1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 638/5914/20

провадження № 61-5893св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мельник Юлія Олександрівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року у складі судді Аркатової К. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним.

Позов мотивований тим, що 03 жовтня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О. серія та номер 54, відповідно до якого ОСОБА_3 безоплатно передав на користь ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вважала, що вказаний договір дарування суперечить вимогам статті 203 ЦК України, а саме: актам цивільного законодавства, засадам суспільства, нормам справедливості та добросовісності, вчинений всупереч волевиявленню та внутрішній волі дарувальника внаслідок його помилки та обману. Зокрема, договір було підписано іншою особою, а не дарувальником через наявність вад зору, які унеможливлювали особисте підписання договору. Вказала, що хоча дарувальник і дійсно мав вади зору, але дані вади не унеможливлювали особистого підписання та прочитання ним договору, а нотаріус не мав права посвідчувати договір на підставі ксерокопії правовстановлюючих документів, а не їх оригіналів або дублікатів.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 03 жовтня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О. серія та номер 54, предметом якого є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що оспорюваний договір укладений в письмовій формі із зазначенням усіх його істотних умов, нотаріально посвідчений, підписаний сторонами у присутності нотаріуса. Договір, після прочитання нотаріусом вголос, на особисте прохання ОСОБА_3, у зв`язку з вадами його зору, підписано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у присутності дарувальника та нотаріуса. Особи сторін встановлено, їх дієздатність перевірено. Особу ОСОБА_4, який підписав договір, встановлено, його дієздатність перевірено. Укладення договору дарування відповідає вільному волевиявленню дарувальника, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків. Як зазначено у договорі дарування, сторони договору попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів і розуміючи значення своїх дій, без будь-якого до того примусу, як фізичного так і морального, насильства чи погроз, уклали цей договір. Наявність у дарувальника на момент укладання правочину вади зору, підтверджена матеріалами справи, доказів відсутності у дарувальника вади зору, що унеможливлювала самостійне прочитання та підписання договору, позивачем не надано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами неправильно застосовані норми матеріального права, не надано належної правової оцінки оспорюваному правочину, його формі та змісту. Вказує, що в посвідчувальному написі на оспорюваному договорі дарування не вказано місце вчинення нотаріальної дії (вдома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями, що є порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Вказане свідчить, що спірний договір укладений з порушенням діючого законодавства України та є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Позиція інших учасників справи

У червні 2023 року ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що подана касаційна скарга не містить жодного доводу щодо того, що договір дарування було вчинено всупереч волі дарувальника та неправомірно підписано іншою особою. Мотивування касаційної скарги зводяться до тверджень, які не заявлялися позивачем ні у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, тому не можуть розглядатися в межах касаційного розгляду. Разом з тим вказує, що у договорі дарування зазначено, що договір посвідчений за місцем знаходження дарувальника, зазначено адресу місцезнаходження, що відповідає Правилам вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та вимогам Закону України "Про нотаріат".

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 638/5914/20, витребувано з суду першої інстанції справу № 638/5914/20.

У червні 2023 року матеріали цивільної справи № 638/5914/20 надійшли до Верховного Суду

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 09 травня 2023 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 03 жовтня 2019 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мельник Ю. О. та зареєстрований в реєстрі за № 54. Предметом договору дарування є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з вадами зору ОСОБА_3, у його присутності та в присутності нотаріуса, договір дарування було підписано ОСОБА_4, дієздатність якого перевірена нотаріусом.

На момент укладення договору дарування ОСОБА_3 (дарувальник) є одноособовим власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до медичної картки ОСОБА_3, останній скаржився лікарям, в тому числі, на відсутність у нього зору.

Рішенням ЛКК № 618 КНП "Міська поліклініка № 26" від 13 листопада 2019 року ОСОБА_3 встановлено діагноз цукровий діабет І ступеню, важка інсулінозалежність, діабетична ретинопатія, діабетична ангіопатія. Висновок комісії: потребує постійного стороннього догляду, не здатний до самообслуговування.

Відповідно до відповіді Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради КНП "Міська поліклініка № 26" від 31 грудня 2020 року № 2478/0/507/20 адміністрація КНП "Міська поліклініка № 26" на підставі записів у медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_3, перебував на обліку у лікаря терапевта та лікаря ендокринолога з 2004 рок. З 2005 року мав захворювання зору, діабетичну ретінопатію, вікову катаракту обох очей, часткову атрофію зорових нервів. З 2017 року наступила повна втрата зору.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту