ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 292/1398/20
Провадження № 51-3845 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 січня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019060300000044 від 17 лютого 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 січня 2022 року кримінальне провадження № 12019060300000044 від 17.02.2019щодо ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 не було вручено протягом 18 місяців з моменту внесення відомостей до ЄРДР про вчинення тяжкого злочину. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 залишено без розгляду.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 23 березня 2023 року апеляційні скарги прокурора та потерпілої залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах, які за своїм змістом є аналогічними, прокурор та потерпіла ставлять питання про скасування ухвал суду першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Посилаються на відсутність у суду першої інстанції підстав для закриття кримінального провадження відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, оскільки строки не були пропущені, адже повідомлення про підозру ОСОБА_7 було здано на відділення поштового зв`язку в межах строку досудового розслідування.
На обґрунтування своїх доводів зазначають, що кримінальне провадження було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019060300000044 про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України 17.02.2019, тому строк досудового розслідування закінчувався 18.08.2020.
Слідчим 17.08.2020 було складено та погоджено з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_7 . У той же день вказане повідомлення було надіслано слідчим поштою за місцем реєстрації ОСОБА_7, що підтверджується квитанцією про дату відправлення листа.
Окрім того, 18.08.2022 канцелярією Пулинського ВП Новгород-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області також було відправлено повідомлення про підозру ОСОБА_7, що підтверджується поштовим повідомленням про направлення та вручення поштового відправлення 20.08.2020.
Стверджують, що судом першої інстанції безпідставно визнано недопустимим доказом квитанцію № 1210101672427 про відправлення повідомлення про підозру ОСОБА_7 17.08.2020, оскільки вона не була відкрита стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України.
Зазначають, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_9 не направлялися клопотання слідчому чи прокурору про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, а також й про те, що їм не були відкритті будь-які матеріали відповідно положень ст. 290 КПК України, а тому квитанція № 1210101672427 про відправлення повідомлення про підозру ОСОБА_7 17.08.2020 була надана їм для ознайомлення.
Не погоджуються із висновком суду про те, що квитанція про відправлення повідомлення про підозру поштою не може бути належним доказом на підтвердження факту надання відповідних поштових послуг.
Посилаються на те, що факт отримання ОСОБА_7 повідомлення про підозру поштою підтверджується його клопотанням від 01.10.2020, в якому він вказував про отримання повідомлення про підозру та просив ознайомитися із матеріалами провадження.
Стверджують, що апеляційний суд у порушення вимог ч. 3 ст. 404 КПК України повторно не дослідив докази, про які вказувалося в апеляційній скарзі прокурора, а також у своєму рішенні безпідставно зазначив, що постановлена ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ч. ч. 2, 4 ст. 219 КПК України ( в редакції закону № 2617-VIII від 22.11.2018 року) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до абзацу 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Як встановив суд першої інстанції, 17.02.2019 кримінальне провадження за №12019060300000044 про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.