ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 640/5124/19
адміністративне провадження № К/9901/17472/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (далі - ПАТ "ЕМЗ") на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року (прийняте судом у складі судді Катющенка В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора філії Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни від 28.12.2018 № 44904808, яким скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляки І.П. від 19.12.2018 з індексним номером 44720821.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірним рішенням відповідач скасувала рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення в літері З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т, К, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що оспорюване рішення прийнято відповідачем за власною ініціативою, тобто, за відсутності відповідної заяви та за відсутності будь-яких документів. Таке рішення відповідача, на думку позивача, свідчить про грубу невідповідність порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що призвело до порушення офіційного визнання і підтвердження набуття права власності позивача на нежитлові приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що призвело до порушення офіційного визнання і, як наслідок, до юридичного обмеження реалізації його правомочностей як власника майна, в тому числі у відносинах з третіми особами, внаслідок вищевказаної відсутності запису про право власності позивача в офіційному реєстрі.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва від 07 травня 2019 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни (02096, м. Київ, вул. Крупської, 10) від 28.12.2018 № 44904808.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, особа, яка не брала участь у розгляді справи, а саме Публічне акціонерне товариство "Експериментальний механічний завод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, а позовну заяву залишити без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2019 року скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 16 березня 2020 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 червня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що підставою для скасування державної реєстрації прав є рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 Закону N 1952-IV (рішення Міністерства юстиції України, прийняте за результатами розгляду скарги, про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2018 № 151580809 вбачається, що рішення про скасування реєстраційної дії прийнято відповідачем за відсутності заяви, підтвердних документів та без проведення перевірки наявності обтяжень нерухомого майна.
Зазначені обставини повністю визнаються відповідачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині прийняття рішення про скасування державної реєстрації прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 липня 2020 року ПАТ "ЕМЗ" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняте нове рішення - залишити позов без розгляду.
У скарзі посилається на те, що матеріали справи містять докази того, що наявне порушення прав, обов`язків Товариства, внаслідок прийняття оскаржуваного судового рішення.
Посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.12.2018 у справі № 757/1660/17-ц, відповідно до якої, спори про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення, підлягають розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства, що відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС, є підставою для скасування попередніх судових рішень.
Так, Велика Палата Верховного Суду відступила від власного висновку, викладеного у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 619/2019/17, щодо публічно-правового характеру спору з державним реєстратором.
Зазначає, що належним відповідачем у таких справах є особа, зареєстроване право на майно якої чи зареєстроване обтяження права, встановленого в інтересах якої оспорюється, участь у справі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює характеру цього спору на адміністративний.
Отже, оскаржувані судові рішення безпосередньо стосуються прав та обов`язків ПАТ "ЕМЗ", тобто суд має розглянути і вирішити спір у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник.
Посилається на те, що, на думку скаржника, наявні достатні докази для того, щоб вважати встановленим факт того, що позовну заяву не підписано особою, яка має права її підписувати.
Зазначає, що суд, вирішуючи клопотання про призначення технічної експертизи, надав оцінку листу Ради адвокатів м Києва від 13.04.2020 до вирішення питання про його залучення до матеріалів справи.
Посилається на те, що використання факсиміле при підписанні позову при звернення до суду не передбачено чинним законодавством, а також, враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, підпис представника позивача - адвоката Фесика К.О. на позовній заяві, беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, що не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов.
Наявність в позовній заяві факсимільного підпису означає, що вона не підписана особою, яка має право її підписувати.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012.
Йдеться у скарзі й про те, що ордер адвоката не містить обов`язкових реквізитів. Тому, оскільки відсутні повноваження представника на підписання позовної заяви, суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі повинен був повернути позов та надані у його складі матеріали.
Зазначає, що матеріали справи не містять довіреності на представництво, а ордер складено з порушенням Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, без вказання обмежень на представництво інтересів в суді. Понад те, вказаний ордер не належить АО "Мітракс", що ставить під сумнів наявність відповідного спектру повноважень на представництво інтересів позивача в суді.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 02 жовтня 2020 року - відкрив касаційне провадження.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.12.2021 № 2254/0/78-21 здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_2., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 906/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23.08.2016 була проведена за ОСОБА_1 державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 806528980000. Підставою для державної реєстрації став договір купівлі-продажу від 19.10.2009 відповідно до якого ОСОБА_1 придбав у ВАТ "Експериментальний механічний завод" нежилі приміщення, а також інші документи, визначені вимогами чинного законодавства України.
Державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіною Юлією Володимирівною прийнято рішення від 28.12.2018 №44904808, яким скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляки І.П. від 19.12.2018 з індексним номером 44720821, яким було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення в літері З, А, Н, М, І, И, П, Й, О, Л, Е, У, Ф, Т, К, що розташовані у АДРЕСА_1 .
Позивач, вважаючи такі дії реєстратора протиправними, звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 27 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: