ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №280/6435/22
адміністративне провадження № К/990/26868/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ 2018"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
третя особа Запорізька міська рада
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Чередниченка В.Є., Іванова С.М., Шальєвої В.А.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року, ухваленим за участю представника позивача: Джамбова П.С., представника відповідача: Гурильова А.С. у відкритому судовому засіданні, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ 2018" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Запорізька міська рада про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо застосування сукупного коефіцієнта Км3 1,16 при формуванні та видачі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1713/207-20 від 14 травня 2020 року стосовно земельної ділянки площею 4,5179 га (кадастровий номер 2310100000:04:041:0185). Визнано протиправним та скасовано витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1713/207-20 від 14 травня 2020 року стосовно земельної ділянки площею 4,5179 га (кадастровий номер 2310100000:04:041 0185). Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області сформувати за 2020 рік новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,5179 га (кадастровий номер 2310100000:04:041:0185), яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд.34, - із застосуванням сукупного коефіцієнту Км3 величиною "0,99". Вказане судове рішення оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 квітня 2023 року.
2. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач, скаржник, Управління) подало апеляційну скаргу.
3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу Управління залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №280/6435/22.
5. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
6. Суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що відповідач є юридичною особою із визначеним штатом працівників, а тому не був позбавлений права визначити іншого відповідального працівника для здійснення організації оформлення та подачі апеляційної скарги у цій справі з дотриманням встановлених законом вимог. Крім того, також вказав, що відсутність коштів для сплати судового збору також не є перепоною для складення та подачі апеляційної скарги до суду у встановлений законом строк.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Управління також зауважує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку всім причинам, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції. Вказане, за твердженням скаржника, спричинило прийняття необґрунтованого рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
9. Управління звертає увагу також на необхідності врахування при вирішенні спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 520/108079/21 про те, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
10. Також скаржник зазначає про необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25 травня 2023 року у справі № 160/17604/20, де Суд вказав, що отримання документів у справі в електронній формі у Електронному кабінеті не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Касаційна скарга надійшла до Суду 01 серпня 2023 року.
12. Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №280/6435/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
13. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 жовтня 2023 року.
14. З касаційною скаргою скаржником подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року.
15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи інших клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
16. Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу Управління не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду попередньої інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження позивачем отримано 15 серпня 2023 року, третьою особою - 19 серпня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
18. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
19. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
20. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
22. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є неприйнятними з огляду на таке.
23. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 та частина перша статті 13 КАС України).
24. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
25. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.
26. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 9 лютого 2023 року у справі №120/3532/21-а, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22, від 14 лютого 2023 року у справі № 380/18653/21, від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 640/19270/21, від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22 та від 23 червня 2023 року у справі № 620/5444/22.
27. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
28. У подальшому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року у справі №280/6435/22, на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, а зазначені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини суд не може визнати поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідач є юридичною особою із визначеним штатом працівників, а тому не був позбавлений права визначити іншого відповідального працівника для здійснення організації оформлення та подачі апеляційної скарги у цій справі з дотриманням встановлених законом вимог. Крім того, вказав, що відсутність коштів для сплати судового збору також не є перепоною для складення та подачі апеляційної скарги до суду у встановлений законом строк.
29. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується та вважає за необхідне вказати таке.
30. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
31. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначеної норми процесуального закону сформовані, зокрема, в постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17) та від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21.
32. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
33. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначених норм процесуального закону сформовані, зокрема, у постановах від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17), від 20 серпня 2020 року у справі № 160/9265/18 та від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20.
34. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
35. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
36. Відповідно до вищезазначеного, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв`язку з пропуском строку її подання та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
37. Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
38. Суд вказує, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
39. Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
40. Також колегія суддів зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
41. Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
42. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
43. Зі змісту наведених норм процесуального права вбачається, що строк, визначений частиною першою статті 295 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.
44. Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 17 червня 2021 року у справі №570/4516/19, від 18 лютого 2022 року у справі №380/893/20, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а та від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22.
45. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012, поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
46. Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
47. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
48. Суд також враховує, що поновлення судом апеляційної інстанції строку на оскарження рішення суду першої інстанції після набрання ним відповідно до статті 255 КАС України законної сили не повною мірою відповідало б принципу правової визначеності та легітимних очікувань для позивача у цій справі як суб`єкта приватного права.
49. З огляду на вищевикладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України, має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення; відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
50. Аналогічна позиція щодо застосування принципу res judicata в аспекті наявності підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 820/4563/16, від 13 червня 2019 року у справі № 200/15533/17(2-а/200/1165/17) та від 13 червня 2019 року у справі №809/4385/15.
51. Колегія суддів також зазначає, що правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.