ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 420/10861/21
адміністративне провадження № К/990/3651/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/10861/21
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року (головуючий суддя: Димерлій О.О., судді: Крусян А.В., Танасогло Т.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
24 червня 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Одеської обласної прокуратури, у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо негайного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 в частині поновлення його на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної Прокуратури Одеської області;
- зобов`язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 за період з 9 вересня 2020 року до 24 березня 2021 року, врахувавши всі суми нарахованої заробітної плати, згідно із статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства;
- визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного нарахування й недоплати йому заробітної плати за період з 25 березня 2021 року до дати прийняття рішення суду;
- зобов`язати відповідача донарахувати й виплатити йому заробітну плату з 25 березня 2021 року до дати прийняття рішення суду у розмірі, встановленому статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 червня 2021 року залишив позовну заяву без руху через несплату судового збору. У порядку усунення недоліків позову ОСОБА_1 подав до суду документ про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 13 липня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд повернув ОСОБА_1 позовну заяву у частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо негайного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 в частині поновлення його на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної Прокуратури Одеської області. Суд виходив з того, що така вимога має розглядатися в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"). Ця ухвала в апеляційному порядку не переглядалася.
Іншою ухвалою від 13 липня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі стосовно решти позовних вимог.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про зобов`язання виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 за період з 9 вересня 2020 року до 24 березня 2021 року, врахувавши всі суми нарахованої заробітної плати, згідно із статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з проведенням необхідних відрахувань відповідно до законодавства. Залишаючи позов без розгляду, суди виходили з того, що ОСОБА_1 пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Надалі ці судові рішення переглядалися в касаційному порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Одеської обласної прокуратури щодо неправильного нарахування та недоплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 25 березня 2021 року до дати прийняття рішення суду; зобов`язати відповідача донарахувати та виплатити позивачу заробітну плату з 25 березня 2021 року до дати прийняття рішення суду у розмірі, встановленому статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з проведенням необхідних відрахувань відповідно до законодавства.
Ці судові рішення не переглядалися в касаційному порядку.
26 травня 2022 року Верховний Суд прийняв постанову (провадження №К/990/1982/22), якою задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1, скасував ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, які стосувалися залишення частини позовних вимог без розгляду, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалюючи таку постанову, Верховний Суд констатував помилковість висновку судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до суду, установленого частиною 5 статті 122 КАС України.
Тож, продовжуючи розгляд справи, Одеський окружний адміністративний суд вирішував позовні вимоги в частині:
- зобов`язання Одеської обласної прокуратури виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 за період з 9 вересня 2020 року до 24 березня 2021 року, врахувавши усі суми нарахованої заробітної плати, згідно із статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з проведенням необхідних відрахувань відповідно до законодавства.
В обґрунтування цієї вимоги ОСОБА_1 зазначав, що попередньо він мав судовий спір з відповідачем стосовно законності звільнення його з публічної служби. Цей спір був розглянутий адміністративним судом у рамках справи №420/4196/20. ОСОБА_1 указував, що рішенням від 8 вересня 2020 року суд, серед іншого, поновив його на посаді, допустивши рішення в цій частині до негайного виконання. Втім відповідач виконав цей присуд суду лише 25 березня 2021 року.
На основі цього ОСОБА_1 стверджував, що відповідач на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 9 вересня 2020 року до 24 березня 2021 року, врахувавши усі суми нарахованої заробітної плати, згідно із статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", з проведенням необхідних відрахувань відповідно до законодавства.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю:
- зобов`язано Одеську обласну прокуратуру виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 за період з 9 вересня 2020 року до 24 березня 2021 року включно у розмірі: 141769,12 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів;
- стягнуто з Одеської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі: 908,00 грн згідно квитанції про сплату судового збору №42 від 7 липня 2021 року.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі: 5000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді було виконане Одеською обласною прокуратурою лише 25 березня 2021 року, а відтак у відповідності до статті 236 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
У цьому контексті суд першої інстанції зазначив, що згідно з довідкою Прокуратури Одеської області від 19 травня 2020 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1042,42 грн, а період невиконання рішення суду складає 136 робочих днів (з 9 вересня 2020 року до 24 березня 2021 року).
За таких обставин і міркувань суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення у сумі: 141769,12 грн.
Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі: 15000,00 грн не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому зменшив розмір витрат до суми: 5000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року задоволено апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури, скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року і прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Скасовуючи попередні рішення й ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив з неможливості задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. У цьому контексті апеляційний суд зазначав, що місцевий суд неправильно розтлумачив статтю 236 Кодексу законів про працю України щодо наявності підстав для виплати ОСОБА_1 такого заробітку.
Ці висновки апеляційний суд мотивував тим, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року і постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2020 року у справі №420/4196/20 були скасовані постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року, який ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
30 січня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року, просить її скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У межах цих доводів скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 236 Кодексу законів про працю України, оскільки не врахував висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 29 січня 2020 року у справі №820/2894/16, від 24 червня 2021 року у справі №640/15058/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/19103/19, від 24 грудня 2020 року у справі №807/2434/15, від 19 квітня 2021 року у справі №826/11861/17, від 20 липня 2021 року у справі №826/3465/18, від 27 листопада 2019 року у справі №802/1183/16-а щодо визначення підстав, які належить встановити суду при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.
Також скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 236 Кодексу законів про працю України у разі стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення прокурора на посаді, яке надалі було скасоване судом вищої інстанції.
Позиція скаржника полягає в тому, що відповідач невчасно виконав рішення суду від 9 вересня 2020 року про поновлення його на посаді, тож стаття 236 Кодексу законів про працю України має бути застосована до проміжку часу, протягом якого це судове рішення було чинним і підлягало негайному виконанню.
Крім цього, скаржник послався на необхідність роз`яснення норм статті 235 Кодексу законів про працю України на предмет пріоритету в їхньому застосуванні, оскільки суд апеляційної інстанції застосував частину сьомої статті 235 Кодексу, попри те, що рішення підлягає негайному виконанню відповідно до приписів частини восьмої статті 235 Кодексу.
Зрештою скаржник мотивував скаргу відсутністю висновку щодо впливу на застосування статті 236 Кодексу законів про працю України норм статті 353 КАС України у випадку постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та/або постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
У березні 2023 року відповідач подав відзиву на касаційну скаргу, просить цю скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Позиція відповідача полягає в тому, що станом на момент ухвалення судових рішень у цій справі були відсутні підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на посаді.
У березні 2023 року позивач подав пояснення на відзив, у яких висловив доводи, загалом подібні до змісту викладених у касаційній скарзі.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 задоволено позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Другої Кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №294 від 9 квітня 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
- зобов`язано Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 додатковий день (дата, час, місце) для повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
- визнано протиправним та скасований наказ Прокуратури Одеської області №793к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області;
- поновлено ОСОБА_1, у Прокуратурі Одеської області на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області;
- присуджено до стягнення з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі: 92775,38 грн;
- допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області;
- допущено до негайного виконання рішення суду у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць розміром: 22933,24 грн.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2021 року змінив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у частині, а саме:
- виклав абзац третій у такій редакції:
"Зобов`язати Офіс Генерального прокурора призначити ОСОБА_1 новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурорів у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки".
- виклав шостий абзац його резолютивної частини у такій редакції:
"Стягнути з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 91 732,96 грн (дев`яносто одна тисяча сімсот тридцять дві гривні дев`яносто шість копійок )"
У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 8 вересня 2020 року у справі №420/4196/20 залишив без змін.
25 березня 2021 року наказом Одеської обласної прокуратури №809к скасовано наказ прокурора Одеської області від 29 квітня 2020 року №793к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади", поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури Одеської області з 1 травня 2020 року.
У червні 2021 року ОСОБА_2, вважаючи свої права порушеними внаслідок затримки відповідачем виконання рішення суду в частині поновлення на посаді прокурора, звернувся до суду із цим позовом.