ф
РІШЕННЯ
Іменем України
16 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №800/330/17
адміністративне провадження № П/9901/346/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Берназюка Я.О., Гімона М.М., Кравчука В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л.П.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Леошка Д.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
третя особа Громадська рада доброчесності,
про визнання незаконним та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
1. 07.08.2017 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 01.03.2018) просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №168/вс-17 від 04.07.2017 про визнання кандидата ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідач) у пленарному складі розглянути питання щодо визнання кандидата ОСОБА_1 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
2. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2017 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення.
3. 15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року та розпочав роботу Верховний Суд.
4. Відповідно до п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного Закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у підпункті 5 передбачено, що позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
5. 09.01.2018 справу з Вищого адміністративного суду України передано до Верховного Суду.
6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018 для розгляду зазначеної заяви визначено склад колегії суддів: Бучик А.Ю.. (головуючий суддя), Берназюк Я.О., Гімон М.М., Гриців М.І., Мороз Л.Л.
7. Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2018 прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
8. 28.11.2018 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. було здійснено повторний автоматизований розподіл справи та замінено його на Желєзного І.В .
9. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.
10. 17.05.2019 ВККС подала апеляційну скаргу на зазначену ухвалу.
11. Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. подав заяву про самовідвід.
12. Ухвалою від 29.05.2019 Велика Палата Верховного Суду вирішила заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Гриціва М.І. задовольнити та відвести суддю Гриціва М.І. від участі у справі.
13. Ухвалою від 30.05.2019 Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за скаргою ВККС.
14. Постановою від 16.10.2019 Велика Палата Верховного Суду задовольнила апеляційну скаргу ВККС, скасувала ухвалу Верховного Суду від 22.04.2019 та направила справу для продовження розгляду до цього ж суду.
15. 07.11.2019 набрав чинності Закон України від 16.10.2019 № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". Пунктами 2 та 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС припиняються.
16. Представник позивача подав заяви про відвід кожному судді з складу суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 визнано заяви про відвід суддів Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Гімона М.М., Желєзного І.В., ОСОБА_4 необґрунтованими.
18. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Гімона М.М.
19. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Берназюка Я.О.
20. Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Желєзного І.В.
21. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4
22. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2019 відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді Бучик А.Ю.
23. Ухвалою від 12.12.2019 Верховний Суд поновив провадження у справі.
24. 17.02.2022 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. було здійснено повторний автоматизований розподіл справи та замінено його на Рибачука А.І .
25. Рішенням Вищої ради правосуддя від 01.06.2023 було призначено членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внаслідок чого відновлено роботу ВККС.
26. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 18.09.2023 у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_4, яка входила до складу постійної колегії суддів, замінено суддю ОСОБА_4 на суддю Кравчука В.М . Розгляд справи розпочато спочатку.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27. Судом встановлено, що з 20.03.2008 ОСОБА_1 є суддею Вищого адміністративного суду України.
28. Рішенням Комісії від 07.11.2016 № 145/зп-16 оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду.
29. 01.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
30. Рішенням Комісії від 05.12.2016 позивача було допущено до участі у конкурсі.
31. Рішенням Комісії від 11.01.2017 №2/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів, допущених до участі у конкурсі на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, зокрема ОСОБА_1 .
32. Згідно з умовами проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду позивач проходив кваліфікаційне оцінювання як суддя.
33. За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання "Складення іспиту" у межах процедури конкурсу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 набрав 159 балів та був допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - дослідження досьє та проведення співбесіди.
34. Проведення співбесіди за результатами дослідження досьє під час кваліфікаційного оцінювання кандидата ОСОБА_1 призначено до розгляду на 28.04.2017.
35. 20.04.2017 надано висновок ГРД про невідповідність кандидата ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Такий висновок ґрунтується на тому, що:
(а) суддя ОСОБА_1 у складі колегій суддів касаційної інстанції залишив у силі судові рішення про заборону мирних зібрань. При цьому не взято до уваги рішення ЄСПЛ у справі "Верєнцов проти України", що, на думку ГРД, є проявом свавілля або грубою недбалістю та може свідчити про залежність кандидата від виконавчої влади;
(б) у декларації доброчесності судді за 2016 рік кандидат підтвердив, що не здійснював вчинків, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності. Однак вказане спростовується рішенням Вищої ради юстиції від 20.10.2015, яким було констатовано порушення кандидатом норм процесуального права;
(в) кандидат вчиняв дії, спрямовані на отримання службового жила у м. Києві за наявності об`єктивних можливостей придбати житло за власний рахунок.
36. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 168/вс-17 від 04.07.2017 визнано кандидата ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
37. Комісія констатувала, що факт ухвалення суддею певного рішення не може бути ознакою невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики та у зв`язку із цим визнала необґрунтованим висновок ГРД у частині тверджень про недобросовісну поведінку кандидата ОСОБА_1 як судді під час ухвалення судових рішень.
38. Стосовно заповнення декларації доброчесності Комісія зазначила, що у декларації доброчесності судді позивач підтвердив, що не здійснював вчинків, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.
На думку Комісії, зазначене твердження спростовується рішенням Вищої ради юстиції від 20.10.2015, яким було констатовано порушення позивачем норм процесуального права, що призвело до порушення права ОСОБА_6 на перегляд судових рішень з метою захисту своїх прав та інтересів.
Стосовно цих обставин під час проведення співбесіди кандидат ОСОБА_1 повідомив Комісію про те, що рішення Вищої ради юстиції ним не оскаржувалося з підстав закриття дисциплінарної справи, оскільки він вважав, що зазначене рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи не може бути підставою для надання такої оцінки як "перешкоджання доступу до правосуддя", адже такий висновок може надати лише відповідний дисциплінарний орган, вища судова інстанція та/або констатувати у своєму рішенні Європейський суд з прав людини, чого у цьому випадку немає. Оскільки дисциплінарна справа стосовно ОСОБА_1 була закрита, він вважав недоцільним зазначати про це у декларації доброчесності судді за 2016 рік.
Водночас, у рішенні Вищої ради юстиції від 20.10.2015 зазначено, що недодержання суддею ОСОБА_1 норм процесуального права призвело до порушення права громадянина ОСОБА_6 на перегляд судових рішень з метою захисту своїх прав та інтересів, а наведені доводи не спростовують допущених ним порушень. Також у вказаному рішенні йшлося про невстановлення Вищою радою юстиції фaктів порушення суддею Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 вимог щодо статусу судді чи присяги судді під час розгляду вказаної справи. Проте зауважено, що у діях судді ОСОБА_1 мають місце порушення норм процесуального права, які можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку.
Відмовляючи у відкритті дисциплінарного провадження, Вища рада юстиції виходила з того, що з дня прийняття суддею ОСОБА_1 ухвали від 09.07.2012 минуло більше трьох років, а тому передбачений законом строк, протягом якого застосовується дисциплінарне стягнення до судді, сплинув. З урахуванням викладеного, 20.10.2015 Вищою радою юстиції було ухвалено рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно Позивача.
Комісія дійшла до висновку, що приховування фактів, які мають бути висвітлені кандидатом на посаду судді Верховного Суду у п. 22 декларації доброчесності судді, ймовірно, вказують на недотримання Позивачем правил суддівської етики.
Комісія констатувала прояв недоброчесності позивача та відзначила, що цей прояв мав місце у прямій суперечності з поданою ним декларацією доброчесності судді за 2016 рік, що підтверджується рішенням Вищої ради юстиції від 20.10.2015.
39. Також Комісія під час співбесіди з`ясовувала та оцінювала обставини майнового характеру стосовно кандидата ОСОБА_1 .
40. Комісія звернула увагу на те, що кандидат і члени його сім`ї є власниками досить великої кількості готівкових коштів та майна. Фінансову спроможність для набуття цих статків ОСОБА_1 пояснити не зміг, лише зауважив, що більшу частину статків отримав у спадок.
З 2016 року ОСОБА_1 користується частиною будинку у с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 376 кв.м, який придбано його сестрою ОСОБА_7 . Водночас, згідно з інформацією Національного антикорупційного бюро України протягом 2012-2016 років її дохід становив 245698 грн. Проте, незважаючи на таку суму її сукупного доходу, у 2015 році вона придбала житловий будинок за 1700779 гривень.
На засіданні Комісії ОСОБА_1 підтверджуючих документів стосовно права користування житлом не надав та не зміг пояснити походження коштів на купівлю будинку сестрою кандидата.
41. Стосовно службового житла позивач пояснив, що як особа, яка потребує поліпшення житлових умов, рішенням житлово-побутової комісії від 11.07.2008 № 12, затвердженим наказом Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №6 та розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.12.2015 №67, позивач був включений до списків черговиків для забезпечення житла. Рішенням від 21.01.2015 №48 вищезазначена комісія надала на сім`ю з 5 осіб службову квартиру АДРЕСА_1 . Позивачу був виданий ордер №012906 від 12.02.2015.
ОСОБА_1 пояснив, що під час декларування майна, доходів, витрат і зобов`язань фінансового характеру за 2015 задекларував отриману у користування службову квартиру. Під час оформлення права користування було виявлено, що надану йому у службове користування квартиру забудовник переоформив та перепродав, а тому ОСОБА_1 не реалізував виданий йому ордер та не набув, відповідно, права користування зазначеною квартирою. З приводу можливої передачі вказаної квартири учасникам ATO Позивач зазначив, що не володіє такою інформацією.
42. Комісія за результатами голосування (за непідтвердження - 9, за підтвердження - 3) дійшла висновку, що доводи Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики частково знайшли підтвердження.
43. Враховуючи мету кваліфікаційного оцінювання, яке здійснювалося для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що обумовлювало перевірку кандидата на відповідність найвищим стандартам та вимагало відсутності щонайменшого обґрунтованого сумніву у чеснотах майбутніх суддів Верховного Суду, Комісія визнала ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
44. Позивач вважає, що оскаржуване рішення Комісії є незаконним та підлягає скасуванню.
45. По-перше, позивач вважає, що рішення прийнято з порушенням принципу рівності та з ознаками дискримінації у порівнянні з іншими конкурсантами, відносно яких також було відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження у зв`язку з пропуском строків притягнення до відповідальності, що є підставою для визнання його незаконним та скасування.
Жодних даних про притягнення ОСОБА_1 до будь-якої відповідальності у період 2016 року немає. Щодо рішення Вищої ради юстиції від 20.10.2015, то відповідно до правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді таке до декларування 2016 року не має відношення.
Висновок про порушення правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, на думку позивача, було застосовано тільки до нього, адже аналогічно було заповнено декларації кандидатами ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 . Всі вчинки вищезазначеними кандидатами як суддями були вчинені до оголошення конкурсу до Верховного Суду, а в розділі доброчесності вказано, що кожен з них підтверджує відсутність вчинків, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності.
46. По-друге, оскаржуване рішення прийнято з порушенням принципу обґрунтованості, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки не враховано право позивача та конституційних гарантій щодо забезпечення судді житлом за місцем роботи.
На час видачі ордеру позивачу не були відомі суперечки щодо квартири, проте під час оформлення права користування виникли обставини, що вказували на безпідставне відчуження квартири забудовником, а тому позивач фактично не набув права користування службовою квартирою, як зазначено у висновку ГРД. Згодом позивач звернувся із заявами про скасування прийнятих рішень щодо вищезазначеної квартири, на підставі яких були прийняті відповідні рішення.
Крім того, позивач покликається на те, що службове житло було отримано не лише ним одним, а й іншими суддями, до яких під час конкурсу не було зауважень, які є до нього.
47. По-третє, оскаржуване рішення прийнято не на підставі закону, оскільки жодна норма не передбачає обов`язку кандидата на посаду судді надавати документальне підтвердження походження грошових коштів, які отримані третіми особами (у даному випадку сестрою).
Позивач зазначив про безоплатне користування ним частиною житлового будинку його сестри ОСОБА_7, про що він зазначив в електронній декларації. При цьому ОСОБА_7 не є членом його сім`ї.
48. По-четверте, оскаржуване рішення прийнято з порушенням принципу розсудливості та добросовісності, оскільки земельні ділянки набуто безоплатно на підставі закону, а грошові кошти отримано у вигляді заробітної плати та спадку. Тому протиправними є припущення відповідача про фінансову неспроможність для набуття статків.
Усі зазначені позивачем готівкові кошти, за його твердженням, відповідають його доходам, отриманим від трудової діяльності в період роботи на посаді судді з 2005 по 2014 роки та спадку, заробітна плата за вказаний період сумарно складає 2969609 грн.
На думку позивача, відповідач виніс незаконне рішення, оскільки воно ґрунтується лише на припущеннях, що не підтвердженні належними доказами.
49. По-п`яте, позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2018 у справі №826/2334/18 визнано протиправним та скасовано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджено Громадською радою доброчесності 20.04.2017. При цьому аналогічні обставини продубльовані в оскаржуваному рішенні відповідача.
Представник позивача також зазначав про протиправність врахування Комісією висновку ГРД, адже він не був підписаний належним чином, відсутні дата складання та автор.
50. По-шосте, позивач стверджує про порушення щодо нього ст. 32 Конституції України, яке вбачає у втручанні у право на приватне життя.
51. По-сьоме, у позовній заяві представник позивача зазначав про протиправність рішення з огляду на те, що на засіданні Комісії було проголошено лише вступну та резолютивну частини. Позивач був позбавлений можливості ознайомитися з підставам прийняття оскаржуваного рішення.
Позиція відповідача
52. Відповідач проти позову заперечив. Вважає рішення законним та обґрунтованим.
53. Комісія покликається на те, що кандидати на посаду судді найвищого суду у системі судоустрою мають відповідати найвищим стандартам за критеріями компетентності та професійної етики за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у пx доброчесності, що можуть негативно вплинути на суспільну довіру до новоствореного Верховного Суду.
54. 21.01.2019 на електронну адресу Комісії Громадською радою доброчесності було надіслано висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений цією ж датою.
55. Ухвалюючи рішення за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди з кандидатом ОСОБА_1, колегія Комісії суддів України брала до уваги інформацію про порушення останнім норм процесуального права, які могли свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку, не підтвердження законності джерел для придбання його сестрою об`єктів нерухомого майна, а також джерел задекларованих ним у 2016 та 2017 роках грошових заощаджень.
Зазначені обставини не підтверджували відповідності поведінки ОСОБА_1 високим стандартам, дотримання яких слід очікувати від кандидата на посаду судді Верховного Суду, критеріям професійної етики та доброчесності.
56. Загалом доводи відповідача збігаються із висновками, наведеними в оскаржуваному рішенні від №168/вс-17 від 04.07.2017.
57. Крім того, відповідач зазначив, що висновок ГРД не був для Комісії безумовної підставою для прийняття рішення, оцінка здійснювалася на підставі всього досьє.
58. Також відповідач не погоджується з доводами позивача про порушення ним ст. 32 Конституції України, адже позивач самостійно на власний розсуд добровільно подав Комісії заяву з письмовою згодою до неї на збирання, зберігання, обробку та використання інформації про кандидата з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді, він повинен був усвідомлювати, що у разі виявлення наміру стати суддею Верховного Суду його дії та вчинки можуть бути предметом обговорення широкого загалу.
IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОНКУРСНОЇ ПРОЦЕДУРИ
59. Згідно з ч. 2 ст. 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
60. Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
61. Пунктом 4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII передбачено утворення Верховного Суду, судді якого призначаються за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.
62. Відповідно до ч. 1, 2 та 6 ст. 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. В оголошенні про конкурс зазначаються найменування судів, де є вакантні посади суддів, кількість таких посад, умови проведення конкурсу, дата, час і місце його проведення.
63. Згідно з ч. 9 ст. 79 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
64. Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону № 1402-VIII спеціальною процедурою призначення на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду для цілей цього Закону вважається процедура призначення на посаду судді відповідного суду осіб, які відповідають одній з вимог, визначених частиною першою чи другою статті 33, частиною першою статті 38 цього Закону відповідно.
65. В силу ч. 2 ст. 81 Закону № 1402-VIII на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього Закону.
66. За приписами п. 3 ч. 5 ст. 81 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, який успішно пройшов спеціальну перевірку.
Згідно з ч. 1 ст. 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання за частиною другою ст. 83 Закону №1402-VIII є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
67. Відповідно до ч. 5 ст. 83 Закону №1402-VІІІ порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
68. На виконання вимог ч. 5 ст. 83 Закону № 1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 03.11.2016 №143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення № 143/зп-16).
На виконання вимог ч. 2 ст. 79 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 02.11.2016 №141/зп-16 затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді (далі - Положення № 141/зп-16).