Постанова
Іменем України
20 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 521/20201/21
провадження № 61-9266св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Одеська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді
Михайлюка О. А. від 18 травня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
Дришлюка А. І., від 05 квітня 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про надання додаткового строку про прийняття спадщини.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна тітка ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно.
3. Вказував, що він був її єдиним родичем, допомагав їй у господарстві, з приготуванням їжі та здійснив її поховання.
4. Маючи намір оформити спадкові права після смерті двоюрідної тітки,
04 березня 2020 року він звернувся до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
5. Посилався на те, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини пропущено ним з причин юридичної необізнаності та відсутності грошей на юридичну консультацію.
6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд надати йому додатковий строк тривалістю один місяць для прийняття спадщини, відритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 травня
2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зазначені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (юридична необізнаність та відсутність коштів для оплати юридичної консультації) не є поважними, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 травня 2022 року залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо неповажності зазначеної позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. 07 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 травня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
12. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі
№ 565/1145/17, від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій не урахували наведені ним обставини і причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у їх сукупності, зокрема його тривалу хворобу, що є об`єктивною, непереборною, істотною трудністю для нього.
14. Додатково зауважує про належність спірної квартири його родині, володіння нею з 1945 року, наявність підтверджених в судовому порядку його родинних зв`язків з померлою ОСОБА_2, а також посилається на те, що він є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 та піклувався про неї останні її 30 років життя. Крім того, з огляду на відсутність у нього жодної приватної власності, вважає, що суди повинні були застосувати принцип гуманізму права та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його двоюрідної тітки ОСОБА_2 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків
16. Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 521/20201/21, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
17. 21 вересня 2023 року матеріали цивільної справи № 521/20201/21 надійшли на адресу Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1, після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно.
19. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 жовтня
2021 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є двоюрідною тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20. ОСОБА_1 звернувся до Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса із заявою про прийняття спадщини щодо майна ОСОБА_2 за законом, однак листом №1075/02-14 від 06 березня 2020 року йому відмовлено з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
21. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
22. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
23. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
24. Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
25. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
26. Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.