Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 466/9872/21
провадження № 61-8240св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2022 року, у складі судді Білінської Г. Б., та постанову Львівського апеляційного суду від 25 липня 2022 року, у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення з держави Україна коштів на відшкодування шкоди, завданої майну працівника Національного антикорупційного бюро України у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, яка завдана йому вчиненням кримінального правопорушення.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом у якому просив стягнути з держави Україна в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання ДКСУ коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача у сумі 261 522,20 грн в рахунок відшкодування шкоди.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 05 жовтня 2015 року та до моменту подання позову у цій справі проходив службу в Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ) на посадах детектива та старшого детектива.
17 грудня 2020 року троє невідомих осіб здійснили підпал його автомобіля Skoda Octavia (Шкода Октавія) А5 з реєстраційним номером НОМЕР_1 . За цим фактом Шевченківським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області 17 грудня 2020 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020140090002475 з попередньою правовою кваліфікацією - частина друга статті 347 (умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу у зв`язку з виконанням службових обов`язків працівником правоохоронного органу, здійснене шляхом підпалу) КК України від 05 квітня 2001 року № 2341-III та розпочате досудове розслідування. ОСОБА_1 визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні.
У ході зазначеного досудового розслідування позивач повідомив, що на його думку підпал належного йому автомобіля здійснено у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків. На момент звернення до суду з цим позовом розслідування триває, осіб, що вчинили підпал автомобіля позивача не встановлено.
23 лютого 2021 року позивач звернувся до держави Україна в особі КМУ та до ДКСУ із заявами про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України шкоди, завданої його майну, у чому йому було відмовлено.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 11 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 25 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування майнової шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Позивач, при цьому, не довів наявності цих елементів.
На момент розгляду цієї справи судом досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020140090002475 триває, особи, що вчинили підпал автомобіля позивача не встановлені, про підозру нікому не повідомлено.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду, апеляційний суд також акцентував увагу на тому, що ОСОБА_1 не довів, що йому завдано шкоду саме у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків працівника НАБУ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Шевченківського районного суду м. Львова.
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року справа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
31 серпня 2023 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу оскарження судових рішень посилається на положення пунктів 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та, зокрема, вказує, що розглядаючи справу суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 243/8302/16-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 219/11736/16-ц та від 25 квітня 2018 року у справі № 227/6023/15-ц.
Позивач також вказує, що відсутність спеціального нормативно-правового акта, який би визначав порядок відшкодування шкоди, завданої працівнику НАБУ, про що зазначають суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, не може бути підставою для відмови у відшкодуванні завданої шкоди та позбавляти особу гарантій захисту прав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".
Доводи інших учасників справи
У вересні 2022 року КМУ засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису надіслав відзив на касаційну скаргу, проте до нього всупереч положенню частини сьомої статті 43 ЦПК України не додано доказів надсилання його копій листом з описом вкладення іншим учасникам справи. У зв`язку із цим відзив на касаційну скаргу КМУ залишається без розгляду.
Відзиву на касаційну скаргу від ДКСУ до Верховного Суду не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 05 жовтня 2015 року до моменту звернення до суду проходив службу в НАБУ на посадах детектива та старшого детектива, що підтверджується розпорядженням НАБУ від 30 вересня 2015 року № 123-р та наказом директора НАБУ від 04 січня 2021 року № 120-Н.
Згідно витягу з ЄРДР від 17 грудня 2020 року (кримінальне провадження № 12020140090002475), за заявою ОСОБА_1, який перебуває на посаді старшого детектива НАБУ у м. Львові, внесені відомості про те, що о 01:00 годині невідомі особи умисно шляхом підпалу пошкодили належний йому на праві власності автомобіль Skoda Octavia (Шкода Октавія) А5 (2021 рік випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) за адресою: м. Львів, вул. Г. Мазепи, 1 А (поблизу ліцею ім. Петра Сагайдачного № 81), чим завдали йому матеріальної шкоди на суму 243 000,00 грн. Також цього дня ОСОБА_1 визнаний потерпілим у кримінальному провадженні.
Відповідно до акта про пожежу, який складений головним інспектором Шевченківського районного відділу м. Львова Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій Львівської області від 17 грудня 2020 року причиною загоряння автомобіля позивача є підпал шляхом занесення до нього стороннього джерела запалювання.
Згідно із висновком експерта від 06 квітня 2021 року № 1140, за результатами проведеної транспортно-товарознавчої експертизи у відповідному кримінальному провадженні, вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу станом на 10 березня 2021 року становить 261 552,20 грн.
На момент розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020140090002475 тривало, особи, що вчинили підпал автомобіля позивача не встановлені, про підозру нікому не повідомлено.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція)кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1, обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення його позовних вимог, посилався на приписи ЦК України та Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".