УХВАЛА
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 906/308/20
провадження № 12-58гс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткача І. В.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григорєвої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 906/308/20
за касаційною скаргою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" Пунди Анатолія Михайловича
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 (головуючий суддя Грязнов В. В., судді Маціщук А. В., Розізнана І. В.)
за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" Пунди Анатолія Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М"
про стягнення 104 175,42 дол. США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67 грн) заборгованості та 2 442,62 грн пені,
УСТАНОВИЛА:
1. Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг" Пунди Анатолія Михайловича (далі скаржник, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М", у якому просило солідарно стягнути 104 175,42 дол. США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67 грн) заборгованості та 2 442,62 грн пені, а також 42 316,13 грн судового збору та 7 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Господарський суд Житомирської області рішенням від 24.05.2023 задовольнив позов частково, стягнув з Пунди А. М. 104 175,42 дол. США (що станом на 18.03.2020 еквівалентно 2 818 632,67 грн), 2 442,62 грн пені, 42 316,13 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. У частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М" відмовив.
3. 26.06.2023 Пунда А. М. подав апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 24.05.2023 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
4. Окрім того, скаржник просив звільнити його від сплати судового збору в розмірі 63 474,20 грн у звязку з тим, що судовий збір, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, перевищує 5 відсотків його річного доходу. На підтвердження зазначеного Пунда А. М. надав довідку про доходи за 2022 рік, видану Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" майстру виробництва Пунді А. М.
5. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.07.2023 відмовив у задоволенні клопотання Пунди А. М. про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишив без руху та встановив скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання суду доказів сплати судового збору.
6. Апеляційний суд вказав, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є вичерпним та поширюється лише на фізичних осіб позивачів, тоді як Пунда А. М. є відповідачем.
7. 20.07.2023 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Пунди А. М. надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що майновий стан скаржника не дозволяє йому сплатити судовий збір в розмірі 63 474,20 грн. На думку скаржника, вживаючи в Законі України "Про судовий збір" термін "сторона" законодавець мав на увазі як позивача, так і відповідача. Окрім того, звертав увагу, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 11.10.2021 звільненено Пунду А. М. від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
8. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 26.07.2023 постановив відмовити в задоволенні клопотання Пунди А. М. про звільнення від сплати судового збору, не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу Пунді А. М.
9. Апеляційний суд, розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, виснував, що доводи Пунди А. М. про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону "Про судовий збір", є необґрунтованими, оскільки він не є позивачем у цій справі. Таким чином, з огляду на викладене апеляційний суд вважав, що апеляційну скаргу Пунди А. М. належить повернути, оскільки скаржник не усунув виявлених апеляційним судом недоліків апеляційної скарги.
10. Не погодившись із ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023, Пунда А. М. подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 28.08.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1 на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 у справі № 906/308/20.
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 25.09.2023 передав справу № 906/308/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
13. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.
14. Досліджуючи питання особливостей застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 навела, серед іншого, такі правові висновки:
Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним;
з аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах з предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обовязком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за субєктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної в пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливості її застосування за субєктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб;
окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
15. З наведеного слідує, що Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові не конкретизовано питання того, чи визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" умови можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які є позивачами у справі, чи також поширюються і на фізичних осіб відповідачів.
16. Разом з тим, ураховуючи вищезазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 зауважив, що умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.