ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/969/22 (910/11/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В. Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_5., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
боржник (відповідач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна",
ліквідатор боржника арбітражний керуючий Перепелиця В.В. - не з`явився,
кредитор - Фізична особа-підприємець Роскін Олег Романович,
представник кредитора - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
ОСОБА_1,
на рішення Господарського суду міста Києва
від 28.04.2023
у складі судді: Мандичева Д.В.
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 19.06.2023
у складі колегії суддів: Грека Б.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Сотнікова С.В.,
у справі за позовом
ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна",
про визнання розірвання договору та стягнення 98 292,52 грн.
в межах справи № 910/969/22
за заявою фізичної особи-підприємця Роскіна Олега Романовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна",
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" (далі - ТОВ "Музенідіс Тревел Україна", боржник).
Визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Роскіна Олега Романовича до ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" в розмірі 329 244,06 грн.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Музенідіс Тревел Україна".
Призначено розпорядником майна ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича, інше.
2. Постановою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Перепелицю В.В.
3. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду (в межах справи про банкрутство № 910/969/22) з позовом до ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" (далі-відповідач) про розірвання договору та стягнення 98 292, 52 грн, з яких: 68 292, 52грн - сума сплачена за туристичні послуги, 30 000, 00грн - моральна шкода.
3.1. Позивач доводить, що ним укладено договір на туристичне обслуговування №МЗТ/18-254386 на виконання якого сплачено 68 292,52 грн., проте відповідачем порушено умови договору, обумовлені послуги не надано, сплачені за них грошові кошти не повернуто.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2023 позовні вимоги задоволено частково;
розірвано Договір на туристичне обслуговування від 31.01.2020 № МЗТ/18-254386, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Музенідіс Тревел Україна";
стягнуто з ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" на користь ОСОБА_1 68 292,52 грн.;
в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
5. Рішення господарського суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідач, діючи в особі Туроператора, порушив умови договору на туристичне обслуговування від 31.01.2020 № МЗТ/18-254386, не надав передбачені послуги та не повернув позивачу повну суму сплачених коштів за замовлені туристичні послуги згідно договору, що стало підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів у розмірі 68 292,52 грн.
5.1. За висновками суду, не надання відповідачем передбачених послуг за договором на туристичне обслуговування від 31.01.2020 № МЗТ/18-254386 позбавило позивача на отримання відповідної послуги - туристичного туру, задля якого такий договір укладався, є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору.
5.2. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами завдання відповідачем моральної шкоди, яка призвела до погіршення або позбавлення можливості реалізації позивачем своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 30 000,00 грн. моральної шкоди відмовив.
6. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:
6.1. 31.01.2020 через фізичну особу-підприємця Вієнко В.А., як Турсубагента, ТОВ "На канікули України", як Турагента, між позивачем, як замовником, та ТОВ "Музенідіс Тревел Україна", як Туроператором, укладено договір на туристичне обслуговування № МЗТ/18-254386 (надалі -Договір).
6.2. Відповідно до пункту 1.2. Договору туроператор через Турсубагента зобов`язується забезпечити надання комплекту туристичних послуг (надалі - Туристичний продукт/ Турпродукт), а замовник зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити його.
6.3. Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість Турпродукту за цим договором зазначається в рахунку на оплату туристичних послуг, який є невід`ємною частиною цього Договору, та дійсний протягом одного банківського дня.
6.4. Відповідно до п. 5.1 Договору туроператор зобов`язаний забронювати та надати Замовнику Турпродукт (пакет туристичних та пов`язаних послуг), замовлених замовником в повному обсязі, кількості, якості та у визначені цим Договором терміни, про які сторони попередньо домовилися, за умови сплати повної вартості Турпродукту замовником у строки, встановлені цим Договором та додатками до нього.
6.5. Згідно з п.5.3 Договору туроператор зобов`язаний у випадку виникнення обставин, що роблять неможливими надання замовнику послуг з вини Туроператору (за винятком випадків форс-мажорних обставин та відмова консульських установ у видачі замовнику та/або туристам) у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг па альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником, в т.ч. туристом, за врахуванням фактично понесених туроператором, Турсубагентом витрат.
6.6. У додатку № 1 до Договору від 31.01.2020 № МЗТ/18-254386 погоджено загальну вартість Турпродукту в сумі 68 292,52 грн. на трьох туристів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
6.7. На виконання умов Договору ОСОБА_5 у повному обсязі сплатила за надання туристичних послуг на рахунок фізичної особи-підприємця Вієнко В.А. суму в розмірі 68 292,52 грн., що підтверджується дублікатами квитанцій від 31.05.2021 № 0.0.2145192814.1 на суму 6 845 грн., від 31.01.2020 № 0.0.160107762.1 на суму 20 000 грн., від 03.02.2020 № 0.0.1603843469.1 на суму 41 447,52 грн.
6.8. Позивачу надано лист бронювання № CFU14060AF від 03.08.2020 щодо підтвердження бронювання та вильоту на 18.06.2021 по 02.07.2021 до Греції, о. Корфу, а також надано ваучери № CFU14060AF по вказаному туру на трьох осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 .
6.9. 17.06.2021 позивачу від Турсубагента стало відомо про скасування вильоту. Згідно розміщених на сайті https://www.mouzenidis.com/uk-ua/news/2021-06-17/mzt_breaking_news даних: "За отриманою 17.06.2021 інформацією у зв`язку з операційними та технічними можливостями компанією Mouzenidis Travel А.Е. (Греція) тимчасово, в період з 18.06.2021 по 26.06.2021, припиняється прийом і обслуговування нових клієнтів на території Греції, якщо про інше не повідомлено окремо по бронюванню".
6.10. У свою чергу, позивач направив заяву про повернення грошових коштів внаслідок ануляції туру з вини туроператора, однак грошові кошти не отримав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2023 у справі № 910/969/22 (910/11/23) скасовано частково.
Прийнято нове рішення про задоволення позову.
Ухвалено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Музенідіс Тревел Україна" на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн. моральної шкоди.
В решті рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2023 у справі №910/969/22 (910/11/23) залишено без змін.
8. Враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, що відповідач порушив умови договору на туристичне обслуговування, не надав передбачені послуги та не повернув позивачу повну суму сплачених коштів за замовлені туристичні послуги згідно договору, тому обґрунтовано визнав наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача сплачених позивачем коштів у розмірі 68 292,52 грн.
8.1. Беручи до уваги, що не надання відповідачем передбачених послуг за договором на туристичне обслуговування позбавило позивача на отримання відповідної послуги - туристичного туру, задля якого такий договір укладався, апеляційна інстанція погодилася з висновком господарського суд про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору.
8.2. В частині відшкодування моральної шкоди, постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем доведено наявність складу цивільно-правового правопорушення, а саме: наявність такої шкоди, протиправної поведінки відповідача і причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача.
8.3. За висновком апеляційного господарського суду, вимога про відшкодування моральної шкоди у цій справі є похідною від вимоги про захист прав позивача як споживача, та підлягає задоволенню, оскільки вимоги про захист прав споживача задоволено, отже оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає зміні.
8.4. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, враховуючи завдані позивачу душевні страждання, характер неправомірних дій відповідача, на користь позивача підлягає стягненню 20 000 грн. в якості відшкодування завданої моральної шкоди. Такий розмір відшкодування, відповідає обсягу спричинених страждань позивачу, є достатнім для відновлення його прав, а також відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі №910/969/22 (910/11/23), з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/969/22 (910/11/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковського О.В., суддя - Огородніка К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023.
11. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/969/22 (910/11/23), відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 до надходження матеріалів справи № 910/969/22 (910/11/23) до Верховного Суду.
12. 15.08.2023 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 910/969/22 (910/11/23).
13. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/969/22 (910/11/23) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, датою проведення судового засідання визначено 10.10.2023.
14. 29.08.2023 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 910/969/22 (910/11/23) в режимі відеоконференції.
15. Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2023 клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний веб портал судової влади України vkz.court.gov.ua.
16. 04.09.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення до касаційної скарги.
17. Представник скаржника в судовому засіданні 10.10.2023 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами, наведеними у ній та доповненнях до касаційної скарги, просила рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі № 910/969/22 (910/11/23) скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
18. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.
19. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (10.10.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 10.10.2023.
20. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX Верховний Суд розглядає справу № 910/969/22 (910/11/23) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
21. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах частини 2 статті 32 Закону України "Про туризм", статті 902 Цивільного кодексу України в частині висновків суду; судами попередніх інстанцій не враховано правових позицій Верховного Суду викладених у постановах від 03.04.2019 по справі № 758/8046/15-ц, від 15.06.2021 по справі № 904/5726/19.
22. Скаржник доводить:
22.1. перерахування коштів здійснювалося ТОВ "Музенідіс Тревел Дніпро", що є іншою юридичною особою ніж ТОВ "Музенідіс Тревел Україна", яке зазначено у договорі як Туроператор, саме ТОВ "Музенідіс Тревел Дніпро" був отримувачем коштів;
22.2. фактично договірні відносини існували між ФОП Вієнко, ТОВ "На канікули Україна" та ТОВ "Музенідіс Тревел Дніпро";
22.3. судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 32 Закону України "Про туризм" в частині покладення відповідальності за неналежне виконання зобов`язань на туроператора, що фактично не надавав туристичні послуги, не встановлено, що відсутність укладеного Агентського договору між ТОВ "На канікули Україна" та ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" унеможливлює покладення відповідальності на останнього;
22.4. ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" здійснює свою діяльність на умовах повної фінансової самостійності й не має будь-яких договірних або інших юридично оформлених відносин з ТОВ "Музенідіс Тревел Дніпро";
22.5. ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" ніколи не здійснював бронювання продуктів для позивача ОСОБА_1 (за інформацією ТОВ "Музенідіс Тревел Україна");
22.6. в договорі на туристичне обслуговування, укладеного ОСОБА_1 за заявкою №CFU14060F, ТОВ "Музенідіс Тревел Україна" був зазначений в якості туроператора замість ТОВ "Музенідіс Тревел Дніпро" в результаті технічної помилки та не має відношення до заброньованих туристичних послуг (за інформацією ТОВ "На канікули Україна");
22.7. Позивачем, ОСОБА_1, подано позов до ТОВ "Музенідіс Тревел України" враховуючи зміст постанови Дніпровського апеляційного суду у справі №216/3614/21.
22.8. Договір на туристичне обслуговування № МЗТ/18-254386 від 31.01.2020 є нікчемним в силу закону
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
23. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
25. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
26. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
27. Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня 2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах №289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
28. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.