ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 525/1058/20
провадження № 51-1450км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170120000038, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік.
Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України суд зобов`язав ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Полтавський апеляційний суд вироком від 11 квітня 2023 року вирок місцевого суду від 10 вересня 2020 року в частині призначення ОСОБА_6 покарання скасував. Ухвалив у цій частині свій вирок, яким призначив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік. В іншій частині вирок місцевого суду залишив без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою та засуджено за те, що вона в період з 19 квітня до 31 грудня 2019 року, обіймаючи посаду начальника відділення поштового зв`язку Степанівка Центру поштового зв`язку № 5 Полтавської дирекції АТ "Укрпошта" (далі - ВПЗ Степанівка), будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні ВПЗ Степанівка на вул. Комарова, 4 в с. Степанівка Великобагачанського району Полтавської області, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи вимоги пунктів 3.4, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, Інструкції про здійснення касових операцій в АТ "Укрпошта", затвердженої наказом АТ "Укрпошта" від 11 червня 2018 року № 720, регламенту процесу "Закриття операційного дня та формування касових документів у неавтоматизованих відділеннях поштового зв`язку АТ "Укрпошта", затвердженого наказом АТ "Укрпошта" від 06 листопада 2017 року № 1545, з метою отримання неправомірної вигоди шляхом привласнення грошових коштів, які були їй ввірені та перебували в касі, не здійснювала оформлення відповідних бланків "Супровідного листа ф. 4" і "Накладної ф.16" на вивезення готівки з відображенням суми вивезення залишків готівкових коштів у всіх видах валют і заволоділа грошовими коштами Полтавської дирекції АТ "Укрпошта" на суму 48 300 грн.
У цьому провадженні було постановлено такі судові рішення:
- ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року, якою вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року змінено, перекваліфіковано дії ОСОБА_6 з ч. 2 на ч. 1 ст. 191 КК України і призначено їй за цей злочин покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та відповідно до статей 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,
а в решті вирок місцевого суду залишено без змін;
- постанову Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 жовтня 2021 року, якою скасовано ухвалу апеляційного суду від 21 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_6 і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і закрити кримінальне провадження. Стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив положення статей 370, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та ухвалив незаконне рішення, оскільки відповідно до ухвали Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21 вересня 2021 року ОСОБА_6 звільнено від покарання, призначеного за вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року. Зазначає, що під час ухвалення рішення були присутні працівники прокуратури, однак зазначена ухвала ними не оскаржена, ухвала набрала законної сили до ухвалення постанови Касаційного кримінального суду від 20 жовтня 2021 року. На думку захисника, на момент скасування ухвали апеляційного суду від 21 грудня 2020 року ОСОБА_6 відбула призначене їй покарання. З посиланням на ст. 61 Конституції України, статті 2, 19 КПК України про те, що ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу, захисник вважає, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 підлягає закриттю.