Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 523/2943/16-ц
провадження № 61-12079св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2021 року у складі судді Середи І. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Князюка О. В., Погорєлової С. О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 24 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), який змінив найменування на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11320118000 (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 22 500 доларів США під 13 % річних з кінцевим терміном повернення до27 березня 2015 року.
Зметою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 24 березня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 190545, за якими поручитель зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань щодо сплати кредиту, процентів і неустойки.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором станом на 05 грудня 2013 року у неї утворилася заборгованість у розмірі 15 191,11 доларів США, що еквівалентно 121 422,55 грн, з яких: 11 819,50 доларів США - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2 388,18 доларів США - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 782,53 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за тілом кредиту; 200,90 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
Враховуючи викладене, ПАТ "УкрСиббанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
У квітні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") про визнання правочинів недійсними.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що перед укладенням Кредитного договору банк не виконав вимог Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки не надав повної та об`єктивної інформації про орієнтовну сукупну вартість кредиту і вартість послуг за оформлення договору (перелік усіх витрат, пов`язаних з отриманням кредиту, його обслуговуванням та поверненням), внаслідок чого позичальника було введено в оману.
Умови Кредитного договору є несправедливими стосовно позичальника і такими, що містять обтяжливі та непропорційні перешкоди для здійснення споживачем фінансових послуг своїх прав.
Крім того, банк не мав права здійснювати операції з надання кредиту в іноземній валюті, оскільки у нього відсутня індивідуальна ліцензія на використання іноземної валюти як засобу платежу.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд визнати недійсними Кредитний договір та договір поруки від 24 березня 2008 року № 190545.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 12 жовтня 2016 року замінено позивача за первісним позовом - ПАТ "УкрСиббанк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія").
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 01 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року, первісний позов задоволено.
Стягнено солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" заборгованість за Кредитним договором у розмірі 15 191,11 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 05 грудня 2013 року становить 121 422,55 грн, з яких: 11 819,50 доларів США - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2 388,18 доларів США - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 782,53 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за тілом кредиту; 200,90 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позов банку доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди виходили з того, що перед укладенням Кредитного договору позичальник отримала у письмовій формі всю інформацію про умови кредитування і про орієнтовну сукупну вартість кредиту.
Підписавши Кредитний договір, ОСОБА_1 не висловлювала будь-яких заперечень щодо його умов та в подальшому тривалий час виконувала свої зобов`язання в частині повернення кредитних коштів, що свідчить про виконання банком свого основного обов`язку - видачу кредиту.
Отже, відсутні підстави для визнання основного та забезпечувального договорів недійсними.
Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 01 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року в частині вирішення первісного позову ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 01 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2017 року в частині вирішення зустрічного позову залишено без змін.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що встановивши, що сторонами Кредитного договору в момент його укладення виконано вимоги Закону України "Про захист прав споживачів" та інших діючих нормативних актів щодо укладення договору в письмовій формі та зазначення у ньому передбачених законом обов`язкових умов і що Кредитний договір не суперечить нормам цивільного законодавства, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Разом з тим, задовольняючи у повному обсязі первісний позов, суди не врахували, що останній платіж за Кредитним договором позичальником сплачено 01 листопада 2011 року, тоді як банк звернувся до суду з цим позовом 24 грудня 2013 року.
У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Зазначене необхідно враховувати при розгляді справи та здійсненні розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_2 .
Крім того, суди не прийняли до уваги, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Встановлено, що, звернувшись 21 жовтня 2013 року до боржника з вимогою про повернення грошових коштів, кредитор використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.
Таким чином, у справі, яка переглядається, позовні вимоги банку про стягнення процентів та пені після пред`явлення 21 жовтня 2013 року до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Права й інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, судам при визначенні розміру заборгованості за Кредитним договором необхідно враховувати, що стягнення процентів та пені можливе лише у межах погодженого сторонами строку кредитування або до моменту пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язання (зміни строку виконання зобов`язання).
За результатами нового розгляду справи рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2021 року позов ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" заборгованість за Кредитним договором у розмірі 14 736,11 доларів США, з яких: 11 819,50 доларів США - заборгованість за простроченим тілом кредитом; 1 972,58 доларів США - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 752,17 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 192,36 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
Стягнення визначено проводити з урахуванням курсу НБУ станом на час проведення розрахунку.
В іншій частині вимог ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що всупереч умовам Кредитного договору позичальник не здійснює платежів для погашення суми заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.
Порушення умов договору відбулося 01 грудня 2011 року після несплати позичальником необхідного щомісячного платежу.
Вимога до поручителя не була пред`явлена протягом шести місяців, тому дія поруки припинилася 01 червня 2012 року.
Відтак, заявлені кредитором позовні вимоги до поручителя ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Суд також вказав, що 21 жовтня 2013 року банк направив відповідачам вимоги про дострокове повернення кредиту.
Разом з тим, у матеріалах справи немає відомостей про отримання позичальником ОСОБА_1 вказаної вимоги, тоді як згідно з пунктом 6.2 Кредитного договору, у разі відсутності доказів отримання вимоги, строк повернення кредиту у повному обсязі, сплати процентів тощо настає через 41 день з дня її відправки, тобто, в цьому випадку - 02 грудня 2013 року.
Отже, право позивача нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припинилося 02 грудня 2013 року, оскільки, звернувшись до боржника з вимогою про повернення грошових коштів, кредитор використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору.
Таким чином, враховуючи суму заборгованості за тілом кредиту - 11 819,50 доларів США, та змінений строк виконання зобов`язання - 02 грудня 2013 року, заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом складає 1 972,58 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 752,17 доларів США, а пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 192,36 доларів США.
Суд визначив, що загальна сума заборгованості становить 14 736,61 доларів США, стягнення якої з позичальника ОСОБА_1 необхідно проводити з урахуванням курсу НБУ станом на час проведення розрахунку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2021 року змінено шляхом виключення з його з резолютивної частини абзацу 3 такого змісту: "Стягнення проводити з урахуванням курсу НБУ станом на час проведення розрахунку".
В решті рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, стягуючи з позичальника кредитну заборгованість в іноземній валюті, суд безпідставно вказав про необхідність проведення такого стягнення з урахуванням курсу НБУ станом на час проведення розрахунку, оскільки це внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який в подальшому може виконуватися примусово за участю виконавця.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2022 року ОСОБА_1, через представника ОСОБА_3, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням подальших уточнень, просить скасувати рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року і передати справу на новий розгляд.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказала, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у цій справі.
Уточнена касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Звернувшись 21 жовтня 2013 року до неї з вимогою про повернення грошових коштів, кредитор використав право дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору.
Таким чином, при визначенні розміру заборгованості за Кредитним договором суди не врахували, що стягнення процентів та пені можливе лише у межах погодженого сторонами строку кредитування або до моменту пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язання (зміни строку виконання зобов`язання).
Крім того, в порушення норм процесуального права суд першої інстанції не викликав ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" в судове засідання задля підтвердження ним позиції первісного позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також - раніше поданої банком заяви про вирішення справи за його відсутності.
Також суд не притягнув ПАТ "УкрСиббанк" до участі у справі як третю особу.
Аргументи інших учасників справи
У квітні 2023 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Суворовського районного суду міста Одеси.
19 квітня 2023 року справа № 523/2943/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Судуу складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
24 березня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", який змінив найменування на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 22 500 доларів США під 13 % річних з кінцевим терміном повернення до27 березня 2015 року (том 1 а. с. 5-13).
Зметою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором 24 березня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 190545, за якими поручитель зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань щодо сплати кредиту, процентів і неустойки (том 1 а. с. 17-18).
Пунктом 1.2.2 Кредитного договору передбачено, що погашення кредиту здійснюватиметься згідно із графіком розрахунків щомісячних платежів (додаток № 1 до Кредитного договору), останній із яких повинен бути внесений не пізніше 27 березня 2015 року.
Погашення нарахованих процентів відбувається з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти (пункт 1.3.4 Кредитного договору).
Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених Кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.
Пунктом 6.1.2 Кредитного договору передбачено, що банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2 цього договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати кредиту, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит у сторону зменшення.
Згідно з пунктом 6.2 Кредитного договору у разі відсутності доказів отримання позичальником вимоги, строк повернення кредиту у повному обсязі, сплати процентів тощо настає через 41 календарний день з дня її відправки.
21 жовтня 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" направило відповідачам вимоги про погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення. При цьому банк попередив, що у разі непогашення простроченої заборгованості банк вимагає дострокового виконання боржниками зобов`язань за Кредитним договором та договором поруки у повному обсязі (том 1 а. с. 36-39).
Поручитель ОСОБА_2 отримав вказану вимогу 24 жовтня 2013 року (том 1 а. с. 40).
Водночас, відомостей про отримання позичальником ОСОБА_1 вимоги про погашення заборгованості матеріали справи не містять, а відтак, строк повернення кредиту у повному обсязі, сплати процентів тощо настав через 41 день з дня відправки цієї вимоги, тобто - 02 грудня 2013 року.
Занаданим ПАТ "УкрСиббанк" розрахунком станом на 05 грудня 2013 рокувпозичальника ОСОБА_1 утворилася заборгованість за Кредитним договором у розмірі15 191,11 доларів США, що еквівалентно 121 422,55 грн, з яких: 11 819,50 доларів США (94 473,26 грн) - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2 388,18 доларів США (19 088,72 грн) - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 782,53 доларів США (6 254,77 грн) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за тілом кредиту; 200,90 доларів США (1 605,80 грн) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.
Згідно з довідкою-розрахунком останній платіж за Кредитним договором позичальник сплатила 01 листопада 2011 року.
20 квітня 2015 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено Договір факторингу № 17, за умовами якого всі права та обов`язки за Кредитним та забезпечувальним договорами перейшли до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (том 1 а. с. 208-214).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.