ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4678/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий, Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
у справі №910/4678/22
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Департаменту патрульної поліції
про стягнення 100772,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог
1. Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач) про стягнення 100772,00 грн безпідставно набутого майна.
2. Позов мотивовано посиланням на положення статті 1212 Цивільного кодексу України та обставини отримання Відповідачем подвійного відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної його транспортному засобу, від винуватця ДТП та від МТСБУ.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. 05.08.2016 о 15 год. 55 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 210703", державний номерний знак НОМЕР_1, у м. Одеса допустив зіткнення з транспортним засобом "TOYOTA PRIUS", державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем "MITSUBISHI LANCER" державний номерний знак НОМЕР_3, зазначеним транспортним засобам завдано механічні пошкодження.
4. Відповідно до постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 19.10.2016 у справі №521/156974/16-п ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ 210703" д.н.з. НОМЕР_4 не була застрахована.
6. Потерпіла особа повідомила МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди, подала заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, надавши всі необхідні документи, передбачені статтею 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV).
7. Відповідно до звіту №308/17 вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу "TOYOTA PRIUS", державний номерний знак НОМЕР_2 становить 110709,40 грн, сума витрат на збір документів складає 772,00 грн.
8. МТСБУ визначило розмір заподіяної шкоди та здійснило регламентну виплату потерпілій особі. Загальний розмір витрат з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди склав 100772,00 грн.
9. Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №1262983 від 26.12.2017 МТСБУ здійснило виплату Відповідачу у сумі 100000,00.
10. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 12.07.2018 у справі №521/9923/17 задоволено позов Департаменту патрульної поліції (Відповідач) до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди т у розмірі 64083,97 грн.
11. 11.03.2020 МТСБУ звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
12. Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19.10.2020 у справі №552/4448/20, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17.11.2020, у задоволенні позовних вимог МТСБУ відмовлено.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 позов задоволено.
14. Рішення мотивовано посиланням на положення статей 1166, 1187, 1212 Цивільного кодексу України, статей 22, 39, 41 Закону №1961-IV та відхилення заперечень Відповідача як таких, що не спростовують заявлених позовних вимог.
15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 рішення господарського суду першої інстанції скасовано, викладено резолютивну частину в новій редакції, яка передбачає задоволення позову частково, стягнення з Відповідача на користь МТСБУ заборгованості у розмірі 64083,97 грн та відмову в задоволення позову в іншій частині.
16. Постанова мотивована тим, що Відповідач фактично отримав подвійне відшкодування заподіяної йому шкоди в сумі 164083,97 (100000,00 грн виплата МТСБУ та 64083,67 грн за рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 12.07.2018 у справі №521/9923/17), тому з огляду на фактичну вартість відновлювального ремонту в сумі 100000,00 грн кошти в сумі 64083,97 грн є безпідставно набутими.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
17. МТСБУ подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. Касаційну скаргу мотивовано наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
19. МТСБУ зазначило про неврахування при ухваленні оскаржуваної постанови висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 06.11.2019 у справі №131/153/17, щодо права потерпілого чи іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, заявити вимогу про відшкодування шкоди виключно до особи, яка завдала шкоду, або про виплату страхового відшкодування до страховика, у якого заподіювач шкоди застрахував свою цивільну відповідальність, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди за наявності підстав, передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України.
20. Крім того, МТСБУ послалось на відсутність висновку Верховного Суду щодо випадку, коли страховик звернувся до винної особи та в подальшому дізнався про існування рішення про стягнення коштів із винної особи на користь потерпілого з того самого предмету та з тих самих підстав.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
21. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому проти вимог і доводів скарги заперечує.
22. Посилаючись на положення статей 33, 35 Закону №1961-IV, Відповідач стверджує, що здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) відбулось в порядку та спосіб, передбачений законом, і він отримав належним способом страхове відшкодування за фактом ДТП.
Позиція Верховного Суду
23. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
24. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду позовних вимог МТСБУ про стягнення безпідставно набутого майна - грошових коштів регламентної виплати, виплаченої Відповідачу у зв`язку із заподіянням шкоди його майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої особою, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
25. Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
26. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
27. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
28. Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
29. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
30. Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
31. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди, зокрема завданої джерелом підвищеної небезпеки, врегульовані статтями 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України.
32. Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
33. Зокрема, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).
34. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
35. За наведеним у статті 1 Закону України "Про страхування" визначенням, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
36. Зазначеним Законом у статті 7 встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
37. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон №1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
38. Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, МТСБУ, потерпілі (ст. 4 Закону №1961-IV).
39. МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. До основних завдань МТСБУ віднесено, зокрема, здійснення виплати із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом (п. 39.1, пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Закону №1961-IV).
40. Регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ передбачені статтею 41 Закону №1961-IV, згідно з підпунктом (а) пункту 41.1 якої МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
41. Порядок здійснення страхового відшкодування на території України, у тому числі МТСБУ у передбачених Законом випадках, врегульовано розділом ІІІ Закону №1961-IV.
42. Так, відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.ст. 22, 28, 29 Закону №1961-IV). Випадки, коли шкода не відшкодовується перелічені у статті 32 Закону №1961-IV.