1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 537/2929/21

провадження № 61-11430св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Кременчуцька кондитерська фабрика "РОШЕН",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2022 року у складі судді Зоріної Д. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 червня 2023 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "РОШЕН" (далі - ПрАТ "КрКФ "РОШЕН") про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з 27 листопада 2000 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, з 02 лютого 2010 року займала посаду начальника відділу охорони праці.

Наказом № 151-к від 30 квітня 2021 року її було звільнено з посади начальника відділу охорони праці на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки була порушена передбачена трудовим законодавством України процедура такого звільнення.

Зокрема, їй не було запропоновано всі вакантні посади, наявні на підприємстві.

Крім того, відповідач не врахував той факт, що позивачка мала переважне право на залишенні на роботі.

Посилалась також на те, що жодних консультацій з профспілковим органом проведено не було.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23 вересня 2021 року позивачка просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ № 151-к від 30 квітня 2021 року про звільнення її з посади начальника відділу охорони праці з 30 квітня 2021 року у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України;

- поновити її на роботі в ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" з дати звільнення на посаді начальника відділу охорони праці ПрАТ "КрКФ "РОШЕН";

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня ухвалення рішення судом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необгрунтованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

24 липня 2023 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 серпня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 червня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 18 вересня 2023 року ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

22 вересня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 27 листопада 2000 року перебувала з відповідачем у трудових відносинах, з 02 лютого 2010 року займала посаду начальника відділу охорони праці.

Відповідно до Інформації про планове скорочення штатів № 34/16 від 21 січня 2021 року адміністрація ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" проінформувала голову профспілкового комітету ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" про заплановане з 30 квітня 2021 року скорочення "Відділу охорони праці".

Наказом ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" № 20 від 22 лютого 2021 року "Про скорочення чисельності", скорочено з 30 квітня 2021 року зі штатного розпису ПрАТ "КрКФ "РОШЕН", зокрема посаду начальника відділу охорони праці - 1 штатна одиниця та фахівця з питань цивільного захисту - 1 штатна одиниця.

Наказом ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" № 54-к від 22 лютого 2021 року "Про скорочення штату працівників" скорочено з 30 квітня 2021 року працівників відділу охорони праці: ОСОБА_1 - начальника відділу охорони праці; Вітка Ю. А. - фахівця з питань цивільного захисту.

З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 22 лютого 2021 року.

24 березня 2021 року ПрАТ "КрКФ фабрика "РОШЕН" звернулось до профкому ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" з поданням № 125/15 щодо отримання згоди на розірвання трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України з начальником відділу охорони праці ОСОБА_1

Згідно витягу із протоколу № 16 засідання профспілкового комітету ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" від 31 березня 2021 року, профспілковий комітет підприємства розглянув подання ПрАТ "КрКФ фабрика "РОШЕН" від 24 березня 2021 року № 125/15 та вирішив надати згоду адміністрації ПрАТ "КррКФ "РОШЕН" на розірвання трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України за скороченням чисельності працівників з начальником відділу охорони праці ОСОБА_1 . При розгляді питання про звільнення ОСОБА_1 із зазначених підприємством підстав, засідання профспілкового комітету було проведено також в присутності останньої.

Відповідно до повідомлення від 31 березня 2021 року директором з управління персоналом та соціальних питань ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" запропоновано ОСОБА_1 переведення на інші вакантні посади, які є на підприємстві станом на 31 березня 2021 року. Повідомлення схожого змісту остання отримала 16 квітня 2021 року та 20 квітня 2021 року. Зокрема ОСОБА_1 пропонувалася робота оператора лінії у виробництві харчової продукції 4 розряду, транспортувальник 2 розряду, сортувальник у виробництві харчової продукції 1 розряду, налагоджувальник КВП та А 6 розряду. Від запропонованих вакансій позивачка відмовилася.

Наказом ПрАТ "КрКФ "РОШЕН" № 151-к від 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з 30 квітня 2021 року з посади начальника відділу охорони праці у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

30 квітня 2021 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про звільнення, про що свідчить її особистий підпис на зазначену вище документі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту