постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 359/3431/18
провадження № 51-1964км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у кримінальному провадженні № 12018110100000436 за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ткібулі Грузія, громадянина Грузії, тимчасово проживаючого у м. Києві
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2020 року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року, ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Районний суд установив, що ОСОБА_8 16 лютого 2018 року близько 15:00 в с. Щасливе Бориспільського району Київської області, з метою повторного таємного викрадення чужого майна невстановленим предметом розбив праве заднє скло та проник в автомобіль "Audi A8" д.н.з. НОМЕР_1, який належав потерпілому ОСОБА_9, де в салоні знаходились чоловіча сумка та барсетка з грошима в сумі 5500 доларів США (що, згідно з офіційним курсом Національного Банку України у еквіваленті становило 147 179, 75 грн), які він намагався викрасти. Під час перебування в салоні автомобіля ОСОБА_8 він був виявлений перехожим свідком ОСОБА_10, яка висловила йому вимогу припинити свої злочинні дії, однак останній, усвідомлюючи, що його дії були викриті сторонньою особою, на ці вимоги не реагував і продовжив вчиняти задумане та викинув з салону на асфальт чоловічу сумку та барсетку з грошима, однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий на місці свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у апеляційному суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутній технічний запис судового засідання яке відбувалося 02 липня 2019 року, під час якого було допитано свідка ОСОБА_10, що відповідно до вимог ст. 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є підставою для скасування вироку. Також акцентує увагу на тому, що під час проголошення вироку ОСОБА_8 не було забезпечено перекладачем, що теж є підставою для скасування вироку.
На думку захисника, суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно кваліфікували дії ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 186 КК як грабіж, що завдав значної шкоди потерпілому, оскільки відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_9 у нього було викрадено 1500 доларів США, а протокол огляду місця події від 16 лютого 2018 року та фототаблиця до нього є малоінформативними, адже не містять даних щодо номіналу купюр та їх номерів, що ставить під сумнів висновок суду про наявність у потерпілого коштів у сумі 5500 доларів США, а тому така кваліфікуюча ознака, як значна шкода, є необґрунтованою.
Вважає помилковим висновок судів обох інстанцій, про наявність у діях ОСОБА_8 кваліфікуючої ознаки "повторність", а посилання цих судів у судових рішеннях на перебування на розгляді в іншому суді кримінального провадження щодо нього таким, що суперечить вимогам закону, в зв`язку з чим ця ознака має бути виключена з судових рішень, а призначене засудженому покарання пом`якшено.
З урахуванням цих обставин захисник вважає, що оспорювані судові рішення не відповідають вимогам статей 370 та 419 КПК.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав вимоги касаційної скарги.
Прокурор вважав за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково, лише в частині її вимог про виключення з оскаржуваних судових рішення посилання на кваліфікуючу ознаку "повторність".
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину зроблений на підставі ретельного аналізу доказів, зібраних у кримінальному провадженні й досліджених в судовому засіданні, зміст яких детально наведений у вироку, яким цей суд дав належну правову оцінку.
Зокрема, такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі: показань засудженого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_13, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; протоколів: огляду місця події від 16 лютого 2018 року з фототаблицями до нього (під час якого було оглянуто автомобіль та прилеглу територію), пред`явлення особи до впізнання від 16 лютого 2018 року за участю свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (які під час проведення цієї слідчої дії упізнали ОСОБА_8), слідчих експериментів від 19 і 26 березня 2018 року проведеного за участю свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 й інших доказів у своїй сукупності.
Суд першої інстанції ретельно перевірив надані сторонами докази у справі, детально виклав їх зміст у вироку та дав їм належну правову оцінку. Ці докази узгоджуються між собою і не містять сумнівів у їх належності, допустимості та достатності. Саме на основі цих доказів місцевий суд обґрунтував свій висновок про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого злочину.