідчити про незаконність Спірного рішення, оскільки на час проведення співбесіди він був чинним. До того ж до повноважень Комісії у пленарному складі входить перевірка обґрунтованості рішення Комісії у складі колегії про залишення без розгляду висновку ГРД.

6. Велика Палата Верховного Суду дослідила матеріали справи, зважила на письмові звернення до суду, що стосуються суті спору, і дійшла висновку про таке.

7. Фактичні обставини, які суд першої інстанції встановив у цій справі, стисло можна викласти таким чином.

Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 320/2009 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду. Строк повноважень судді закінчився 13 травня 2014 року відповідно. Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 "Про призначення суддів" згідно із частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 128 та підпунктом 2 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду.

Керуючись підпунктом 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, пунктом 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VІII, на підставі пункту 2 частини четвертої статті 83 цього Закону, рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 було призначено кваліфікаційне оцінювання 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

На першому етапі кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 87,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання позивачка отримала 79 балів. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 166,75 бала.

Відповідно до частини третьої статті 85 Закону № 1402-VІII рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Позивачка пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого було складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішенням Комісії від 30 листопада 2018 року № 294/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 09 липня 2018 року, зокрема судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 та допущено її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", який було призначено на 24 квітня 2019 року.

24 квітня 2019 року електронною поштою до Комісії надійшов документ з назвою "Висновок про невідповідність судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики", затверджений 23 квітня 2019 року.

Зазначений висновок складено та подано до Комісії без дотримання вимог підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, а саме:

- не дотримано десятиденного строку подання висновку до Комісії;

- не зазначено процедури, в межах якої надано висновок;

- не зазначено інформації щодо пояснень судді, відмови від їх надання, мотивів та підстав їх врахування або відхилення, відомостей щодо можливості судді ознайомитися з висновком;

- відсутні пояснення судді;

- інформація не підписана всіма членами ГРД, які брали участь в ухваленні рішення про надання Комісії висновку.

Оскільки зазначений висновок складено та подано без дотримання вимог підпунктів 4.10.1, 4.10.3 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, колегія Комісії, врахувавши думку судді, вирішила залишити його без розгляду. Водночас в ході проведення співбесіди з ОСОБА_1, окрім іншого, досліджено та обговорено, інформацію таку ж, яка міститься у висновку.

24 квітня 2019 року Комісією у складі колегії із суддею ОСОБА_1 проведено співбесіду, під час якої обговорені питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження її суддівського досьє, питання щодо ефективності здійснення суддею правосуддя, майнового характеру, задекларованого майна та доходів судді та членів її сім`ї, інформацію, отриману від Національного антикорупційного бюро України та інше. Після відповіді на поставлені членами Комісії запитання та надання роз`яснення стосовно відомостей, наявних у матеріалах суддівського досьє, співбесіду з позивачкою було завершено.

Ураховуючи вищенаведене, дослідивши суддівське досьє ОСОБА_1, інформацію, таку ж, яка зазначена у висновку ГРД, оцінивши надані позивачкою під час проведення співбесіди усні та письмові пояснення, а також документи стверджувального характеру, Комісія у складі колегії дійшла таких висновків.

За критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) позивачка отримала 377,75 бала.

За критерієм професійної компетентності ОСОБА_1 оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, що міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року №143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 16 лютого 2018 року № 22/зп-18) (далі - Положення). За критеріями особистої та соціальної компетентності позивачку було оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6 - 7 глави 2 розділу II Положення.

За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, ОСОБА_1 набрала 190 балів. За цим критерієм позивачку оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.

За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, ОСОБА_1 отримала 190 балів. За вказаним критерієм позивачку було оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.

Вказані показники досліджені Комісією окремо та в сукупності, а також оцінені членами Комісії за внутрішнім переконанням відповідно до мети кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 набрала 757,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, тому 24 квітня 2019 року Комісія у складі колегії дійшла висновку, що позивачка відповідає займаній посаді та ухвалила відповідне рішення № 125/ко-19.

В абзаці третьому рішення № 125/ко-19 зазначено, що воно набирає чинності в порядку, визначеному абзацом третім підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

Рішення № 125/ко-19 у частині порядку набрання його чинності є предметом спору у справі.

8. Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом № 1401-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності цим Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402- VІII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС.


................
Перейти до повного тексту