1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 278/306/22

провадження № 51-3639 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019060170000680.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року закрито кримінальне провадження № 12019060170000680 від 08 серпня 2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 травня 2023 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6 просить скасувати вказані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1

ч. 1 ст. 284 КПК України не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки визначених вказаною нормою правових підстав для цього не було. Так, без належної уваги суду залишено те, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин та осіб причетних до самовільного погодження землеустрою, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1822085600:04:000:0615 працівниками Оліївської сільської ради Житомирської області. Прокурором надавалися неодноразові вказівки органу досудового розслідування про встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення та причетних до нього осіб, які не виконувалися слідчими, а саме про допит в якості свідків посадових осіб Оліївської сільської ради, ОСОБА_7 та

ОСОБА_8, а також вжиття всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Від представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі та участі потерпілої.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Статтею 356 КК України встановлена відповідальність за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Санкція вказаної правової норми передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до трьох місяців, а тому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Як слідує з приписів п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за проступок, передбачений ст. 356 КК України, складає 2 роки.


................
Перейти до повного тексту