Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 161/12420/22
провадження № 61-4739 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року у складі судді Кихтюка Р. М., постанову Волинського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Карпук А. К., до якої включені заперечення на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика", працюючи слюсарем з КВПіА допоміжних дільниць (черговим) 6 розряду і його права були грубо порушені під час роботи на даному підприємстві. Генеральним директором ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" є ОСОБА_2 .
Вказував, що наказом відповідача від 27 жовтня 2021 року № 8-С "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за порушення трудової дисципліни, невиконання своїх безпосередніх обов`язків та розпоряджень керівника, що мало місце 18 жовтня 2021 року, йому оголошено догану.
Вважав, що записи, які містяться в наказі, принижують його честь і гідність та ділову репутацію, оскільки, відповідач у письмовому вигляді у формі письмових документів, повідомив твердження щодо нього, які є недостовірними та довів до відома усьому персоналу. При цьому, у наказі вказано про проведення службового розслідування, однак ніяких перевірок знань повноважними структурами проведено не було, ніяких екзаменаційних заходів не проводилось, відповідних актів, протоколів чи розпоряджень, наказів не виносилось і не підписувалось. Тому вважає, що вибраний спосіб образи його, як спеціаліста із значним досвідом роботи за фахом, вчинений відповідачем навмисно, безпідставно.
Зазначав, що вбачає недостовірною та принижуючою його честь і гідність та ділову репутацію інформацією слова: " ОСОБА_1 через незнання алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці". Така недостовірна інформація негативно вплинула на нього, його душевний стан і такими діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягала у порушені звичайного способу життя, спричиненні хвилювання, знервованості, викликала головні болі, підвищення артеріального тиску і погіршення сприйняття суспільства і оточуючих людей.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недостовірною інформацію, яка викладена у наказі від 27 жовтня 2021 року № 8-С; зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію, викладену у наказі від 27 жовтня 2021 року № 8-С, зобов`язати відповідача спростувати цей наказ та оголосити його на зборах працівників товариства не пізніше, як протягом 5 робочих днів з дати набрання законної сили рішенням суду по даній справі; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 111 111 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація, викладена у наказі про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, законність якого надана судовим рішенням, не може бути предметом позову про захист честі, гідності, ділової репутації.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що під час ухвалення судом рішення розглянуті всі вимоги позивача, зазначені у позовній заяві, дана оцінка всім доводам та доказам, які надавали сторони, а також відповідності цих вимог до норм закону та встановлених обставин у справі, на підставі яких ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2023 року без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції по суті спору та зазначив, що суд першої інстанції вірно визначився з відсутністю юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, поняття якого викладено у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем, який є керівником підприємства; у межах своїх повноважень відповідачем, як керівником, видано наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, законність, якого уже надана судовим рішенням, що набрало законної сили, що спростовує твердження позивача про приниження його честі, гідності та ділової репутації саме інформацією, викладеною в наказі від 27 жовтня 2021 року № 8-С.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі відмовлено.
Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, апеляційний суд зазначив, що статтею 270 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення у справі. Дана норма передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто, невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Суд вказав, що мотивувальна частина постанови апеляційного суду містить висновки щодо всіх заявлених позивачем позовних вимог та належне обґрунтування відсутності підстав для їх задоволення. Доводи, викладені в заяві про ухвалення додаткового рішення, не свідчать про не розгляд судом певних позовних вимог, а фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з постановою апеляційного суду за результатами розгляду його апеляційної скарги. Також суд зазначив, що відсутність відповіді на кожний аргумент учасників судового процесу не може бути підставою для ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року, постанову Волинського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 березня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким його вимоги задовольнити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року № 753/21884/17 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на не дослідження належним чином зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 161/12420/22 із Луцького міськрайонного суду Волинської області.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно визначились із характером спірних правовідносин, перекручуючи суть заявлених ним позовних вимог, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми статей 3, 6, 8, 28, 32, 34, 55, 68 Конституції України як норми прямої дії, дійшли неправильних висновків, що недостовірна інформація, яка пов`язана з трудовими відносинами, не може бути предметом оскарження. В наказі про дисціплінарне стягнення відповідач поширив недостовірні твердження, чим принизив честь і гідність позивача, як найманого працівника, яка є найвищою соціальною цінністю в Україні та цивілізованому світі демократичного суспільства. Висновки судів про безпідставність позову є порушенням гарантованого права на судовий захист особистих немайнових прав. На переконання заявника, вказані висновки судів по суті спору не базуються на законності та є антиконституційними.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_3, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах; судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 24 квітня 2018 року по 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" на посаді слюсаря з КВПіА допоміжних дільниць 6 розряду (а. с. 8).
Наказом ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 27 жовтня 2021 року № 8-С, за порушення трудової дисципліни, невиконання своїх безпосередніх обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації на обладнані котельної дільниці 18 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 оголошено догану (а. с. 9).
Із наказу від 27 жовтня 2021 року № 8-С убачається, що на підставі службової записки начальника служби контрольно-вимірювальних приладів і автоматики ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" Козака С. О. від 21 жовтня 2021 року, службою економічної безпеки ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" було проведено службове розслідування, в результаті якого встановлено, що дійсно 18 жовтня 2021 року під час перебування на зміні ОСОБА_1 через незнання алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці, неузгодженість своїх дій з черговим персоналом дільниці та прийняття неправильних рішень, допустив аварійну ситуацію в роботі обладнання, яка могла призвести до зупинки роботи котельні і, як наслідок, - до повної зупинки виробництва. Допущені ОСОБА_1 порушення підтверджується зібраними в ході службового розслідування доказами та поясненнями причетних осіб. У наданих письмових поясненнях ОСОБА_1 не навів жодних поважних причин невиконання ним трудових обов`язків та вчинення дій, які призвели до виникнення аварійної ситуації. У наказі також зазначено про необхідність його доведення до відома підпорядкованого персоналу.
Зазначена інформація, викладена у наказі від 27 жовтня 2021 року № 8-С та розповсюджена серед працівників, на думку позивача, є недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Зокрема, позивач вважає недостовірним та таким, що принижує його честь і гідність та ділову репутацію, вжитий у наказі вислів "Через незнання алгоритмів роботи автоматики на котельній дільниці".
Судами встановлено, що позивач з метою захисту своїх прав звертався до суду з позовом про незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, незаконність звільнення та поновлення на роботі.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у справі № 161/927/22, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Луцька картонно-паперова фабрика" про скасування наказу від 27 жовтня 2021 року № 8-С про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.