ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 570/2039/20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2023 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2023 року в кримінальному провадженні № 12020180180000508 за обвинуваченням
ОСОБА_6, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Аджамка Кіровоградського району Кіровоградської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 07 лютого 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цим же вироком вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 09 травня 2020 року, близько 11 год. 30 хв. на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, ОСОБА_6, керуючи автомобілем Peugeot Partner, р. н. НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Рівне у напрямку м. Сарни Рівненської області, під`їхавши до перехрестя автодоріг Городище-Рівне-Старокостянтинів та Пухова-Олександрія, зупинив керований ним автомобіль на смузі руху, надалі, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, що склалась, не переконавшись, що це буде безпечним і не несе небезпеки іншим учасникам руху, відновив рух керованого ним транспортного засобу та виконуючи поворот ліворуч у напрямку автодороги Пухова-Олександрія, виїхав на зустрічну смугу руху, в порушення вимог п. 16.13 ПДР, не надав перевагу у русі зустрічному транспортному засобу, в результаті чого допустив зіткнення з мопедом Delta EX50QT-B, р. н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, який рухався у зустрічному напрямку зі швидкістю приблизно 60 км/год., і який не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Peugeot Partner, р. н. НОМЕР_1, по незалежним від нього технічним причинам.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію мопеда ОСОБА_8 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 20 червня 2023 року зазначений вирок в частині призначеного покарання змінено. ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник засудженого порушує питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6, а також про залишення цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 без розгляду.
В обґрунтування захисник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність в частині звільнення ОСОБА_6 від кримінального покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України. Зазначається, що суд апеляційної інстанції мав закрити кримінальне провадження та звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. Вказується, що суд також неправильно вирішив питання щодо стягнення процесуальних витрат та цивільного позову.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 .
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що на час апеляційного перегляду минули строки, передбачені ст. 49 КК України, мав скасувати, а не змінити, вирок суду першої інстанції та закрити провадження відносно ОСОБА_6, звільнивши останнього від кримінальної відповідальності.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційні скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши доводи касаційних скарг захисника та прокурора і матеріали кримінального провадження, Верховний Суд приходить до таких висновків.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 286 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.