Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 646/7576/20
провадження № 61-6313св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Харківська обласна прокуратура, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Полтаві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, та Харківської обласної прокуратури на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі судді Благої І. С. від 02 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І.,
Лобова О. А., від 13 березня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 24 липня 2019 року орган досудового розслідування ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за №12019220390000300 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
3. 17 жовтня 2019 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, а саме: розтрата чужого (державного) майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Йому інкримінувалося, що він, діючи спільно, за попередньою домовленістю з іншими посадовими та службовими особами ДП "Красноградське лісове господарство" в період
з 12 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року з корисливих мотивів здійснив розтрату ввіреного їм майна, а саме, багаторічних насаджень (247 дерев) шляхом їх незаконної порубки на території Зачепилівського лісництва
ДП "Красноградське лісове господарство", внаслідок чого державі завдано збитків на суму 1 301 560,00 грн.
4. Посилався на те, що у межах зазначеного кримінального провадження щодо нього було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22:00 год. до 07:00 год, особистого зобов`язання з покладанням на нього обов`язку прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, відсторонено від посади майстра лісу Зачепилівського лісництва
ДП "Красноградське лісове господарство", а також проведено обшук за місцем його проживання в присутності дружини та доньки.
5. 18 березня 2020 року прокурор відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області відповідною постановою закрив кримінальне провадження №12019220390000300 від 24 липня 2019 року в частині оголошеної йому підозри, повернув речі та документи, вилучені під час обшуку, припинив застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та вніс відомості про закриття кримінального провадження в частині оголошеної позивачу підозри до ЄРДР. Кримінальне провадження було закрите за відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.
6. Посилався також на те, що внаслідок незаконного перебування під слідством, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, незаконного застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання, незаконного відсторонення від посади, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку йому було завдано моральну шкоду.
7. Зосереджував увагу на тому, що незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності за нібито вчинення особливо тяжкого корупційного злочину тривало п`ять місяців. Це спричинило виникнення у нього нервового стресу, порушення нормальних життєвих зв`язків, погіршення відносин з оточуючими через необхідність виправдовуватися перед рідними, знайомими та колегами та, як наслідок, погіршення психофізіологічного та психоемоційного стану, негативних наслідків для репутації. Також посилався на те, що вищевказані обставини негативно вплинули на його близьких родичів та потягли за собою порушення у соціально-побутовій сфері.
8. Крім того, він був позбавлений можливості працювати та заробляти кошти для утримання себе та своєї сім`ї. За цей період йому не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата у розмірі 30 566,00 грн.
9. З урахуванням характеру та обсягу страждань, яких він зазнав, їхньої тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті розмір завданої йому моральної шкоди позивач оцінив у 350 000,00 грн, з яких: 100 000,00 грн - за незаконне перебування під слідством; 50 000,00 грн - за незаконне повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину;
100 000,00 грн - за незаконне застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання; 50 000,00 грн - за незаконне відсторонення від посади; 50 000,00 грн - за незаконне проведення в ході кримінального провадження обшуку за місцем його проживання.
10. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд:
- стягнути з Державного бюджету України на його користь 350 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду;
- стягнути з Державного бюджету України на його користь 30 566,00 грн в рахунок відшкодування заробітної плати, втраченої внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування, прокуратури і суду;
- стягнути з Державного бюджету України на його користь 51 750,00 грн в рахунок відшкодування суми, сплаченої ним у зв`язку з наданням йому юридичної (правової) допомоги в кримінальному провадженні.
Стислий виклад позицій інших учасників справи
11. Державна казначейська служба України заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, заявлених до неї, посилаючись на те, що вона не є належним відповідачем у справі, не порушувала права чи інтереси позивача, а є лише органом, який здійснює списання коштів з державного бюджету у встановленому порядку. Додатково зауважувала, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлення факту порушення само по собі становить достатню справедливу сатисфакцію в частині відшкодування моральної шкоди, а згідно з положеннями Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові такими діями, проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Витрати на правову допомогу, надану позивачу у кримінальній справі, вважала завищеними, а у справі, що переглядається - недоведеними.
12. ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві, заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Зазначало, що існувала обґрунтована підозра щодо позивача у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, а також існували ризики, що він буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Під час судового контролю за законністю та обґрунтованістю підозри позивачу слідчі судді та суд апеляційної інстанції не встановив порушень або незаконності дій, у тому числі ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві. Тривалість перебування позивача у статусі підозрюваного пов`язана з великою кількістю слідчих дій, які необхідно було провести під час досудового розслідування у кримінальному провадженні
№ 12019220390000300 від 24 липня 2019 року Після їх проведення 18 березня 2020 року прокурор виніс постанову про закриття зазначеного кримінального провадження в частині стосовно позивача, копія якої була йому вручена. Вважало, що ОСОБА_1 не довів факту заподіяння йому шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями правоохоронних органів та шкодою, а також не довів протиправність дій або бездіяльності ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві чи Харківської обласної прокуратури або їх посадових осіб. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності заподіяної відповідачами шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача. Крім того, що під час перебування у статусі підозрюваного, будучи відстороненим від посади майстру лісу, ОСОБА_1 мав можливість працювати на іншій посаді у ДП "Красноградський лісгосп".
13. Харківська обласна прокуратура заперечувала проти задоволення позову. Зазначала, що на момент повідомлення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обрання та продовження строку запобіжного заходу, відсторонення його від посади орган досудового розслідування та прокурор діяли в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства. Тривалість перебування позивача у статусі підозрюваного до 18 березня 2020 року була обумовлена великою кількістю слідчих (розшукових) дій, які необхідно було провести під час досудового розслідування кримінального провадження №12019220390000300 від 24 липня 2019 року. Водночас, на час повідомлення позивачу про підозру у органу досудового розслідування були достатні докази для цього, а застосування щодо нього запобіжного заходу було зумовлене тяжкістю кримінального правопорушення, розміром завданих державі збитків та інших ризиків. Домашній арешт з 22:00 год. до 07:00 год. був застосований до позивача менше трьох місяців (з 24 жовтня 2019 року до 13 січня 2020 року), а відсторонення його від посади тривало менше ніж 3 місяці та переривалося на 9 днів. Додатково посилалася на те, що відсторонення позивача від конкретної посади не позбавляла його можливості працювати на іншій посаді у ДП "Красноградський лісгосп". Водночас, встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, віднесено до компетенції цих органів, а не суду, у зв`язку із чим в частині позовних вимог про стягнення майнової шкоди справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того, вважала, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати ним адвокатських послуг під час досудового розслідування та під час розгляду цивільної справи.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
14. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова
від 02 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
15. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
300 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
16. Стягнуто з Державного бюджету України 51 750,00 грн у зв`язку з наданням йому юридичної (правової) допомоги в кримінальному провадженні.
17. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
18. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 23 187,60 грн у зв`язку з наданням йому правової (професійної правничої) допомоги у цивільній справі.
19. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що закриття кримінального провадження щодо фізичної особи з реабілітуючих підстав є підтвердженням незаконних дій органів досудового розслідування, які в судовому порядку додатково не потрібно такими визнавати. Однак, саме по собі не є достатньою сатисфакцією Ураховуючи характер та обсяг душевних страждань позивача, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його життєвих та суспільних стосунках, ступеню зниження престижу та репутації, часу та зусиль, необхідних для відносного відновлення попереднього стану, суд першої інстанції дійшов висновку, що достатньою, розумною та справедливою, а також такою, яка повністю відповідає задачам цивільного судочинства при розгляді такої категорії справ, буде сума грошової компенсації моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн (100 000,00 грн - за незаконне перебування під слідством, 50 000,00 грн - за незаконне повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, 50 000,00 грн - за незаконне застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання, 50 000,00 грн - за незаконне відсторонення від посади, 5 000,00 грн - за незаконне проведення в ході кримінального провадження обшуку за місцем проживання позивача).
20. Позовні вимоги про відшкодування позивачу заробітної плати, втраченої внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування, прокуратури і суду, суд першої інстанції вважав недоведеними.
21. Натомість заявлений позивачем розмір витрат нанадання правової допомоги у кримінальному провадженні суд вважав доведеним належними та обґрунтованим доказами. А розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану в межах розгляду справи, яка переглядається, справедливим, співмірним та реальним, з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціни позову та значенням справи для позивача, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції
22. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Харківської обласної прокуратури, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого
у м. Полтаві залишено без задоволення. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року залишено без змін.
23. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши, що розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції з урахуванням характеру обвинувачення і застосованих у зв`язку із цим заходів, обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості, характеру та обсягу вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, необхідності додаткового часу та зусиль для відновлення попереднього стану, засад розумності та справедливості.
Узагальнені доводи касаційних скарг
24. 01 травня 2023 року ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві, через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, яким стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 33 500,00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.
25. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17,
від 29 травня 2019 рокуу справі № 522/1021/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та у постановах Верховного Суду від09 листопада 2022 року у справі
№ 707/2000/19, від 01 лютого 2023 року у справі № 701/257/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 610/3221/19, від 08 лютого 2023 року у справі
№ 757/19852/20, від 30 березня 2023 року у справі № 308/12810/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того, звертає увагу, що судом апеляційної інстанції цю справу розглянуто без участі сторін (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Касаційна скарга ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не урахували, що розмір моральної шкоди визначається виходячи із сукупності незаконних дій, які призвели до заподіяння громадянинові фізичних чи психологічних страждань, тобто в цілому за необґрунтоване кримінальне переслідування.
27. ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві, зосереджує увагу на тому, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом. З огляду на те, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом 5 місяців (з 17 жовтня 2019 року по 18 березня 2020 року) останній має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 33 500,00 грн (з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка була встановлена на час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, - 6 700,00 грн), що, на його думку, є достатньою сатисфакцією завданої йому шкоди.
28. 01 травня 2023 року Харківська обласна прокуратура звернулася до
Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог
ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог відмовити.
29. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Харківська обласна прокуратура зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі
№ 6-2203цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 25 березня 2020 року у справі
№ 641/8857/17, від 29 червня 2022 рокуу справі № 477/874/19, у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
від 01 березня 2021 року у справі №180/1735/16-ц, від 05 грудня 2022 рокуу справі № 214/7462/20 та у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 336/4824/18, від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 22 лютого 2023 року у справі № 610/381/19, від 30 березня 2023 року у справі № 308/12810/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
30. Касаційна скарга Харківської обласної прокуратури обґрунтована посиланням на те, що стягнутий судами попередніх інстанцій розмір моральної шкоди значно перевищує встановлений законом розмір, який з огляду на те, що позивач перебував під слідством та судом 5 місяців, становить
30 000,00 грн. Вважає, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами негативний вплив неправомірний дій відповідачів на його фізичний та психологічний стан, шкоду його діловій репутації, що дає можливість збільшити розмір гарантованого державою мінімального розміру відшкодування моральної шкоди.
31. Крім того, зазначає про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, з огляду на відсутність належних доказів їх необхідності та неминучості, а також доказів допущення захисника до представництва інтересів підозрюваного.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
32. Ухвалами Верховного Суду від 10 травня 2023 року касаційні скарги ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, та Харківської обласної прокуратури залишено без руху для усунення недоліків.
33. Ухвалами Верховного Суду від 25 травня 2023 року поновлено ТУ ДБР, розташованому у м. Полтаві, та Харківській обласній прокуратурі строк на касаційне оскарження рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі
№ 646/7576/20, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання Харківської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 березня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду
від 13 березня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
34. 14 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла зазначена цивільна справа.
35. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надійшли
Фактичні обставини справи, встановлені судами
36. 19 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №42019220000000461 на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 КК України, за фактом налагодження корупційного механізму по незаконній вирубці лісу в період з початку 2018 року посадовими особами у Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства спільно з посадовими та службовими особами державних лісових господарств Харківської області, зловживаючи службовим становищем з метою особистого збагачення, чим спричинено тяжкі наслідки.
37. 11 жовтня 2019 року до ЄРДР у кримінальному провадженні
№ 42019220000000461 внесені відомості про самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення, яке передбачене частиною п`ятою статті 191 КК України, у зв`язку з встановленням під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019220000000461
від 19 липня 2019 року факту розтрати за попередньою змовою з корисливих мотивів службовими особами ДП "Красноградське лісове господарство", до складу якого входять: Наталинське лісництво, Зачепилівське лісництво, Старовірівське лісництво, в період з 17 вересня 2018 року по 10 вересня
2019 року ввіреного їм майна, а саме: багаторічних насаджень (665 дерев), шляхом їх незаконної вирубки на території вищевказаного лісового господарства, внаслідок чого державі завдано збитків на суму
6 281 301,00 грн. Відомості внесено стосовно шести осіб, у тому числі, стосовно ОСОБА_1 .
38. Органом досудового розслідування визначено ТУ ДБР, розташоване
у м. Полтава.
39. 17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, а саме в розтраті чужого (державного) майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
40. ОСОБА_1 працює на ДП "Красноградське лісове господарство" з 07 квітня 2009 року, у тому числі, з 01 жовтня 2009 року - майстром лісу Зачепилівського лісництва.
41. З 23 жовтня 2015 року позивач одружений з ОСОБА_2, та вони мають малолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
42. Згідно з наявними у матеріалах справи характеристиками, наданими
ДП "Красноградське лісове господарство" та виконкомом Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області, ОСОБА_1 за місцем роботи позивач зарекомендував себе позитивно, як гарний фахівець; безконфліктний, добродушний, поступливий, толерантний, дисциплінований, об`єктивний у оцінці власних і чужих вчинків; має добре розвинене почуття відповідальності за доручену справу. Крім того, користується авторитетом серед односельців, два скликання був депутатом Миколаївської сільської ради, за його участі здійснено поточний ремонт сільського клубу у с. Абазівка та він постійно надавав матеріальну допомогу на проведення святкових заходів; завжди відгукується на проблеми людей, які зверталися та звертаються до нього по допомогу.
43. 17 жовтня 2019 року за місцем проживання позивача було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду
м. Харкова від 16 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні №42019220000000461 від 19 липня 2019 року. Під час обшуку вилучено мобільний телефон.
44. Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова
від 24 жовтня 2019 року задоволено клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором, про відсторонення позивача від посади майстра лісу Зачепилівського лісництва Державного підприємства "Красноградське лісове господарство" строком на два місяці, до 17 грудня 2019 року включно.
45. Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова
від 25 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні погодженого з прокурором клопотання слідчого про застосування до позивача запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави у сумі 1 300 000,00 грн, застосовано стосовно позивача запобіжний захід у виді домашнього арешту з наступними обов`язками: не залишати житло за адресою реєстрації в період часу з 22:00 год. до 07:00 год.; не покидати Зачепилівський район Харківської області без відома слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися зі свідками та іншими підозрюваними без присутності слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері громадянства, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, в разі їх наявності.
46. Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова
від 11 грудня 2019 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Поліканова А. М. на постанову слідчого від 24 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні №42019220000000461 від 19 липня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення огляду місця події за участі підозрюваного, його захисника, залученням спеціалістів та проведенням відеофіксації слідчої дії.
47. 27 листопада 2019 року кримінальне провадження №62019170000001017 від 24 жовтня 2019 року було виділено з кримінального провадження №42019220000000461 від 19 липня 2019 року та об`єднане з кримінальним провадженням №12019220390000300 від 24 липня 2019 року.
48. За клопотанням слідчого строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220390000300 від 24 липня 2019 року за підозрою, у тому числі позивача за частиною п`ятою статті 191 КК України, продовжувався ухвалою слідчого судді Московського районного суду
м. Харкова від 16 грудня 2019 року до шести місяців, тобто до 17 квітня
2020 року.
49. Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова
від 17 грудня 2019 року продовжено на два місяці, тобто до 17 лютого
2020 року включно, запобіжний захід ОСОБА_1 у виді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22:00 год. до 07:00 год.
50. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 січня 2020 року позивачу було змінено запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов`язання.
51. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 січня 2020 року скасовано ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова
від 26 грудня 2020 року та відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про відсторонення позивача від посади.
52. 18 березня 2020 року прокурор відділу прокуратури Харківської області Басула Л. О. закрила кримінальне провадження №12019220390000300
від 24 липня 2019 року в частині оголошеної ОСОБА_1 підозри за частиною п`ятою статті 191 КК України, за відсутністю складу цього кримінального правопорушення у його діях.
53. Цією ж постановою прокурора були повернуті речі та документи, вилучені у позивача під час проведення обшуку, а також припинено запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, обраний позивачу.
54. З довідки №01-05/628, яка видана 14 серпня 2020 року